Сторінка для батьків
Дитина - явище в житті, а не випадковість.
Шалва Амонашвілі
ПОРАДИ БАТЬКАМ
1. Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
2. Даруйте дитині свою любов та увагу, однак не забувайте про інших членів родини, які їх теж потребують.
3. Незважаючи ні на що, дотримуйтесь позитивної думки про свою дитину.
4. Організовуйте свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», не відмовлявся від свого особистого життя.
5. Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.
6. Надавайте дитині можливості бути самостійною в діях і прийнятті рішення.
7. Стежте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.
8. Не бійтесь у чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
9. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні комп’ютер не замінять їй вас.
10. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
11. Частіше звертайтесь за порадою до педагогів та психологів.
12. Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя, говоріть з нею про це постійно.
Рекомендації батькам учнів щодо підготовки домашніх завдань
1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини: - побутові ( повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять); - емоційні ( демонструйте віру в дитину, не втрачайте надії на успіх, виявляйте терпіння, не ображайте в разі невдач); - культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми; разом дивіться навчально-пізнавальні програми, обговорюйте побачене).
2. Слухайте свою дитину: нехай вона читає вголос, переказує те, що треба запам’ятати, перевіряйте знання за питаннями в підручнику.
3. Регулярно ознайомлюйтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю й надання можливої допомоги.
4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій маєте успіх.
5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків повинна бути не оцінка, а знання, навіть якщо ними не можна скористатися сьогодні. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де й коли ці знання стануть у пригоді.
6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших.
7. Пам’ятайте, що, за науково обгрунтованими нормами, над виконанням усіх домашніх завдань учні 5-6 класів повинні працювати до 2,5 годин, 7-8 класів - до 3 годин, 8-9 класів – до 4 годин.
8. Створюйте традиції й ритуали родини, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.
10 фраз, які вчителі хотіли б сказати батькам:
Для того, щоб допомогти вчителям та батькам порозумітися, психологи склали топ-10 питань, які стають наріжним каменем у їх стосунках. Ми пропонуємо до вашої уваги перелік з 10 ідей, які педагоги хотіли б донести до батьків своїх вихованців.
1. Дайте шанс новому вчителю. Зазвичай ми з острахом та недовірою ставимося до всього нового. Спробуйте зрозуміти та прийняти нового вчителя, тоді й ваші діти
зможуть це зробити.
2. Вчитель – звичайна людина. Пам’ятайте про те, що вчителі – такі самі люди, як і всі інші. В них бувають вдалі та невдалі дні, поганий чи хороший настрій.
3. Прийміть нові методи виховання. Сучасні діти дуже сильно відрізняються від своїх батьків, коли вони самі навчалися у школі. Навчальні програми та педагогічні методи постійно вдосконалюються. Ви маєте довіритися професіоналам.
4. Немає нічного страшного чи поганого в тому, що ваша дитина стала навчатися гірше. Не тисніть на неї. Особливо часто в середній школі для учнів починається період «американських гірок». Досвід невдач навчить їх у майбутньому долати труднощі.
5. Навчіться слухати. Для батьків їх діти найкращі у цілому світі, і досить часто вони не можуть спокійно слухати критику чи зауваження на свою адресу, сприймаючи це за особисту образу.
6. Домашнє завдання для дітей, а не для батьків. Дитині можна допомагати, але аж ніяк не виконувати завдання замість неї.
7. Цікавтеся успіхами у навчанні та справами у школі, навіть якщо ваша дитина навчається у старших класах. На жаль, батьки першокласників значно частіше спілкуються зі своїми дітьми та їх вчителями.
8. Вчителі теж мають право хворіти. Чомусь не всі батьки готові з порозумінням ставитися до того, що у вчителя може бути лікарняна відпустка. Більшість обурюється, коли вчителя немає на роботі хоча б тиждень.
9. Не дозволяйте дітям обговорювати вчителів. Якщо ви разом із чоловіком чи подругою збираєтесь поговорити про навчання, школу та вчителів, зробіть так, щоб ваша дитина не чула цієї розмови.
10. Звичайно, оцінки – це дуже важливо, але вони не є метою навчання. Не робіть трагедію з поганої оцінки за контрольну. Також не варто надмірно хвалити й за високі оцінки.
10 "золотих правил" виховання щасливих дітей
1.Стимулюйте інтелект дитини.
Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.
2. Формуйте самоповагу.
Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
• щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
• приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних;
• зовнішня привабливість: одяг, манери;
• можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників.
• Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;
• Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора.
Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.
5. Виховуйте відповідальність і порядність.
Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.
6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.
Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба".
Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.
7. У кожної дитини має бути гарний друг.
Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.
Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.
9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.
Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ШКОЛІ
Учень приходить в школу за 15-20 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займає своє робоче місце з першим дзвінком, готує все необхідне навчальне приладдя.
Забороняється вживання непристойних виразів і жестів.
Не можна без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) йти з школи та її території в урочний час.
У разі пропуску занять до 3-х днів учень зобов'язаний пред'явити класному керівнику довідку або записку від батьків (осіб, їх заміняють) про причину відсутності на заняттях. У разі пропуску більше трьох днів учень зобов'язаний представити довідку з медичної установи.
Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.
Поза школою поводяться скрізь і усюди так, щоб не принизити свою честь і гідність, не заплямувати добре ім'я школи.
Учні бережуть майно школи, акуратно ставляться як до свого, так і до чужого майна, дотримуються чистоти і порядку на території школи.
Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.
Не дозволяється жувати гумку, користуватися плеєром і мобільним телефоном на уроках.
Правила поведінки дітей у школі: як вести себе на уроці
Основні проблеми вчителів зі школярами виникають саме на уроках. Щоб цього не траплялося, дітям важливо знати правила поведінки на уроці.
Приходити в клас потрібно за 10 хвилин до дзвінка.
Відкривати кабінет може тільки вчитель або староста.
Сідати учням потрібно тільки по своїх місцях. Схема посадки завжди встановлюється вчителем.
На робочому столі не повинно бути нічого, крім потрібних для уроків приладдя.
При вході вчителя і при його відхід з класу учні зобов’язані вставати.
Під час уроку необхідно дотримуватись тиші і виконувати вказівки вчителя.
Щоб вийти з кабінету, учневі потрібно отримати дозвіл вчителя.
Не можна тягнути руки вгору, бажаючи відповісти першим. Відповідати на запитання вчителя можна тільки з його дозволу.
Йти до дошки учень повинен з щоденником, щоб покласти його на вчительський стіл.
Учням не дозволяється підказувати своїм однокласникам правильні відповіді без дозволу вчителя.
Знаючи ці 10 правил поведінки в школі, що стосуються уроків, а головне, дотримуючись їх, школярі зможуть забезпечити комфорт, як для себе, так і для вчителя, що дасть їм можливість краще засвоювати знання.
Поведінка учнів до початку, на перервах і після закінчення уроків
Під час перерви учень зобов'язаний: - підтримувати чистоту і порядок на своєму робочому місці; - вийти з класу, якщо попросить вчитель; - підкорятися вимогам чергового вчителя по поверху.
Під час перерв забороняється бігати по сходах, поблизу віконних отворів і в інших місцях, не пристосованих для ігор.
Під час перерв забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.
У школі забороняється тютюнопаління.
Категорично не можна самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях.
Правила поведінки учнів у школі: культура
Правила поведінки в школі полягають не тільки в тому, як діти повинні поводитися в школі, але і в культурі їх спілкування з вчителями та іншими учнями.
Учням слід бути ввічливими і привітними.
При розмові з учителем не можна тримати руки в кишенях.
Хлопців треба називати по іменах.
У стінах школи неприпустимо спілкування мовою жаргонів і тим більше нецензурними словами.
Старшокласникам слід пропонувати свою (будь-яку) допомогу учням молодших класів.
Правила екологічної поведінки школярів
Учням забороняється ламати дерева, чагарники, зривати квіти і топтати клумби.
Не можна пошкоджувати кору дерев, обриваючи її або вирізаючи на ній написи.
Не можна розкидати сміття в школі і у дворі і засмічувати водойми.
Забороняється розводити багаття на території школи.
Учням, які стали свідками заподіяння шкоди живій природі, слід повідомити про це класного керівника.
Поведінка учнів в їдальні
1. Під час їжі в їдальні належить дотримуватися хороших манер і поводитися пристойно.
2. Розмовляти під час їжі слід неголосно, щоб не турбувати тих, хто їсть поряд.
3. Учні прибирають стіл після вживання їжі.
4. Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
5. Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.
6. Забороняється виносити з їдальні їжу.
КОМП’ЮТЕР НЕ ЗАВЖДИ ДРУГ
Сьогодні комп'ютери все більше місця займають в нашому житті, часто підпорядковують собі наш вільний час і завдають збитку нашому здоров'ю. Працюючи на цих машинах, необхідно дотримуватись певних вимог, які висловлені в «Державних санітарних правилах і нормах роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» і «Інструкції з охорони праці при роботі на комп'ютерах». Цими документами регламентуються вимоги до персоналу, зайнятого на роботах з використанням комп'ютерів, організація режиму роботи і робочого місця. До самостійної роботи на комп'ютерах допускаються особи, що пройшли медичний огляд, навчання з професії, ввідний інструктаж з охорони праці і первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Далі вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз в півріччя, періодичні медогляди - один раз в два роки. При роботі на комп'ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали, на працівників можуть діяти наступні шкідливі виробничі чинники:
Фізичні - підвищені рівні шуму на робочому місці (від вентиляторів процесорів і аудіоплати), статичної напруги, напруги в електричній мережі, замикання в якій може відбутися через тіло людини, а також підвищені рівні електромагнітного випромінювання, напруженості електричного поля, пряма і відображена від екранів блискучість, несприятливий розподіл яскравості в полі зору.
Психофізіологічні: фізичні перевантаження статичної і динамічної дії, нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Учені стверджують, що найбільш уразливим серед органів і систем людини є орган зору. Провідні офтальмологи впевнені: однією з причин сухості очей є порушення правил роботи за комп'ютером. Тривала зорова напруга і електромагнітне випромінювання підвищують випаровування сльози, негативно діють на секрецію слізних залоз. На думку фахівців, при мізерному зволоженні важче видаляються чужорідні тіла з поверхні ока, порушується постачання рогівки живильними речовинами, погіршується зір. Крім того, недолік лізоциму, що входить до складу слізної рідини і має антибактеріальну дію робить орган зору відкритим для хвороботворних мікробів і вірусів, здатних викликати запальний процес. До речі, працюючи «насухо», наші очі надмірно напружуються, швидше стомлюються. Зоровий дискомфорт (відчуття чужорідного тіла, тяжкість, втомленість, різь і паління), властиві для «сухої недуги», нерідко стають причиною зниження загальної працездатності, розвитку стресу і навіть депресії. Більш того, постійна сухість рогівки може привести до погіршення гостроти зору, викликати серйозні захворювання зорового аналізатора.
Що ж треба зробити, щоб звести до мінімуму дію шкідливих виробничих чинників, джерелом яких є комп'ютер? Пропонуємо поради офтальмолога: розташовуйтеся за комп'ютером так, щоб відстань до дисплея була не менше
Робоче місце школяра:
З настанням навчального року школяр отримує великі навантаження на організм. Особливо страждають хребет і очі. У школі на уроках за поставою стежать педагоги, а вибір правильного, грамотно влаштованого місця для занять вдома - виключно на совісті батьків.
Почнемо з того, як дитина сидить, коли робить домашнє завдання. Найчастіше - в напівтемряві, за обіднім або письмовим столом, розрахованим на дорослого, і на «дорослому» стільці. Стільниця при цьому перебуває на рівні підборіддя, плечі - вище вух, при цьому в поперековому відділі формується кіфоз (викривлення хребта опуклістю назад). Або дитина сидить боком на краєчку стільця, формуючи собі класичний сколіоз (бічне викривлення хребта). Або тримає книгу на колінах ... Для того щоб вірно облаштувати робоче місце дитини, потрібно знати декілька правил, які допоможуть уникнути безлічі проблем з його здоров'ям - наприклад, з опорно-руховим апаратом, зором.
«Корисне» освітлення. Стіл не можна ставити напроти вікна, - розповідає врачофтальмолог дитячої поліклініки Комсомольського району Світлана Жукова. - Усім відомо, що світло має падати тільки зліва. Можна розташувати джерело світла зліва і ззаду, але ні в якому разі справа - тоді на столі буде повне затемнення. Стіл, що стоїть навпроти вікна, - теж не краще рішення: промені сонця відбиваються від його поверхні, через що очі втомлюються. Якщо іншого варіанту немає, то від вікна стіл повинен стояти на відстані не менше 15 сантиметрів, ідеально - за півметра.
Для того, хто працює за столом, оптимальним джерелом освітлення є настільна лампа з абажуром конусоподібної форми на гнеться ніжці. У разі необхідності можна змінювати напрямок світла, уникаючи засліплення очей.
Якщо дитина носить окуляри, для роботи за компю’тером йому потрібні особливі окуляри з індивідуально підібраним фокусною відстанню. Лампа не повинна бути галогеновою, вона занадто яскрава. При висвітленні такої лампою очі швидко втомлюються. Якщо дитина робить уроки ввечері, однією настільної лампи мало. Не повинно бути різкого перепаду освітлення, тому включайте одночасно і верхнє світло, і настільну лампу, яка повинна знаходитися ліворуч. Потужність лампи рекомендується в межах від 60 до 80 ват. При її покупці загляньте в посвідчення гігієнічної реєстрації (а не тільки в сертифікат), де вказана область застосування. Може, сподобався вам освітлювальний прилад призначений, наприклад, для оптичних робіт.
А комп'ютер куди?
Комп’ютер не повинен стояти на письмовому столі школяра. На ньому, як правило, недостатньо місця для комп’ютера.
Меблі повинні бути відповідними!
« Грудень 2024 » Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 
