Природно, що одним із стратегічних напрямів розвитку української освіти на сучасному етапі визначено національний моніторинг системи освіти, а одним із основних завдань Національної стратегії розвитку освіти – розвиток системи державно-громадського управління освітою і контролю за якістю освітньої діяльності.
ЗНО утверджується в Україні як система, покликана забезпечити об’єктивне вимірювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів та оптимізувати відбір абітурієнтів до вищих навчальних закладів на основі ефективних, демократичних і прозорих процедур. Умовами прийому до вищих навчальних закладів у 2013 р. визначено, що «при вступі на навчання на основі повної загальної середньої освіти подання сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти з результатами проходження незалежного оцінювання є обов’язковим». Конкурсний бал обчислюється шляхом додавання балів сертифіката з конкурсних предметів (вступних екзаменів, творчих конкурсів), середнього бала документа про повну загальну середню освіту та додаткових балів, передбачених Умовами.
Крім того, зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів визнано у світі одним з ефективних інструментів освітнього моніторингу. Аналіз завдань з історії України, які пропонуються учасникам ЗНО, дозволяє зробити висновок, що із року в рік вони дедалі більше задовольняють вимоги Державного стандарту загальної середньої освіти до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у галузі «Суспільствознавство», відповідають на виклики сучасної доби у розвитку шкільної історичної освіти. Аргументом на користь наведеного твердження є те, що в останні роки завдання ЗНО з історії України дозволяють перевірити не тільки знання учасників, але й сформованість більшості предметних компетентностей, які виокремлюються українськими науковцями (хронологічної, просторової, інформаційної, логічної), та міжнародною системою цілей навчання у пізнавальній сфері (так звана, таксономія Б. Блума).
Поступова переорієнтація тестових завдань на оцінку предметних компетентностей сприятиме, безумовно, не тільки зростанню довіри до ЗНО з боку представників як загальної середньої, так і вищої освіти, але й підвищенню якості шкільної історичної освіти.
Метою ЗНО з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника школи, визначення відповідності навчальних досягнень учня освітньому стандарту та чинній навчальній програмі.
Програму ЗНО з історії України укладено з урахуванням цілей, вимог і змісту навчання історії в школі, закладених у Державному стандарті освіти та чинній програмі з історії України для 11-річної школи. Хронологічно програма охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми.
Вона передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь. Тестові завдання мають перевіряти такі знання й уміння учнів:
– називати історичні дати, хронологічні межі, періоди найважливіших подій і процесів, поняття, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури;
– визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність та синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами;
– локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти (події, явища, процеси) на карті;
– описувати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;
– характеризувати (визначати істотні характерні риси, складові, етапи, віхи) подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;
– встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати (класифікувати) факти за вказаною ознакою;
– розпізнавати найвидатніші культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, розкривати їхнє значення в українській культурній спадщині;
– визначати найважливіші зміни, що відбувалися в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;
– встановлювати причини та наслідки подій і явищ, оцінювати їх значення;
– давати визначення історичних понять й термінів, пояснювати їх і доречно вживати;
– працювати з історичними документами різного змісту, а саме: встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, аналізувати зміст фрагмента історичного документа та пояснювати основні ідеї, які він висвітлює.
На основі вищевикладеного переліку розробники тесту ЗНО та вчителі мають формулювати відповідні завдання до кожної теми.
Програма ЗНО подана у вигляді таблиці, яка складається з трьох колонок. У першій колонці вміщено назву розділу, теми програми ЗНО, що відповідає чинній програмі з історії України для 11-річної школи. У другій колонці викладено зміст історичного матеріалу, у якому виокремлено факти, дати, персоналії, поняття та терміни. Це мінімум, з якого випускники повинні мати певні знання та уявлення. Термін «знання» стосується конкретних дат, подій, персоналій. Термін «уявлення» – історичних процесів, загальних характеристик певних ідей і понять.
Якщо про якийсь факт згадано у цій колонці таблиці, то це означає, що він може бути використаний розробниками тесту ЗНО для перевірки знань і умінь. Якщо у програмі вказано дату, то це означає, що учень має знати її та встановлювати відповідність між нею та історичною епохою чи процесами суспільного життя минулого, діяльністю історичної постаті.
Названі в програмі ЗНО історичні персоналії учень повинен уміти розпізнати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати її етапи, встановлювати відповідність між цією діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій. Кожна з персоналій названа в програмі лише один раз, проте, якщо людина впливала на перебіг історичного процесу довгий час, завдання, пов’язані з її діяльністю можуть траплятися в кількох темах.
Поняття та терміни, зазначені у програмі ЗНО, учні повинні називати, визначати, оперувати ними, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо. Кожне поняття чи термін згадані в програмі лише один раз, проте можуть бути конкретизовані й під час перевірки інших тем (окрім тієї, де вони безпосередньо зустрічаються). Отже, учні мають знати не тільки загальне визначення терміна, але і його конкретно-історичне значення.
У третій колонці програми вказані предметні вміння і навички, у яких конкретизуються загальні уміння, перелічені вище. Їх розподілено на такі: позначати на картосхемі, характеризувати, визначати причини та наслідки, порівнювати окремі події та явища.
Форми контролю вміння учнів локалізувати історико-географічні об’єкти та факти на карті мають відповідати меті шкільної історичної освіти. Для цього потрібно пропонувати учням завдання, у яких використовувалися б не контурні карти, а навчальні історичні карти, з яких, відповідно до умов завдання, зняті прямі підказки. Що ж до використання контурних карт, то воно є небажаним, оскільки не відповідає завданням ЗНО і перевищує допустимий рівень складності завдань.
Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.
Як організувати роботу з візуальними джерелами
У завданнях ЗНО з історії України відображено різні аспекти вітчизняної історії: державний, політичний, соціально-економічний розвиток, суспільне та культурне життя, роль та місце України в системі міжнародних відносин, у європейській і світовій історії. Крім того, змістом завдань передбачена перевірка рівня сформованості усіх предметних умінь, визначених програмою, а саме: уміння працювати з історичною картою, текстовими джерелами; пояснювати і застосовувати поняття й терміни; установлювати хронологічну послідовність подій, причиново-наслідкові зв’язки тощо. На особливу увагу заслуговують завдання, що передбачають роботу з візуальними джерелами (включення до Програми переліку пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами).
Рекомендації щодо організації роботи з тестом з історії України
Алгоритм підготовки
Враховуючи специфіку проведення зовнішнього незалежного оцінювання, його мету і завдання, формулу успішного проходження тестування з історії України, як і з будь-якого іншого предмета, можна виразити приблизно так: «систематизовані знання, сформовані предметні компетентності + досвід роботи з тестами». Щоб оптимізувати процес підготовки, варто діяти за таким алгоритмом:
- Ознайомитися з програмовими вимогами ЗНО з історії України, що стосуються певної теми.
- Опрацювати відповідні параграфи у підручнику (підручниках).
- Опрацювати тренувальні тести (виконати завдання, перевірити правильність виконання, зробити висновки щодо повноти засвоєння матеріалу теми).
- Повернутися до опрацювання теоретичного матеріалу, якщо результати виконання тренувальних тестів показали таку необхідність.
Обираючи літературу для підготовки, звертайте увагу:
- на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Українським центром оцінювання якості освіти;
- на рік видання (перевидання) посібника;
- на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи.
Як успішно впоратися з тестом з історії України
Пропонуємо майбутнім учасникам зовнішнього незалежного оцінювання на етапі підготовки опанувати тестові стратегії, які допоможуть успішно впоратися з тестом з історії України у напруженій екзаменаційній обстановці.
- Виконуйте тест послідовно, починаючи з першого завдання.
- Ознайомтеся з інструкціями, які містяться на початку кожної форми тестових завдань. Відповідайте тільки після того, як Ви зрозуміли правила виконання завдань певного формату.
- Читайте уважно умову завдання, здобувайте із неї максимум інформації. Не намагайтеся зрозуміти умову лише за першими словами й добудовувати кінцівку у власній уяві.
- Поміркуйте над усіма варіантами відповідей, виключайте ті, що здаються Вам маловірогідними. Позначайте правильні відповіді спочатку в тестовому зошиті, використовуючи його як чернетку.
- Пропускайте важкі або незрозумілі завдання, навчальний матеріал яких Вам невідомий. Пам’ятайте, що у тесті знайдуться такі, з якими Ви обов’язково впораєтеся.
- Вивчіть структуру бланку відповідей до тесту, правила запису відповідей на завдання різних форм. Записуйте до бланка лише правильні, на Вашу думку, відповіді.
- Ознайомтеся з правилами виправлення помилок. Будьте уважні й обережні!
- Контролюйте час роботи над тестом. Сплануйте свою діяльність таким чином, щоб встигнути пройти всі завдання тесту. Якщо залишиться час, поверніться до завдань, які Ви пропустили.
- Намагайтеся виконати якомога більшу кількість тестових завдань.
Як працювати над виконанням тестових завдань різних форм
Звертаємо Вашу увагу на те, що різні форми тестових завдань передбачають різну тактику їх виконання. Пропонуємо Вам методичні поради з виконання тестових завдань різних форм, а також алгоритми виконання завдань із застосуванням історичного документа, карти, картосхеми, ілюстрації, фотографії, карикатури тощо.
Виконуючи завдання з вибором однієї правильної відповіді, поміркуйте, які знання (дати, події, прізвища історичних осіб, назви історико-географічних об’єктів, поняття й терміни, причини і наслідки подій, характерні риси політичного, соціально-економічного та культурного життя) необхідно залучити до його розв’язання. Якщо Ви не впевнені в правильності обраної відповіді, поміркуйте над усіма варіантами, виключте неправильні відповіді й прийміть остаточне рішення.
- Якщо завдання передбачає опрацювання історичного джерела, визначте його вид (офіційно-діловий, науковий, художній, публіцистичний), спробуйте встановити прізвище можливого автора, його політичну, соціальну, релігійну приналежність, визначити час і мету створення документа, співвіднести його зміст із фактами, відомими з інших джерел інформації.
- Якщо завдання передбачає застосовування історичної карти або картосхеми, розгляньте позначки на карті, визначте зображений регіон України, встановіть відповідність картографічної інформації запропонованим варіантам відповіді й визначте серед них оптимальний.
- Під час виконання завдання, пов’язаного з аналізом ілюстрації або фотографії, уважно розгляньте зовнішній вигляд зображених людей, спробуйте визначити епоху, до якої вони належать, рід їхньої діяльності, соціальний статус тощо.
- При аналізі карикатури пам’ятайте, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується твір. Відтак – використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ'єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи.
Виконуючи завдання на встановлення відповідності між датами та подіями, прізвищами історичних діячів та сферами їх діяльності, поняттями та їх визначеннями, назвами документів та їх змістом, подіями та їх причинами або наслідками, утворіть спочатку ті логічні пари, в правильності яких впевнені, потім визначте найбільш оптимальні варіанти з тих, що залишилися.
Працюючи із завданнями на встановлення правильної хронологічної послідовності подій, перебування при владі глав держав, прийняття історичних документів, укладення договорів, спочатку вкажіть дати вказаних подій, потім визначте, яка подія відбулася першою, другою тощо. Якщо не пам’ятаєте всі необхідні конкретні дати, спробуйте розмістити запропоновані події, співвідносячи їх з частиною століття (наприклад, перша половина ХІХ ст., середина ХІХ ст., друга половина ХІХ ст., кінець ХІХ ст.), спробуйте просто пригадати, що з наведеного відбулося раніше, а що пізніше.
Завдання множинного вибору з короткою відповіддю перевіряє сформованість умінь групувати історичну інформацію за вказаною ознакою, а також аналізувати та оцінювати істинність висловлювань, спираючись на власні історичні знання. Відтак – виконуючи завдання такого типу, варто спочатку пригадати загальний хід подій, загальну характеристику явища чи процесу, про які йдеться в умові, а вже потім проаналізувати наведені у завданні положення з огляду на їхню відповідність отриманій (пригаданій)характеристиці.
У кожному разі:
Пригадуйте – специфіка тестових завдань з історії України така, що всі вони вже мають правильну відповідь, залишається тільки розпізнати її серед запропонованих. Якщо Ви засвоїли теоретичний матеріал, ви без великих зусиль зробите це.
Міркуйте – історія – це процес розвитку суспільства, усі події якого мають певні причини й наслідки, а тому багато завдань спрямовані не тільки на перевірку ваших знань, а на перевірку ваших умінь виділяти головне, конкретизувати, порівнювати тощо.
Будьте уважними – дуже прикро, якщо усі докладені при підготовці зусилля будуть змарновані через те, що Ви неуважно прочитали умову завдання або не в тому місці бланку відповідей поставили позначку.
Пам’ятайте! Тестування не більш складний іспит, ніж інші державні іспити, але він має іншу форму. Сподіваємося, що запропоновані у посібнику тренувальні вправи допоможуть Вам якісно підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України 2013 року й успішно пройти тестування.
БОРІВСЬКА РАЙОННА РАДА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Районний методичний кабінет відділу освіти Борівської РДА
Зовнішнє незалежне оцінювання.
Проблеми та шляхи їх подолання.
Вчитель історії
Шийківської ЗОШ І-ІІІ ст. Мальований В.Ф.
2013 рік |
