ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ.
В умовах розбудови України як суверенної держави перед школою стоїть складне і відповідальне завдання - виховати високоморальне, національне свідоме підростаюче покоління, патріотів своєї Батьківщини, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій.
Організація краєзнавчої діяльності учнів - це систематичний творчий пошук класних керівників, усіх учителів, спрямований на оновлення змісту виховного процесу, впровадження нових підходів, пробудження пізнавальних інтересів учнів до вивчення і засвоєння національних і загальнолюдських цінностей. Г.Ващенко твердив, що виховний ідеал людини криється з пісенному фонді України, у звичаях українського народу, у творах літератури, мистецтва, у християнській вірі й історичному минулому. Відтворення минулого з його культурними цінностями черпання зі скарбниць інших народів того, що відповідає нашій духовності, послужить основою творення власного виховного ідеалу.
З перших днів перебування дитини в школі потрібно вводити її у світ культурно-історичних надбань народу, формування особистості засобами краєзнавства включає пізнання, розуміння нею своєї Батьківщини, самовіддану активно-творчу патріотичну діяльність. Усе це вимагає змістовної організації краєзнавчої діяльності учнів. Визначальним тут є реалізація ідеї народності і на цій основі - формування системи знань про культурно-історичний шлях І розвитку українського народу і народів, які проживають на території України; демократизація всіх сторін життя учнів, відхід від регламентації в організації їхньої діяльності; індивідуалізація виховання, врахування інтелектуального розвитку, здібностей, інтересів та нахилів, складності і неоднозначності внутрішнього світу учня, що зумовлює варіативність змісту, форм і методів виховання; органічне поєднання організаційно-педагогічних, І національно-культурних та просвітницьких форм роботи, Індивідуальних, групових і фронтальних з активно-творчою патріотичною діяльністю учнів різних вікових груп.
Краєзнавча діяльність учнів різних вікових груп передбачає:
- філософсько-світоглядну їх підготовку, формування
краєзнавчого світогляду, виховання культури розумової діяльності,
осмислення ролі наукових знань і народних відомостей в
інтелектуальному розвитку особистості; озброєння знаннями
найважливіших закономірностей розвитку природи і суспільства;
вироблення народного світорозуміння; національного характеру
і психології; формування цілісного уявлення про історію розвитку
суспільства і національної культури; розвиток національної
свідомості, пізнавальних інтересів щодо ідейно-моральної
спадщини, культурно-історичних традицій, міфології, фольклору,
вірувань українського народу;
- формування загальнолюдської моралі, громадянської і
соціальної відповідальності (популяризація історичного
минулого, правдивий показ сучасного в Україні, в рідному краї); вивчення і
пропаганда культурних надбань свого народу, народів України та світової культури;
- збереження природи, охорона довкілля, вироблення готовності жити і діяти за принципами
гуманізму, милосердя, доброти, порядності, справедливості,
чесності; вивчення, дослідження та оволодіння народною мораллю, етикою, народними художніми промислами; вироблення свідомого ставлення до праці, потреби у творчій праці, діловитості, підприємництві;самостійної позиції;
- формування національної, правової свідомості та
самосвідомості (оволодіння рідною і державною мовами;
вивчення історичного і культурного розвитку рідного народу;
ознайомлення з його матеріальними і духовними цінностями,
національною символікою, родинними реліквіями, звичаями,
обрядами; формування потреби у правовій культурі, активній
патріотичній діяльності; виховання поваги до законів і норм
співжиття; вироблення умінь і навичок організаторської
діяльності з відродження національної духовності та історичних коренів);
- розвиток естетичної культури, художніх здібностей і
смаків (оволодіння знаннями в галузі народного мистецтва,
музики, архітектури, усної народної творчості, національної
пісенної і танцювальної культури, народного побуту, ремесел, ігор;
розвиток почуття прекрасного; виховання дбайливого ставлення до творів мистецтва, пам'яток історії, потягу до творчої діяльності);
- виховання і розвиток потреби у здоровому способі життя, прагнення стати хорошим сім'янином (озброєння знаннями про роль фізичної культури в житті людини, систему фізичного і психофізичного загартування українського козацтва; розвиток природних задатків; удосконалення тіла і душі в іграх, танцях, хороводах, різних видах змагань і боротьби; вироблення військово-прикладних умінь і навичок; опанування військово-патріотичними видами спорту; ознайомлення із козацьким родинним вихованням).
Разом з учнями класний керівник /керівник гуртка/ визначає зміст діяльності. Так, зміст пізнавальної діяльності краєзнавчого характеру включає виконання робіт (і за допомогою вчителя), пов'язаних із вивченням історії рідного краю, усної народної творчості, із систематизацією знань про себе і свій рід, народ, націю, малу та велику Батьківщину, а також ознайомлення з основами активно-творчої діяльності: учні вчаться робити висновки -узагальнення, знаходити і пояснювати причинно-наслідкові зв'язки; працювати з речовими доказами, писемними пам’ятками, книгою та іншими джерелами інформації; записувати різні за жанрами фольклорні твори, аналізувати явища і факти суспільного життя.
У системі керівника гуртка та класного керівника використовують такі види пізнавальної діяльності краєзнавчого характеру, заняття в гуртках та факультативах; участь у роботі клубів, творчих об'єднаннях за інтересами, інших масових, групових формах і видах діяльності; індивідуальна робота з краєзнавчими матеріалами, матеріалами періодичних видань, радіо- і телепередач; виготовлення наочних посібників, оформлення експозицій, виставок, проведення екскурсій. Підбір роздаткового і дидактичного матеріалу тощо.
Суспільно-гуманістичну діяльність учнів можна визначити як специфічну форму ставлення їх до суспільного життя, передумову активної участі в ньому. Вона передбачає:
а) інформаційну роботу серед однолітків і за місцем
проживання: огляди подій суспільного життя народу на основі
аналізу матеріалів журналів, радіо- і телепередач, історичні
розповіді-естафети, родинні свята та ін.;
б) виконання творчих доручень краєзнавчого та народознавчого характеру;
в) пошуково-дослідницьку, краєзнавчу та героїко-патріотичну
роботу: участь у пошуково-експедиційних групах, екскурсіях,
туристичних походах, зустрічі зі старожилами, створення книг
про історію села, збирання фольклорних творів: легенд, пісень, дум, переказів, казок, щедрівок, колядок; особиста участь у гуртках кобзарського та сопілкарського мистецтва, етнографічних групах і фольклорних ансамблях; підготовка рефератів, доповідей, виступів, лекцій, конспектів, тез, текстів екскурсій з історії села, створення та організація діяльності краєзнавчих куточків, музеїв, кімнат народознавства, „Берегині", Шевченківських світлиць, залів козацької слави тощо.
Суспільно-гуманістична діяльність учнів покликана розвивати ініціативу, самостійність, творчість; виховувати активних організаторів краєзнавчої роботи в школі і в своєму колективі.
Ігрова діяльність, що особливо властива молодшим учням, спрямована на пізнання через відтворення дій та взаємин дорослих. Показовим для гри є те, що вона знижує втомлюваність, сприяє встановленню контактів з довкіллям. Дуже високо поціновані в народі міцне здоров'я, сила і витривалість, стійкість і спритність, відвага і рішучість, наполегливість І дисциплінованість, які формуються за допомогою народних ігор Аналіз цієї діяльності показує, що в школах використовуються пізнавальні, сюжетно-рольові, творчі, рухливі ігри.
Із суспільно-гуманістичною та ігровою діяльністю тісно пов'язані трудова, художньо-естетична, природоохоронна та інші. У школі в класних колективах для них відкриваються великі можливості: самостійне виконання робіт на пришкільній ділянці самообслуговування, чергування, озеленення територій, охорона довкілля, насадження і догляд за кімнатними рослинами, робота „голубих" патрулів, збирання лікарських рослин, екскурсії в природу, уроки Прекрасного, праця на полях, городах тощо.
Таким чином, формування громадянина засобами краєзнавства передбачає не лише засвоєння певної суми знань, умінь, навичок, а й активно-творчу науково-пошукову та дослідницьку діяльність.
В організації краєзнавчої діяльності педагоги використовують індивідуальну, групову і фронтальні форми виховання.
Специфіка й особливості методики підготовки І проведення позакласних навчально-виховних заходів на засадах краєзнавства та народної педагогіки полягає, перш за все, у впровадженні нових підходів до виховання: народознавчого, людинознавчого особистісного, враховуючи фактори впливу на дитину (рідні мова, історія народу, краєзнавство, фольклор, традиції, звичаї народна творчість, мистецтво, національна символіка і символи родинна атрибутика тощо). По-друге, вибір змісту, форм і методів робота та побудова виховного процесу на принципах природовідповідності, народності, демократизму і гуманізму, етнізації особистості, спадковості. Третє: методика проведення заходів на засадах краєзнавства та народної педагогіки включає кожну дитину в процес діяльності (підготовки та участі), орієнтує на співтворчість, співробітництво, співдіяльність дорослих і дітей.
Форми, методи і види діяльності дітей та дорослих найрізноманітніші: бесіда, краєзнавчі гуртки, експедиції по рідному краю, університети народознавства, малі академії народних мистецтв, подорожі, читання книг живої природи, години улюбленої праці, студії народної творчості, товариства, дитячі ігри та забави, конкурси, вечорниці, свята рідної мови, щедрівки і колядки, новорічно-різдвяні свята, ритуали й атрибути, весняно-літня народна поезія в традиційних народних ігрищах, уроки краєзнавства та народознавства, Пам'яті, Уроки історії, Матері, Рідного краю , організація тематичних виставок, краєзнавчих куточків та музеїв тощо.
До таких форм роботи готуються вчителі та учні. Учителі заздалегідь розробляють доручення, завдання, складають план роботи, передбачують очікувані результати: зібрати краєзнавчий матеріал, речові та писемні пам’ятки, підібрати казки, вірші, оповідання, прислів'я, приказки, легенди, підготувати наочність, роздатковий матеріал тощо. Визначається роль кожного виду діяльності учнів у житті колективу, продумуються різні варіанти тієї чи іншої форми роботи.
З метою забезпечення активізації інтелектуальної діяльності учнів під час проведення різних форм роботи вчителі ставлять питання, різні за складністю пізнавальних завдань. Вчителі створюють і підтримують теплий психологічний мікроклімат у класі, дух упевненості в своїх силах, здатності успадковувати, відроджувати та продовжувати традиції, звичаї, обряди рідного народу.
Особливістю методики також є те, що будь-яка проведена форма роботи учнів обов'язково аналізується і накреслюються подальші завдання, над вирішенням яких працюватимуть діти. В роботі сучасного вчителя особлива увага приділяється підготовці і проведенню активних форм роботи (подорожі, екскурсії, дослідження, дискусії, діалогу тощо).
Особливої уваги з боку класних керівників, керівників гуртка, учителів потребує підготовка і проведення роботи з краєзнавства та народознавства. Найголовнішим тут є те, що учні самостійно здійснюють пошуково-дослідницьку роботу. Учителі на уроках виділяють понятійний і діяльнісний аспекти, що дає змогу залучити всіх учнів до навчального процесу, використовуючи народну математику, метеорологію, медицину, хліборобську справу та інші сфери народних знань і вмінь. Вони максимально унаочнюють уроки. В арсеналі вчителів і учнів - мовно-математичні дешифратори, магнітні вудочки, сигнальні картки (світлофори), знакова наочність, схеми, таблиці, альбоми, фотографії, стенди. Вони вміло поєднують принципи розвиваючого навчання з елементами гри. Усе це позитивно позначається на знаннях учнів, на розвитку розумових операцій, зокрема, уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки тощо. Така організація роботи вчителя робить процес навчання та виховання легким, цікавим, творчим, доступним. Інтенсифікація процесу навчання здійснюється за допомогою дидактичних і проблемно-дискусійних методів, стимулювання і контролю за діяльністю, що сприяє цілеспрямованому розвитку їх пізнавальних інтересів, суспільно-гуманістичної активності і самостійності, появу позитивних мотивів оволодіння знаннями краєзнавчого та народознавчого характеру.
Активно-творчої краєзнавчої діяльності учнів класний керівник, учителі домагаються, поєднуючи пояснювально-ілюстративні та репродуктивні методи з творчими іграми, індивідуальними завданнями із широким залученням батьків.
Підготовка і проведення занять з краєзнавства вимагають від учнів участі у пошуково-краєзнавчій діяльності, під час якої вони вивчають музичний і словесний фольклор, дитячі ігри, іграшки, розваги, а також під час хореографічної, декоративно-прикладної, трудової, суспільно-гуманістичної діяльності.
Ефективною і цікавою формою роботи з молодшими учнями є клуби „Джерельце", „Країнознавство", „Чомучок", „Вітчизнознавство". Вони покликані формувати вміння і навички активно-творчої діяльності краєзнавчого характеру. Тут учні живуть народною мудрістю, справа вкарбовується у слові, слово стає справою. Клубні заняття молодших школярів складаються з двох частин. У першій частині значне місце відводиться просвітництву, розширенню емоційного досвіду дітей, народному мистецтву, музиці. На заняттях панує атмосфера співтворчості і співдіяльності дорослих і дітей, організовується активна їх діяльність. Це можуть бути інсценізація творів, імпровізовані концерти, постановки лялькового театру, усні розповіді, написання міні-творів, конкурси малюнків. Друга частина клубних занять - гра (рольова, сюжетно-рольова, творча, рухлива, дидактична, народна).
У краєзнавчу діяльність учнів середнього і старшого шкільного віку педагоги вносять суттєві корективи: підтримують Ініціативу, творчість, сприяють створенню учнівських об'єднань, І які будують свою роботу на принципах науковості, природовідповідності, спадковості, історизму, народності, систематичності та послідовності. Основою такої діяльності є систематизація та поглиблення знань учнів цієї вікової групи про матеріальні, духовні, культурні цінності українського народу, засвоєння понять, ; пов'язаних з його культурою, побутом, звичаями, обрядами, традиціями і, водночас, виховання шанобливого ставлення до ! культурних цінностей інших народів.
Зрозуміло, що учні-підлітки і старшокласники більш Ґрунтовно займаються пошуково-краєзнавчою, експедиційною [роботою: ознайомлюються з краєзнавчою літературою, вивченням архівних матеріалів, розробкою доручень-завдань. Вони створюють творчі об'єднання „Відродження", суспільно-гуманістичні клуби „Духовність", „Кругозір", „Берегиня" та ін. їх діяльність активізується під час участі в роботі факультативів, гуртків. Духовний пошук, екскурсії, походи, літературно-краєзнавча [діяльність, написання творчих робіт, конкурси рефератів, Історичні розповіді, вікторини, читання творів; перегляди вистав, Інсценізації творів, вивчення віршів, пісень, презентації збірок письменників і поетів краю - ось далеко не повний перелік видів і діяльності учнів.
Отже, увесь навчально-виховний процес із підлітками і старшокласниками здійснюється включенням їх в активно-творчу діяльність краєзнавчого характеру, виробленням у них потреб у цій діяльності.
У школі діє краєзнавчий гурток, який очолює вчитель історії Мальований В.Ф. Його засідання відвідують учні 10 – 11 класів (10 чол.). Завдяки їхній роботі у школі створено краєзнавчий куточок в кабінеті географії та історії, оформлено тематичні папки «Історія села Шийківка», «Як згадаю ті трагічні 30-ть чорні…», «Голодомор 1932-1933 років» тощо, стенди «Дім, в якому ми живемо», «Короткий нарис з історії школи». В цьому році учениця 11 класу Хватова Ю. бере участь у районному конкурсі МАН за напрямком історія. Її робота «Верни до мене, пам’яте моя» має елементи краєзнавчих досліджень, включає в себе спогади, інтерв’ю, анкетування старожилів села Шийківка. |
