ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1657 р.)

Гетьманування Юрія Хмельницького відбувалося з перервами три рази – аналогів в історії України немає. Однак кількість ще не означає якість. Син великого Богдана Хмельницького ніколи не планував стати гетьманом так швидко – вся надія була на Тимоша. Однак смерть старшого сина підштовхувала старого гетьмана до того, аби замість себе залишити на посаді Юрія. Емоції брали своє, а інтриги ..старшини підштовхували до невиправданих рішень. Відомо, що перед смертю Хмельницький був не проти Юрія Хмельницького на посаді, але висловив занепокоєність відсутністю управлінського досвіду молодшого сина. Старшина мала власні погляди на гетьманство молодого Хмельницького. З точки зору управлінського мистецтва не варто було допускати такого результату, однак голосування на Раді в Чигирині визначило ситуацію на наступні півроку. Юрій Хмельницький відчував і здогадувався, що протистояння із групами полковників лише розпочинається. Клейноди Богдана Хмельницького знаходилися на збереженні в миргородського полковника Лісницького, наказного гетьмана після смерті Богдана, однак той не погодився віддати їх молодому новопризначеному гетьману. Решта старшини сприйняли це як непокору Раді, і планували відібрати булаву силою. Така ганебна ситуація, з однієї сторони, підтверджувала розрізненість інтересів козацької еліти, а з іншої – доводила старшинське несприйняття гетьманування 16-річним Юрієм. Підкорившись обставинам, він відмовляється від посади добровільно та відходить від активної участі в політичному житті.