ДАНИЛО АПОСТОЛ (1727 – 1734 рр.)

Данило Апостол – український політичний, військовий та державний діяч. Був Гетьманом Військо Запорізького, головою Гетьманщини на Лівобережній Україні з 1727 по 1734 роки, гетьманом Глухівського періоду, представником козацького роду Апостолів волоського походження. Народився 4 грудня 1654 року в с. Великі Сороченьці (Полтавщина)  в сім’ї миргородського полковника Павла Апостола. Данило Апостол був прихильником політики гетьмана Івана Мазепи та одним з активних учасників розроблення положень українсько-шведського союзу. 25 жовтня 1708 р. разом з українськими полками він приєднався до шведської армії. Проте в листопаді, проаналізувавши причини перших воєнних невдач шведських військ в Україні, перейшов на бік Петра І. Під час розшуків спільників і однодумців П. Полуботка, у 1724 р. Д. Апостол був заарештований. У 1727 р., після ліквідації Малоросійської колегії, були призначені вибори гетьмана, на яких гетьманом було обрано Д. Апостола. Данило Апостол активно впроваджував судову реформу. Він видав спеціальну інструкцію про реорганізацію полкових, сотенних і сільських судів, охороняв права селян, захищав від наступу козацької старшини права міст. За його гетьманства було укладено зводи українського права. Данило Апостол опікувався українським купецтвом, захищаючи його інтереси перед російською владою. Походи: Азовсько-дніпровські походи 1695-1696 року, Прутський поход (1711 р.), Перський похід (1722 р.); учасник Північної війни (1700-1721 рр.) проти Швеції; битва під Ераствером, битва під Варшавою (1705 рік). Посади: 1 жовтня 1727 року обрали його гетьманом; двічі був Миргородським полковником (1682-1686, 1693-1727 роки). Сім‘я: 3 сина та 6 доньок: Павло, Петро, Василь, Марта, Ганна (старша), Параска, Тетяна, Марія, Ганна (молодша). Останні роки: помер 1734 року у Великих Сорочинцях, похований в Спасо-Преображенській церкві. Нагороди: Орден Святого Олександра Невського.