Інтерактивна ділова гра "Прес-конференція"
Теми, які розглядаються на таких імпровізованих "прес-конференціях", можуть бути найрізноманітнішими. Головне, щоб вони були актуальними й цікавими для педагогів. Організаторам слід попередньо повідомити педагогам тему ділової гри, загальний план її проведення та літературу, яку необхідно опрацювати. Скажімо, запланувавши "прес-конференцію" на тему "Впровадження в практику роботи Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", вихователь-методист радить педагогам, які братимуть участь у діловій грі, самостійно прочитати:
1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні (далі - Базовий компонент).
2. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні.
3. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" (далі - Базова програма).
Перший етап
Роз'яснення мети, загального сценарію та правил гри
Мета гри: узагальнити знання педагогами Базового компонента та Коментаря до нього. Допомогти кожному педагогу усвідомити філософію Базової програми. Удосконалити систему планування освітнього процесу в дошкільному закладі.
Загальний сценарій: ведучий повідомляє учасникам тему гри та її правила, розподіляє ролі. Після цього відкриває "прес-конференцію", ознайомлює учасників з регламентом. Для повідомлення надає слово "прес-секретарю методичної служби". Далі "журналісти" ставлять гострі та складні запитання з теми.
У ході "прес-конференції" ведучий визначає черговість запитань "журналістів" та надає слово для відповіді, доповнення або уточнення комусь з "науковців", "практиків" чи "прес-секретарю". Потім ведучий виділяє час для підготовки "публікацій". У кінці ділової гри ведучий оцінює вклад кожної "ігрової групи" в підготовку "екстреного випуску" газети чи журналу та підбиває підсумок гри.
Правила гри:
ў усі учасники мають рівні права
ў кожен учасник має право висловлюватися
ў послідовність виступів регулює прес-секретар
ў кількість виступів учасників не регламентується
ў необхідно чітко дотримуватися регламенту
ў критика поглядів будь-якого учасника заборонена, заохочуються конструктивні підходи до розв'язання проблем
ў кожен учасник бере участь у грі до її завершення
ў підсумок гри - "екстрений випуск" газети чи журналу з коментарями "журналістів" про почуте на "прес-конференції" та описом досвіду "практиків"
Організаційні моменти
Організатори: завідувач дошкільного навчального закладу, вихователь-методист.
Учасники: педагогічний колектив дошкільного навчального закладу "Сонечко", м. Ланівці.
Ведучий: завідувач дошкільного навчального закладу.
Час проведення ділової гри: засідання педагогічної ради
Другий етап
Розподіл ролей
Ведучий розподіляє ролі "науковців", "журналістів" та "практиків", враховуючи досвід, фахову майстерність та обізнаність педагогів, рівень їх підготовленості до ділової гри. Роль "прес-секретаря методичної служби" доцільно доручити вихователю-методисту. Він надає інформацію з теми, а в ході "прес-конференції" уточнює, доповнює відповіді на запитання "журналістів", разом з "практиками" пропонує ефективні шляхи розв'язання окресленої проблеми.
Третій етап
"Прес-конференція"
Ведучий відкриває "прес-конференцію", попереджає учасників про необхідність дотримуватися регламенту і надає слово для повідомлення "прес-секретарю методичної служби".
"Прес-секретар методичної служби": Закон України "Про дошкільну освіту" проголосив ідею модернізації першої освітньої ланки - вдосконалення її змісту, гуманізацію цілей та принципів, осучаснення навчально-виховних технологій відповідно до вимог сучасного життя.
У всі часи педагоги були носіями високих ідеалів, провісниками нового світогляду, уособленням моральних якостей. Не випадково поняттям "освіта" позначають процес і результат формування духовного обличчя дитини, удосконалення її здібностей, душевного життя та поведінки, становлення її індивідуальності, зростання соціальної компетентності.
Тож саме педагоги мають першими подбати про внесення змін у власну свідомість та устрій життя. Там, де все лишається по-старому, не з'являються нові сходи. Ми маємо оновити освітній процес у ДНЗ відповідно до державного стандарту. Основний нормативний документ, який визначає сучасні вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти в Україні, її пріоритети, - Базовий компонент дошкільної освіти в України. Виконання його вимог обов'язкове для всіх дошкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів та форм власності.
Базовий компонент скеровує педагогів і батьків на забезпечення кожному дошкільникові необхідного рівня розвиненості, вихованості, навченості, життєвої компетентності, адаптованості та адекватної зорієнтованості в довкіллі, надання рівних стартових можливостей усім дітям перед початком шкільного навчання. До Базового компонента було розроблено методичний супровід - Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні.
Наступним кроком на шляху реорганізації освіти, відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", стала Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", створена авторським колективом науково-педагогічних працівників під керівництвом доктора психологічних наук, професора Олени Кононко. Після дворічної апробації та доопрацювання Базову програму було затверджено колегією Міністерства освіти і науки України 21 березня 2008 року.
Базова програма спрямовує нас на реалізацію головної мети національної освіти - створення сприятливих умов для повноцінного та гармонійного розвитку особистості дошкільника. Це - концептуальний орієнтир у роботі всіх ланок дошкільної освіти.
Ведучий по черзі дає змогу "журналістам" ставити свої запитання і пропонує слово для відповіді комусь з "науковців" чи "практиків", а за необхідності - "прес-секретарю методичної служби".
Надаємо орієнтовний перелік запитань і можливих відповідей на них.
Попередня підготовка ділової гри
Організатори:
1. Обговорюють з педагогічним колективом загальні засади, структуру та зміст Базової програми.
2. Визначають на педагогічній годині, яких змін потребує процес планування освітнього процесу в ДНЗ під час упровадження Базової програми.
3. Складають сценарій гри.
4. Готують зовнішнє оформлення "екстреного випуску" газети чи журналу, зміст якого стане результатом робо ти педагогів під час ділової гри.
Орієнтовний регламент роботи "прес-конференції"
ў 2-3 хвилини - відкриття, представлення учасників, обговорення плану роботи, регламенту;
ў 10-15 хвилин - виступи "науковців", "практиків", "прес секретаря методичної служби", відповіді на запитання;
ў 20 - 25 хвилин - оформлення "екстреного випуску" газети чи журналу, під час якого "журналісти" готують інформаційні звіти про почуте, а "практики" обмінюються досвідом щодо планування освітнього процесу, готують "статті" до фахових видань;
ў 10 хвилин - ознайомлення з "екстреним випуском" газети чи журналу, оцінка вкладу в нього "ігрових груп", підбиття підсумків гри
ЗАПИТАННЯ 1. У чому полягає суть Базової програми? Наскільки вона відповідає світовим тенденціям в освіті?
Базова програма реалізує особистісно орієнтовану модель дошкільної освіти, задекларовану в Базовому компоненті. Це перша в Україні програма розвитку: в центрі її уваги - якісні зміни, які відбуваються з дитиною від народження до 6 - 7 років.
Базова програма орієнтує педагога на виховання в дошкільному віці не стільки "дитини знання", скільки "дитини буття" - життєздатної, вправної, психологічно гнучкої, самостійної, природної у своїй поведінці, свідомої, життєво компетентної.
Давайте розглянемо різницю між сучасною та традиційною освітніми моделями.
Порівняльна таблиця освітніх моделей
Сучасна освітня модель Традиційна освітня модель
Особистісно орієнтована Навчально-дисциплінарна
Наступність між дошкільною і початковою шкільною ланками полягає в засвоєнні науки життя відповідно до віку дитини; в гармонійному розвитку, життєвій компетентності дитини у сферах: "Природа", "Культура", "Люди", "Я Сам" Наступність між дошкільною і початковою шкільною ланками полягає в засвоєнні дитиною галузевих знань, умінь, навичок, зокрема з математики, грамоти, письма
Пріоритет сьогоденних інтересів дитини, її особистісного зростання Орієнтація не на досягнення сьогодення, а на віддалену перспективу: вступити до престижної школи, класу, отримувати (не заробляти чи здобувати) високі оцінки
Створення розвивального середовища: природного, культурного, соціального, особистісного Під час створення розвивального середовища перевага надається його предметно-ігровому компоненту
Заняття як контекст спілкування. Домірність співвідношення репродукування та творчості в грі, навчанні, пізнавальній активності Перебільшення ролі організованого навчання. Заняття існує як форма унормованого в часі шкільного уроку, переважно для подачі чи закріплення нових знань
Тематика діяльності узгоджується зі сферами: "Природа", "Культура", "Люди", "Я Сам" Тематика занять відповідає розділам чинних програм і уподібнюється до змісту навчальних дисциплін
У всьому світі освітяни зорієнтовані на те, щоб виростити компетентну особистість, здатну самостійно приймати рішення, визнавати свої помилки, відстоювати власну гідність, реалізовувати природні можливості, самовдосконалюватися.
ЗАПИТАННЯ 2. Яку структуру має Базова програма?
Основний критерій структурування Базової програми - психологічний вік. Першу частину побудовано відповідно до періодів дошкільного віку.
Раннє дитинство:
ў вік немовляти (від народження до 1 року);
ў ранній вік (від 1 до 3 років).
Дошкільне дитинство:
ў молодший дошкільний вік (від 3 до 5 років);
ў старший дошкільний вік (від 5 до 6 - 7 років).
Згідно з особливостями кожного вікового періоду у розділах першої частини, зокрема:
ў сформульовано основні освітні завдання;
ў визначено вікові можливості, завдання розвитку та вимоги
ў до організації життєдіяльності за сімома лініями розвитку дитини;
ў подано показники компетентності дитини;
ў обґрунтовано зміст та умови оптимізації педагогічної діяльності.
Підсумовує першу частину Базової програми розділ "Портрет дошкільника напередодні його вступу до школи". У ньому узагальнено показники, які засвідчують оптимальну для кожного вікового періоду модель компетентної особистості.
Друга частина містить матеріали тактичного характеру, зокрема:
ў умови ефективної реалізації Базової програми;
ў вимоги до створення розвивального життєвого простору та організації життєдіяльності дошкільника;
ў вказівки щодо врахування специфіки впливу на дошкільника різних соціальних інститутів;
ў орієнтовні схеми організації життєдіяльності дитини на кожному віковому етапі;
ў завдання співпраці та умови оптимізації взаємодії педагога з батьками;
ў вимоги до педагога щодо організації дитячого колективу та регулювання його діяльності;
ў рекомендації щодо навчання дошкільників іноземних мов та комп'ютерної грамотності;
ў музичний репертуар;
ў переліки літературних творів та творів образотворчого мистецтва;
ў перелік фізичних вправи для дітей різного віку;
ў репертуар ігор-забав, театралізацій.
ЗАПИТАННЯ 3. Чи зазнає суттєвих змін порядок організації життєдіяльності дітей з упровадженням Базової програми?
Звісно, порядок організації життєдіяльності дітей зазнає суттєвих змін. Він не буде таким формалізованим, стануть пріоритетними індивідуальні та підгрупові форми організації дітей. Адже особистісно орієнтована, гуманістична педагогіка розглядає дитину в сукупності всіх її проявів, зокрема й вікових, статевих. І педагог має навчитися бачити в кожній дитині риси, притаманні саме їй, а не просто представникові певної вікової групи. Тому важливо переглянути підхід до комплектування груп. Набудуть поширення різновікові групи, а одновікові групи функціонуватимуть як відкриті системи.
Розставимо акценти на основних режимних моментах організації життєдіяльності дитини:
Ранковий прийом. Перевага надається спілкуванню. При виборі діяльності враховується бажання кожної дитини.
Харчування. Виховання культурно-гігієнічних навичок.
Заняття. Допомога в опануванні науки життя, набутті компетентності в різних його сферах. Основною турботою педагога мають стати
не стільки кількість, якість знань як таких, їх відповідність паспортному
віку, скільки те, як вони впливають на компетентність дошкільника:
ў чи знадобляться в реальному житті;
ў чи сприяють розвитку самостійності дитини;
ў чи формують творче ставлення до життя.
У контексті заняття та поза ним більшої ваги має набути спілкування як одна з провідних діяльностей.
Денний сон. Індивідуальний підхід до вибору найдоцільнішого для коленої дитини способу відпочинку.
Прогулянка. Планування прогулянки залежно від погоди, освітніх завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей. Дорослий збалансовує реалізацію програмних вимог з бажаннями самих вихованців.
Варто пам'ятати, що висока культура інтер'єру та динамічне пристосування приміщень до потреб та інтересів дітей - важлива умова організації розвивального середовища, без якого неможливо забезпечити повноцінну життєдіяльність дітей.
ЗАПИТАННЯ 4.У Базовій програмі йдеться про компетентнісний підхід. Що це означає?
Поняття "компетентнісний підхід" є суттю особистісно орієнтованої моделі освіти. Компетентність, за визначенням Олени Кононко, - це "інтегральна характеристика розвитку особистості, основним показником якої є оптимальний для віку ступінь сформованості провідної діяльності, всіх форм активності та базових якостей". На думку сучасних педагогів, саме набуття життєво важливих компетентностей може дати людині змогу орієнтуватися в нашому динамічному суспільстві, сприяє формуванню в особистості здатності швидко реагувати на запити часу. Тому головне завдання сучасної системи освіти - створення умов для якісної освіти, впровадження компетентнісного підходу - це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти.
Під поняттям "компетентнісний підхід" треба розуміти спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу і буде формування загальної компетентності людини.
ЗАПИТАННЯ 5. Сьогодні чимало говорять про значення розвивального середовища. Яким воно має бути за Базовою програмою?
Середовище - оточення, сукупність природних, предметних та соціальних умов, у яких малюк зростає, опановує науку життя, стає компетентною особистістю з притаманними їй індивідуальними особливостями. Це уточнення важливе, тому що педагоги часто під середовищем розуміють наявність у найближчому оточенні дитини певних предметів, іграшок тощо.
То яке саме середовище слід вважати розвивальним? Насамперед те, яке не гальмує природних життєвих проявів дитини, сприяє їх реалізації, становленню, вдосконаленню. Для прикладу можна назвати кілька елементів розвивального середовища, які використовуються в нашому дошкільному закладі:
ў "Веселкова палітра" - куточок, у якому діти за своїм бажанням можуть малювати, використовуючи різні зображувальні засоби (олівці, фломастери, різні фарби, кольорову крейду, вугіль тощо). Педагоги виставляють тут індивідуальні та колективні роботи дітей;
ў "Ми тут живемо" - куточок, у якому на гілочках намальованої яблуньки розміщено світлини дітей групи і дошку вибору діяльності, де кожна дитина може обрати центр діяльності до вподоби;
ў "Кімната чудес" - частина кімнати, у якій розміщено різні центри діяльності (сюжетно-рольових та будівельно-конструкційних ігор, театралізованої діяльності, художньої праці);
ў "Кришкомісто" - куточок, у якому розміщено ігри та посібники, виготовлені з пластикових кришок;
ў "Розумники-чомусики" - куточок, у якому розміщено дидактичні ігри з різних розділів програми та обладнання для пошуково-дослідницької діяльності.
ЗАПИТАННЯ 6. У Базовій програмі заявлено таку лінію розвитку, як креативність. Поясніть доречність цього нововведення.
Це зробленно з метою:
ў привернути увагу освітян до зазначеної лінії розвитку дошкільника, яка відсутня в попередніх програмах, проте вкрай актуальна сьогодні;
ў диференціювати близькі, проте відмінні поняття "творчість" та "креативність";
ў ввести в обіг нову категорію, внести до планів педагогічної діяльності напрям, пов'язаний із розвитком креативності дошкільників, контролем та оцінкою його реалізації;
ў розширити коло застосування педагогами поняття творча активність;
ў створити в дошкільному закладі умови, сприятливі для розвитку креативності дошкільника.
Для того щоб усі ці важливі аспекти перенести в практичну площину, слід ще детальніше визначити, що є "творчістю", а що - "креативністю".
Творчість - це особливий вид активності нерегламентованого, перетворювального характеру, тоді як креативність - загальна здібність дитини, її здатність до творчості. Отже, креативність - це одна з базових якостей особистості.
ЗАПИТАННЯ 7. Традиційно основним призначенням дошкільного навчального закладу вважалася підготовка дитини до школи. Як розглядається це питання в світлі завдань та змісту Базової програми?
У контексті навчально-дисциплінарної моделі освіти відпрацьовано зручну схему: готовність (неготовність) до школи визначається певним обсягом знань та вмінь, за якими й підбивається підсумкова оптимістична чи песимістична оцінка. Тобто точкою відліку виступає кількісний вимір освіченості, навченості дошкільника.
Сьогодні на зміну кількісному приходить якісний вимір. А це означає, що педагог має перейматися насамперед тим, як дитина оволодіває знаннями та вміннями, в який спосіб використовує їх у різних життєвих ситуаціях, яким є вектор віддачі в процесі діяльності.
Яким чином можна співвіднести поняття "готовність до навчання в школі" та "життєва компетентність" ?
Коректніше говорити про готовність до шкільного життя, а не лише про навчання. Адже в школі дитина ще й спілкується, товаришує, випробовує сформовану раніше систему цінностей тощо. Прищепити навички адаптації до нового соціального середовища значно складніше, ніж сформувати елементарне вміння вчитися.
ЗАПИТАННЯ 8. Чи означає це, що нова стратегія дошкільної освіти знімає з порядку денного необхідність формувати в дитини шкільну зрілість?
Ні, це просто неможливо, оскільки для дитини шести - семи років навчальна діяльність є важливою, а згодом стає провідною. "Шкільна компетентність" - одна з багатьох складових "життєвої компетентності". Адже роль учня інтегрується з іншими соціальними ролями - сина, брата, сусіда, покупця, користувача транспортом тощо.
Навчитися поводитися компетентно - означає бути свідомою, вправною, психологічно гнучкою людиною, а отже реагувати на зовнішні впливи адекватно, діяти конструктивно:
ў активно створювати, а не руйнувати;
ў оптимістично ставитися до труднощів;
ў брати на себе відповідальність;
ў збалансовувати свої бажання, узгоджувати їх з можливостями;
ў контролювати й регулювати свою поведінку;
ў спиратися на реалістичну самооцінку.
Базова програма орієнтує педагогів на необхідність формування шкільної зрілості дітей шести (семи) років. Педагог має збалансувати розумову, соціальну й емоційну зрілість вихованців; розвинути в них організаційні, загальнопізнавальні, конструктивні, мовленнєві та контрольно-оцінні вміння і навички; виховати позитивне ставлення до майбутнього шкільного життя.
Четвертий етап
Підготовка публікацій, їх оцінка, висновки
Ведучий виділяє час "журналістам", "науковцям" та "практикам" для підготовки "публікацій" та оформлення "екстреного випуску" газети чи журналу. Потім надає слово "прес-секретарю методичної служби", який оцінює "публікації", зважаючи на їх практичну значимість, та робить загальний висновок.
П'ятий етап
Підбиття підсумків гри
У кіпці ділової гри ведучий оцінює вклад кожної "ігрової групи" у "екстрений випуск" газети чи журналу та підбиває підсумок гри.
|
