«Закони потрібні не для страху, а для допомоги громадянам...»
Вольтер
Формування людини, як відомо, починається з дитинства. В молоді роки закладається основа не тільки відповідних знань, але й норм поведінки, звичок, потреб особи. Виховання молодого покоління - це виховання майбутнього кожної держави, і майбутнє залежить не тільки від рівня професійної підготовки цього покоління, але й від його моральних якостей, від вірності традиціям і ідеалам своєї держави.
У Конституції України, прийнятій 28 червня 1996 року, проголошено:
Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава (ст. 1);
В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони і інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії і звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується (ст. 8);
кожному гарантується право знати свої права і обов'язки (ст. 57);
кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Для вирішення завдань правового виховання підростаючого покоління та населення держави в цілому 29 травня 1995 року Кабінетом Міністрів України Постановою №366 затверджено Програму правової освіти населення України.
Як підкреслюється в преамбулі Програми, становлення демократичної державності потребує суттєвого підвищення правосвідомості громадян, їх правової культури, неухильного дотримання ними вимог законодавства, кваліфікованого його застосування.
Програмою правової освіти передбачені Основні напрями правової освіти та форми її реалізації. Підкреслюється, що правова освіта - це засвоєння знань про основи держави та права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини, небайдужого ставлення до порушень законності та правопорядку. Правова освіта - це необхідний елемент культури кожної людини.
Для досягнення поставлених Програмою завдань передбачається, що правова освіта є обов'язковою в усіх дошкільних виховних, середніх навчальних, професійних навчально-виховних, вищих навчальних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.
Забезпечуватися правова освіта повинна відповідно до п. 5 Програми:
- активною участю в її організації центральних органів державної виконавчої влади, місцевих органів влади та самоврядування, навчальних закладів, підприємств і організацій;
- участю юристів у розповсюдженні правовихзнань;
- органічним поєднанням правової освіти із загальною середньою та професійною освітою,
культурою, політичним, економічним, моральним, естетичним та іншими формами виховання;
- відкритістю та доступністю інформації про державу та право, про процеси у правовій сфері;
- систематичністю та безпосередністю поширення і одержання знань про державу та право;
- диференційованим підходом до навчально-виховного правоосвітнього процесу.
Для здійснення правової освіти повинні використовуватися друковані та аудіовізуальні засоби масової інформації, мережа спеціалізованих будинків і бібліотек правової освіти (п. 7 Програми).
Починається правова освіта в дошкільних виховних закладах, де дітям прищеплюються початкові знання про норми поведінки, звички щодо їх виконання, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку та інших осіб.
Правова освіта в дошкільних закладах повинна мати переважно форму гри та здійснюватися відповідно до програм і методичних вказівок Міністерства освіти та Міністерства юстиції України (п. 8 Програми).
Правовиховна робота повинна здійснюватися у формі позакласної та позаурочної роботи з участю вчених-юристів, працівників правоохоронних органів та інших фахівців.
Програми правового навчання затверджуються Міністерством освіти України за погодженням з Міністерством юстиції України (п.9 Програми).
Цілеспрямована правова освіта повинна здійснюватися через державні заклади культури - центри культури та дозвілля, будинки культури, кінотеатри, бібліотеки тощо. Вони створюються на громадських або госпрозрахункових засадах (університети правових знань, лекторії, кінолекторії, виставки юридичної літератури, читацькі конференції, тематичні концерти та інші заходи).
При Міністерстві юстиції України Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 1995 року №566 створено постійно діючий дорадчий орган, який працює на громадських засадах, Всеукраїнська міжвідомча координаційно-методична рада з правової освіти населення, затверджено Положення про раду. Згідно з Положенням до ради входять заступники міністрів міністерств внутрішніх справ, культури, освіти, соціального захисту населення, праці, у справах інформації, Державного комітету у справах захисту прав споживачів, Митного комітету, Комітету у справах телебачення та радіомовлення, Антимонопольного комітету, а також перший заступник Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", редактор газети "Урядовий кур'єр", головний редактор журналу "Право України", голова правління товариства "Знання", начальник управління правової освіти населення Міністерства юстиції. Очолює раду міністр юстиції, а його заступниками затверджені заступник директора Інституту держави і права Національної академії наук України та заступник начальника Управління правової освіти населення Міністерства освіти.
Як видно із складу Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради, до неї входять представники всіх міністерств і відомств, інших державних та громадських органів, які повинні розробляти пропозиції з питань юридичної підготовки працівників цих органів.
У кожній школі повинні діяти координаційно-методичні ради, які проводять семінари, навчально-методичні заходи з метою підвищення кваліфікації тощо, заслуховують звіти про виконану роботу.
Правова освіта та виховання, профілактика правопорушень серед підлітків постійно в центрі уваги педагогічного колективу школи.
Проблемою проблем залишається проблема правопорушень підлітків. Типова сучасна картина — підліток один на один з вулицею. А вулиця штовхає підлітка до наркоманії, алкоголю та розпусти.
Важливо вдало спланувати та організувати індивідуальну виховну роботу з важковиховуваними підлітками.
Члени Штабу з профілактики правопорушень серед підлітків разом з Центром дисципліни та порядку систематично проводять операції «Урок», «Дзвінок», «Фільтр»; організовують рейди в мікрорайоні школи «Увага — підліток!»; заслуховують підлітків, які порушують Статут школи, Правила поведінки учнів.
Була організована виставка малюнків, плакатів на антиалкогольну, антинікотинову тематику «Як позбутися шкідливих звичок». Проведено анкетування на правову тематику.
Загально-профілактичне значення правової роботи полягає у розумінні неповнолітніми того, що за скоєння правопорушення настає індивідуальна відповідальність. Велику роль відіграє шкільна бібліотека, надаючи допомогу вчителям, учням у підготовці та проведенні диспутів, конференцій, в обговоренні статей та книг, організації вікторин та виставок, підборі літератури з правових питань тощо. У шкільній бібліотеці є добірка літератури (книг, журналів, статей) на правову тематику для викладачів та учнів.
Шкільна бібліотека стала центром пропаганди правовиховної роботи та відповідної літератури для учнів, батьків та вчителів.
Важливу роль відіграє функціонування тематичних виставок правової літератури на базі бібліотеки. У ній обладнано куточок «Все про закон». У школі оформлено інформаційні стенди: «Закон і ми», «Загальна декларація прав людини», «Світовий кодекс прав дитини», функціонують тематичні виставки: «Конституція України - традиційне і нове», «Державні символи України», «Україна - шлях до правової держави».
Статистика злочинів серед підлітків свідчить: кожний третій учасник групового злочину -неповнолітній; із загальної кількості злочинних угрупувань - 85% становлять угруповання з участю неповнолітніх.
Зростання дитячої і підліткової злочинності зумовлене соціальними процесами у суспільстві. Адже поруч із демократизацією суспільного життя, становленням нової різноманітності діяльності людей, виникають серйозні соціальні проблеми, збільшується кількість сімей, не здатних забезпечити нормальний розвиток своїх дітей як у матеріальному, так і в моральному плані.
У сучасних умовах розходження між сім'єю і школою посилюється. У сім'ї йде переорієнтація на інші цінності, діти включаються у ринкові відносини, і нові ідеологічні установки часто призводять до конфліктів у стосунках батьків і дітей.
Школа ж продовжує захищати ідеали добра і безкорисливості, чесності, порядності і милосердя. її мета і зміст завжди будувалися на вічних духовних істинах, якими живе людство. Ця обставина ще більше підкреслює необхідність перегляду існуючих стосунків батьків і школи. Тому роботі з батьками педагогічний колектив школи приділяє особливу увагу.
Практикується проведення днів відкритих дверей для батьків та зустрічей за круглим столом. До участі в таких заходах запрошуються лікарі, працівники адмінорганів.
Ефективною формою роботи є консультації для батьків - консультації юриста, працівників міліції, психолога; консультації для молодих батьків, батьків єдиних дітей.
Сім'я завжди була й залишається одним із головних чинників у становленні особистості. Отже, неможливість для дитини засвоєння адекватної соціальної ролі та стилю поведінки, яке йде із сім'ї, може стати причиною появи комплексів, що впливають на психічний розвиток особистості, а згодом - стають причиною її асоціальної чи антисоціальної поведінки.
Чітко планується і проводиться копітка виховна робота з батьками (додаток 3). Вирішується питання про залучення важковиховуваних підлітків до участі в роботі гуртків, шкільних спортивних секцій.
Правове виховання та профілактика правопорушень серед підлітків постійно в центрі уваги педагогічного колективу школи.
Педагогічна практика стверджує, що серед учнів дедалі більше стає важковиховуваних. Проблема «важких» дітей стає особливо болісною зараз.
Спостереження свідчать, що однією з головних причин появи важковиховуваних у школі є відсутність наступності в діяльності дитячого садка чи батьків, які виховують дитину вдома, і початкової ланки школи. Відсутність ранньої психолого-педагогічної діагностики відхилень у поведінці, несвоєчасне виявлення в дитини як позитивних, так і негативних якостей і здібностей, відсутність захисту і допомоги дитині у процесі її розвитку.
Великою проблемою залишається питання правопорушень підлітків. Типова сучасна картина - підліток один на один з вулицею. А вулиця штовхає підлітка до наркоманії, алкоголю та розпусти.
За статистикою, до 15% учнів шкіл втягують дорослі або однолітки у протиправні дії, насамперед цьому піддаються важковиховувані. Тому з цією категорією дітей у школі проводиться копітка вихована робота. Створений шкільний Штаб з профілактики правопорушень серед підлітків, Центр дисципліни і порядку. Систематично проводяться операції-рейди «Урок», «Дзвінок», «Фільтр», «Увага — підліток!», заслуховуються підлітки, які порушують Статут школи, Правила поведінки учнів на засіданнях Координаційної ради «Веселкової країни», на засіданнях батьківського комітету школи. Класні керівники намагаються вирішити питання про залучення важковиховуваних підлітків до участі в роботі гуртків, шкільних спортивних секцій.
Педагогічний колектив школи працює над реалізацією проблеми: виховання гуманіста, патріота, громадянина України в умовах особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу; впровадження і розробка особистісно зорієнтованої технології виховання на основі цільових творчих програм класних керівників.
Виходячи з проблемного питання, вимог правової освіти та виховання, які спрямовані на те, щоб підвищити виховну профілактичну роль у попередженні аморальних антисуспільних проявів учнів у шкільному учнівському колективі, у школі склалася певна система, яка передбачає цілеспрямовану, планову, взаємопов'язану, керовану діяльність її частин - від директора до бібліотекаря і медперсоналу.
Дієвість складових частин системи правової освіти та виховання зумовлюється глибокими знаннями індивідуально-психологічних особливостей важковиховуваних учнів, умов їх сімейного виховання, мікросоціального оточення. Значне місце в організації індивідуальної роботи з важкими підлітками займає шкільний психолог. Разом з заступником директора практичний психолог надає цільову допомогу класним керівникам з виявлення відхилень у поведінці учнів та передбачає напрями вивчення причин відхилень, шляхів впливу сім'ї в процесі перевиховання та форми індивідуальної роботи (додаток І).
Робота практичного психолога проводиться відповідно до запитів класних керівників за такими напрямами:
1. Діагностика за методиками:
- акцентуація характеру в підлітків за С.У. Підмазіним — розпізнавання типів і виявлення причин акцентуації характеру;
- психотипи за Айзенком;
- самооцінка психічних станів за Айзенком;
- методика Люшера-Еткінда: визначення області конфліктних відносин;
- малюнок сім'ї: вивчення стосунків у сім'ї учнів молодшого дошкільного віку;
- малюнок неіснуючої тварини: виявлення
особистісних особливостей.
2. Бесіда з учителями і батьками. Спираючись на отримані результати діагностики, даються певні рекомендації у відношенні до певного підлітка батькам, класним керівникам, вчителям.
- Проведення корекційної роботи під час індивідуальних консультацій із важкими підлітками.
- Профілактика девіантної поведінки (зловживання алкоголем, тютюнопалінням, наркотичними речовинами) — в курсі уроків ОБЖ за новими методиками (в курсі превентивної освіти).
Щороку в школі проводиться педагогічний консиліум у 5 класах на тему «Індивідуально-психологічні та вікові особливості особистості».
Головною ланкою, яка забезпечує теоретичне та методичне керівництво роботою класних керівників, учнівського самоврядування є адміністрація школи. Адміністрація школи контролює результати роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня, органів учнівського самоврядування, керівників, гуртків, батьківського активу, шкільної бібліотеки, медичного персоналу.
З цією метою видано накази по школі:
- «Про заборону тютюнопаління»;
- «Про відвідування учнями школи»;
- «Про стан і заходи щодо поліпшення роботи з попередження правопорушень»;
- «Про прояви жорстокості серед учнівської
молоді»;
- «Про стан відвідування учнями школи»;
- «Про стан профілактики злочинності, право
порушень і бездоглядності серед учнів»;
- «Про підсумки проведення операцій «Дзвінок»;
- «Про роботу з профілактики правопорушень
серед учнів школи»;
- «Про стан правовиховної роботи в школі»;
- «Про призначення відповідального щодо обліку дітей»;
- «Про створення Штабу з профілактики правопорушень серед неповнолітніх»;
- «Про покладання обов'язків громадського інспектора з охорони дитинства»;
- «Про проведення громадянського огляду умов утримання, виховання і навчання неповнолітніх, які залишилися без батьківського піклування».
Працюють методичні об'єднання класних керівників з обміну досвідом із питання «Про завдання, підходи та форми і методи діяльності класного керівника в організації правового виховання учнів».
Форми і методи просвітницької та профілактичної роботи починаються від найпростіших: бесіда, гра, екскурсія у молодших класах та ускладнюються з урахуванням знань і вікових особливостей. Особливого значення набувають нові сучасні технології виховання, які мають особисте цільове спрямування на розвиток «Я» кожного учня. Другий рік класні керівники працюють над впровадженням цільових творчих програм. Цільові творчі програми спрямовані на виховання в учнів знань певних законів, норм поведінки, своїх обов'язків, усвідомлення школярами понять відповідальності і покарання за порушення закону.
Основною формою профілактики правопорушень і оволодіння певними знаннями є година спілкування. Класні керівники, працюючи за цільовими творчими програмами, постійно урізноманітнюють форми і методи проведення годин спілкування.
Відділ освіти Борівської райдержадміністрації
РМО вчителів історії
Проблеми правової освіти та виховання
в школі
Вчитель історії
Шийківської ЗОШ І-ІІІ ст.
Борівської районної ради
Харківської області
Мальований В.Ф.
2011 рік |