Історія України. 8 клас                   

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема. Гетьман Конашевич-Сагайдачний

 Мета: визначити, з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення.

Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «Хотинська війна».

Обладнання: карта, портрет Гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного, картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;

• визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні;

• давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на основі їх робити певні висновки, узагальнення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. До складу яких держав входили українські землі на початку XVII ст.?

2. Коротко охарактеризуйте становище українського населення під владою іноземних держав.

3. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?

4. Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?

5. Охарактеризуйте військову майстерність козаків.

6. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи протии турків та татар?

У процесі бесіди діти повинні дійти висновку, що турецько-татарські набіги завдавали величезної шкоди українським землям: фізичне винищення й вигнання в рабство тисяч і тисяч людей, спустошення величезних територій, розорення господарства, гальмування культурного розвитку. Польський уряд не в змозі був боронити українські землі від цих

ворогів, тому захист українського населення ліг на плечі українського козацтва. Фактично саме козаки відігравали головну роль у боротьбі з турками та татарами.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. На середину XV ст. міжнародне становище українських земель ускладнилося. Саме в цей період унаслідок занепаду монголо-татарської держави (Золотої Орди) в Криму виникла татарська держава — Кримське ханство (розповідь учитель супроводжує показом згаданих територій на карті).

Воно швидко потрапило у васальну залежність від турецького султана. Вони нападали на сусідні країни, щоб захопити здобич. Нерідко до татар приєднувалися турки.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розгляд теми починається з опрацювання таблиці, що супроводжується розповіддю вчителя.

Робота з ілюстраціями і документом

Учні працюють з ілюстраціями

 «Суне татарська орда», «Ординці женуть полонених» та українською народною піснею «За річкою вогні горять».

За річкою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть:

Коло шиї аркан в’ється,

І по ногах ланцюг б’ється.

А я, бідний, з діточками

Піду лісом, стежечками.

Нехай йому із водою...

Ось-ось чайка наді мною.

(Українські народні пісні та думи. —К., 1992. — С. 35–36)

Завдання

На основі наведених історичних джерел визначте, які наслідки мала для українців турецько-татарська агресія?

Розповідь учителя

З появою Запорозької Січі боротьба проти турків та татар набирала дедалі запеклішого характеру.

Починаючи з кінця XVI ст., козаки здійснювали постійні напади на володіння Туреччини та Кримського ханства.

У відповідь на татарські вторгнення запорожці нищили татарські кочові стійбища. Вони руйнували татарські й турецькі фортеці, знищували їхні гарнізони, здійснювали проти них морські походи. Найбільш вдалими були походи на початку XVII ст. Цей період в історії козацтва так і назвали «доба героїчних походів». Найбільш вдалими були:

• 1606 р. — козаки завдали удару по турецьких фортецях Акерман, Кілія, Варна;

• 1608 р. — здобули Перекоп, а згодом і Ізмаїл, Кілію та Акерман;

• 1616 р. — козаки здобули Кафу — найбільший невільничий ринок у Криму і визволили бранців.

Завдання

Визначте, яку роль відігравали козацькі походи проти турок та татар. Свої висновки підтвердьте прикладами з літературних творів, які ви опрацювали удома.

Висновок:

козаки вирушали у морські походи проти турок та татар, щоб здобути здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників. Ці походи тримали Османську імперію в постійному напруженні, виснажували її військові сили, перешкоджали здійсненню її агресивних планів щодо інших країн.

У ч и т е л ь. Одним із яскравих прикладів героїчної боротьби українського козацтва проти турецько-татарських завойовників є діяльність гетьмана Самійла Кішки.

Історична довідка

Самійло Кішка

• Учасник морських походів проти турків та татар.

• Під час одного з них потрапив у полон, де перебував 25 років.

• У 1599 р. організував повстання українських невільників на турецькій галері, які, перебивши команду, повернулися в Україну.

• У 1600 р. був козаки обрали його гетьманом.

• Домігся від польського короля скасування баніції (закону про визнання козаків поза законом), внаслідок чого козацтво було визнане як окремий суспільний стан.

• Помер у 1620 р.

Робота з історичним текстом

Документ 1. Самійло Кішка (уривок з української народної думи)

Тоді турки-яничари у галеру входжали,

Безпечно спати полягали,

А котрії хмільні бували, на сон знемагали,

Коло пристані козловської спати полягали...

Тоді Кішка Самійло полуночної години дождав,

Сам між козаків устав.

Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв;

У галеру входжав, козаків побуджав.

Саблі булатнії на вибір вибирає,

До козаків промовляє:

«Ви, панове-молодці, кайдани не стучіте,

Ясини не вчиніте,

Нікотрого турчина в галері не збудіте...»

То козаки добре зачували,

Самі з себе кайдани скидали,

У Чорнеє море кидали,

Ні одного турчина не збудили...

(Українські народні пісні та думи. —К., 1992. — С. 17–18)

Завдання

1. Як ви вважаєте, яка подія з життя Самійла Кішки описується в даному уривку?

2. Які риси характеру цього славного козака ви можете назвати?

Перш ніж почати розгляд питання про діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, діти отримують завдання: скласти історичний портрет цього гетьмана (див. пам’ятку до уроку 6).

Історична довідка

Петро Конашевич-Сагайдачний

• Походив зі шляхетського роду з-під Самбора в Галичині, навчався в Острозькій академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом.

• Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (колчан для стріл), бо вмів добре стріляти з лука.

• Захоплювався військовою справою; очолював походи запорожців на турецьку фортецю Варну (1605), на Кафу (1606), в Росію (1617), в Туреччину (1621), під час яких здобув славу полководця.

• Всі проблеми з польським урядом намагався вирішувати мирним шляхом.

• Брав участь у Хотинській війні на боці Польщі.

• Дбав про культурне піднесення України.

При складанні історичного портрета П. Сагайдачного слід використати такі текстові історичні джерела та ілюстрації з його зображенням (спочатку їх краще опрацювати в малих групах, а потім з усім класом).

Робота з історичними текстами

Документ 2. Зі спогадів сучасників

«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносити всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальнийпосібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 53)

Документ 3. І. Крип’якевич про П. Сагайдачного

«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта»,1992. — С. 58)

Документ 4. О. Д. Бойко про Сагайдачного

«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140)

Документ 5

«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру».

(Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза,1994. — С. 72)

Завдання для учнів

Згрупуйте дані сторичні джерела як такі, що характеризують:

а) риси характеру Сагайдачного;

б) його діяльність щодо впорядкування козацького війська;

в) участь у військових походах;

г) політичну діяльність і дипломатичний хист;

д) просвітницьку діяльність;

е) підтримку православної церкви.

Робота з хронологічною таблицею

Перед тим, як розпочати опрацювання питання про участь українського козацтва у Хотинській війні, учні отримують завдання: скласти хронологічну табличку «Хотинська війна».

Завдання

1. Між якими державами велася Хотинська війна?

2. На чиєму боці виступило українське козацтво і чому?

3. На чиї плечі ліг основний тягар війни?

4. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель пропопує учням визначити значення діяльності гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Виконувати це завдання доцільно за допомогою методу «Мозковий штурм». Вислухавши всі пропозиції учнів, треба зафіксувати їх на дошці і зробити загальний висновок.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати §10 за підручником.