Всесвітня історія  7 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

Тема: Хрестові походи. Держави хрестоносців.

Мета: сформувати в учнів уявлення про християнську церкву в XIV-XV ст.; створити умови для розуміння причин хрестових походів та їхніх наслідків; розглянути події хрестових походів; встановити зв’язок між церковною та державною владою; охарактеризувати католицькі чернецькі ордени; розвивати вміння порівнювати хрестові походи між собою та висловлювати власну думку щодо їх значення.

Обладнання: підручник, атлас, карти світу, Європи, Азії, контурні карти.

Тип уроків: комбінований.

Основні дати та події: 1096-1099 рр. - Перший хрестовий похід, 1270 р. - Восьмий хрестовий похід, 1209-1229 рр. - Альбігойські війни, 1309-1378 рр. - Авіньйонський полон пап.

Історичні постаті: Григорій VII, Урбан II, Фрідріх І Барбаросса, Річард І Левове Серце.

Основні поняття та назви: хрестові походи, Єрусалим, хрестоносці, держави хрестоносців, орден, магістр, Орден бенедиктинців, Орден домініканців, Орден тамплієрів, Орден госпітальєрів.

Очікувані результати: учні зможуть: називати хронологічні межі хрестових походів; описувати події хрестових походів; наводити приклади взаємовпливу держав і народів під час хрестових походів; показувати на карті напрямки хрестових походів, територію держав хрестоносців; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни; характеризувати Перший та Четвертий хрестові походи; висловлювати власну думку щодо значення хрестових походів.

ХІД УРОКУ

І.   Організаційний момент

Перевірка творчого домашнього завдання

Учитель пропонує кільком учням продемонструвати малюнки або зачитати опис дракара або конунга.

Завдання

1.   Порівняйте гунів та норманів за самостійно визначеними критеріями. З’ясуйте спільні та відмінні риси. Поясніть, чому їх можна порівнювати.

2.   Назвіть імена відповідних богів у грецькій або римській міфології.

Одін (Вотан), Фріг, Тор, Фрейя, Фрейр.

II.  Актуалізація опорних знань і вмінь

1.  Яка подія сталася у християнстві 1054 р.?

2.  Назвіть світові релігії, що існували в XI ст. ?

3.  Яким було ставлення до мирського життя у середні віки?

4.  Розкрийте роль церкви в житті середньовічної людини?

5.  На які стани поділялося середньовічне суспільство?

III.   Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Чернечі ордени.

2. Хрестові походи.

1)  Учасники, причини та привід до хрестових походів

а)   Напередодні хрестових походів

б)  Учасники та причини хрестових походів

в)   Привід до хрестових походів

2)  Хрестові походи

2.   Духовно-рицарські ордени.

Проблемне запитання

Чому хрестові походи були організовані саме католицькою церквою?

1. Чернечі ордени.

1. Що таке клюнійський рух?

2. Дати визначення поняття інвеститура.

3. Що таке конклав?

   Чернечі ордени. Вчитель розповідає про чернечі ордени бенедиктинців, клюнійців, цистеріанців, міноратів, домініканців.

Мета: захист Святої Землі від невірних; захист та надання допомоги прочанам, що вирушили до Святої Землі; підтримка руху хрестоносців; стимулювання хрестових походів     

Мета: повернення авторитету католицької церкви; поширення християнської віри; посилення позиції церкви; боротьба з єресями

Орден госпітальєрів (виник у 1113 р.)

Орден тамплієрів (виник у 1118 р.)

Тевтонський орден (виник у 1190 р.)

Бенедиктинський орден (виник у VІ ст.)

Орден францисканців (виник у 1208 р.)

Орден домініканців (виник у 1215 р.)

   Бенедикти́нці, бенедиктини (лат. Ordo Sancti Benedicti) O.S.B. - найстаріший чернечий орден Римо-Католицької Церкви. Заснований Святим Бенедиктом Нурсійським, який дав ордену статут, близько 529 року у Монте-Касіно (Італія). Девізом є: «Молись і працюй» - лат. « Ora et labora ». В ордені 7 798 чоловік.

  Є жіноче відгалуження бенедиктинок, а також бенедиктинці східного обряду (головно у Бельгії), організовані при сприянні митрополита Андрея Шептицького. Орден був найбільшим феодальним землевласником. Бенедиктинці активно підтримували папство. Центри існують в Західній Європі й Америці. З нього походять різні чернечі ордени, зокрема, цистерціанці, камальдули, картезіанці.

  Наголос у діяльності бенедиктинців робиться на молитви, інтелектуальні заняття, релігійне мистецтво, місіонерську роботу.

   Після смерті св. Бенедикта в 547 році, заснований ним монастир Монте-Кассіно проіснував недовго і був зруйнований лангобардами близько 577 року (пізніше він був відновлений). Ченці за підтримки папи Григорія I Великого розійшлися по різних країнах, сприяючи поширенню статуту та ідей св. Бенедикта. Незабаром монастирі виникли в Англії, Франкському королівстві, інших країнах Західної та Центральної Європи, а до XI століття і у Східній Європі.

 Оскільки Статут св. Бенедикта не передбачав централізованих структур, які об'єднують монастирі, то до XI століття монастирі, що використовують бенедиктинський статут, були незалежними. В X - XI століттях орден зазнав декількох істотних реформ: почали з'являтися конгрегації монастирів, від бенедиктинців відбрунькувалися ордена камальдулів та цистерціанців, була проведена реформа чернечого життя, т. зв. Клюнійська реформа (за назвою абатства Клюні).

 В XIII столітті виникли нові ордени домініканців та францисканців, змінилася структура європейського суспільства, що зумовило початок занепаду ордену бенедиктинців. Ще більше посилився цей занепад в ході Реформації та секуляризації XVIII століття.

Вклад бенедиктинців в культуру і цивілізацію західного суспільства величезний, в епоху раннього Середньовіччя бенедиктинські монастирі були головними осередками культури в Західній Європі. Зі шкіл при абатствах вийшли практично всі видатні вчені того часу, в тому числі Беда Преподобний, Алкуїн та ін. У бібліотеках при монастирях зберігалися і переписувалися стародавні рукописи, велися хроніки, велося навчання людей. При монастирях організовувалися ярмарки, що пожвавлювало торгівлю; лікарні, де лікували стражденних.

Домініканці (домінікани, «брати проповідники»; лат. Ordo Praedicatorum) - католицький чернечий орден, заснований у 1215 в Тулузі (Франція) іспанським монахом (ченцем) св. Домініком (1170-1221).

Традиційним символом домініканського ордену був чорний із білими плямами собака, що тримав у зубах палаючий факел - вогонь істини. Цей образ виник завдяки грі латинських слів: монахів часто називали домініканцями (лат. Dominicanes), що означало послідовники Домініка; однак, їх назву можна перекласти і як «пси Господа» (лат. Domini canes).

 У 1227 домініканці отримали право повсюдної проповіді і сповіді. Заснували і утримували університети в Болоньї, Кельні, Оксфорді. Під їх впливом знаходились богословські кафедри в університетах Парижа, Падуї, Праги та інших міст Європи. Домініканці займають важливі державні пости у Ватикані. Сьогодні домініканці - один з найвпливовіших католицьких монаших чинів.

Робота над поняттями. Учні заносять до зошита визначення понять.

Єресь - релігійне вчення, що заперечує основні положення церкви та її організаційні форми.

Єретик - послідовник єресі.

Інквізиція - церковний суд у справах єретиків.

Аутодафе - спалення єретика на вогнищі.

2.   Хрестові походи

1)  Учасники, причини та привід до хрестових походів

В ХІ ст. виникає нова грізна сила - турки-сельджуки. Вони завоювали значні території Малії Азії та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалима. У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Папа Римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнення Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву.

Учасники та причини хрестових походів

У хрестових походах узяли участь представники всіх верств населення Європи: великі та середні феодали, дрібні рицарі, селяни та міська біднота, ремісники та торговці, католицька церква - і кожна з них мала свої причини для участі у хрестових походах.

Імператори, королі, князі, графи, герцоги, великі, середні й малі світські феодали вбачали у хрестових походах можливість збагатитися, розширити свої володіння або отримати нові, збільшити кількість підданих, а також очолити новоутворені держави.

Купці та ремісники вважали, що в результаті хрестових походів зможуть збагатитися за рахунок відкриття нових торговельних шляхів та ринків збуту.

Селяни, міська біднота, дрібні ремісники прагнули здобути свободу, власну землю чи відкрити справу.

Католицька церква розглядала хрестові походи як поширення свого впливу на Схід. Тому очікувала здобути перемогу в боротьбі із православною церквою і примножити прибутки.

Усі верстви населення у результаті хрестових походів прагнули спокутувати гріхи через визволення Святої Землі.

Привід до хрестових походів

Приводом до хрестових походів стала зміна ситуації на Сході. Щороку тисячі паломників відвідували святі місця у Палестині (Свята Земля). Завоювання арабами цієї території ситуації не змінило - потік прочан до Єрусалиму не припинявся, адже мусульмани доброзичливо ставилися до людей, що відвідували Святу Землю. Проте наприкінці ХІ ст. на ці землі приходять турки-сельджуки, які не лише чинять перешкоди паломникам, але й переслідують християнські общини. Крім того, в цей час до європейських володарів і папи римського звернувся по допомогу візантійський імператор Олексій І Комнін. Усе це привело до доленосного виступу папи римського Урбана II у Клермоні.

Хрестові походи

3. Виникнення держав хрестоносців:

•         королівство Єрусалимське,

•         графство Едеське,

•         кн-во Антіохійське,

•         графство Тріполі.

IV. Узагальнення та систематизація знань і вмінь

Робота з документами

1.   Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

ПРО ХРЕСТОВІ ПОХОДИ

Давні джерела так пишуть про ці походи: у травні 1212 р. невідомо звідки в Парижі, в абатстві святого Діонісія з’явився пастух Етьєн — 12-річний хлопчик. Він заявив, що його послав сам Бог для того, щоб він очолив похід дітей проти невірних. Іти треба було до Палестини. Хлопчик недовго затримався в Парижі, продовжив свою подорож іншими містами й селами. Етьєн, імовірно, мав дар оратора, тому що скрізь полум’яні промови про похід проти мусульман були сприйняті його однолітками дуже добре. Хлопець збирав людей і запевняв, що тільки дітям Бог дарував право звільнити Єрусалим, тому що вони непорочні. Дорослі ж є грішниками, і тому Бог від них відступився. Натомість дітям удасться без будь-якої зброї звільнити священне місто. Бог розсуне Середземне море, щоб вони мали можливість пройти дном, як Мойсей, біблійний герой, і відібрати Гроб Господній у невірних. Етьєн стверджував, що до нього приходив сам Ісус і просив його вирушити до Єрусалима. Щоб переконати слухачів у правдивості своїх слів, хлопчик показував якусь грамоту. Він стверджував, що це святий лист від Спасителя, що зобов’язує його прийняти на себе всі повноваження проводиря. Етьєн, за свідченням літописів, міг творити різні дива: його руки зцілювали калік і хворих, повертали зір сліпим. Завдяки цьому хлопчик набув загальної популярності. Його ім’я стало відомим у всіх малих і великих містах Франції. Діти різного віку беззаперечно йому вірили, і тому багато хто з них зважився йти в хрестовий похід.

Запитання

1)  Чому хлопчику вірили дорослі люди?

2)  Чому літописці приписують Етьєну можливості творити дива?

3)  Чому діти пішли за Етьєном?

4)  Чим завершився хрестовий похід?

2.   Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Із промови папи Урбана II на Клермонському соборі 26 листопада 1095 р.

Народ франків, …до вас звернена промова моя. До вас лунають слова моїх переконань. …І перед цим часто досягало нашого слуху, що народ персидського царства - народ проклятий. Чужоземне, далеке від Бога, кодло, серце і розум якого не вірять у Господа, напало на землі тих християн, спустошило їх мечами, грабунком та вогнем, а жителів забрало в полон або вбило…, церкви ж Божі або зрило до основи або навернуло на своє богослужіння… Кому ж належить помститися за те і визволити з їхніх рук награбоване, як не вам… Вас закликає до подвигів предків велич і слава короля Карла Великого… й інших ваших властителів… Особливо ж до вас благає свята гробниця Спасителя і Господа нашого, якою володіють нині нечестиві народи…

Ставайте на шлях до Гробу Святого; відберіть ту землю у нечестивого народу і підкоріть її собі. Земля ця … тече медом і молоком.

Запитання

1)  До кого звертається папа? Чому саме так він називає вірян?

2)  На кого він посилається у своїй проповіді?

3)  Що обіцяє папа римський?

3.   Прочитайте уривок з історичного документа і дайте відповіді на запитання.

Архієпископ Тіра Вільгельм про взяття хрестоносцями Єрусалима в 1199 р.

Коли настав день 14 червня, все військо, озброївшись, вирушило з табору, щоб розпочати штурм. В усьому війську не було старого, хворого або підлітка, який не палав би священною жагою битви; навіть жінки хапалися за зброю…

Коли вороги побачили, що наші оволоділи стіною, то залишили вежі та стіни і відступили у вузьку браму міста… Ця втеча не була, однак, для них рятунком, бо правитель Танкред негайно рушив туди зі значними силами. Він силою увірвався до Храму і вбив там величезну кількість людей. Кажуть, що він забрав із Храму багато золота, срібла й інших коштовностей. Згодом й інші князі, винищивши всіх, кого знайшли в нижніх частинах міста, рушили до Храму, за огорожею якого, як вони чули, сховалося багато народу. Вони прибули туди із силою-силенною кіннотників і піших і, не жаліючи нікого, перерізали мечами всіх, кого знайшли, так що все було залите кров’ю. Страшно було дивитися на розкидані скрізь тіла забитих і рештки людських тіл. Уся земля була просякнута кров’ю. І не тільки спотворені трупи і відрубані голови справляли жахливе враження, але ще більше лякало те, що самі переможці були у крові забитих із голови до ніг. У межах Храму загинуло, як кажуть, близько 10 тис. людей, окрім тих, трупи яких валялися на вулицях і майданах…

Інші хрестоносці, розподілившись на загони, ходили по будинках, витягали звідти чоловіків із жінками та дітьми, простромлювали їх мечами або скидали з дахів, ламаючи їм таким чином шиї. При цьому кожен, хто увірвався до будинку, перетворював на свою власність все, що там траплялося, як було домовлено перед штурмом міста…

Запитання

1)  Як ви оцінюєте поведінку хрестоносців у захопленому Єрусалимі?

2)  Як ставиться автор, очевидець штурму міста, до зображених подій?

V.  Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

Основні висновки

Кризові явища початку ХІ ст. та посилення авторитету церкви привели до хрестових походів, які протягом 200 років приголомшували Європу.

Наслідками хрестових походів стали суттєві зміни в житті європейського суспільства.

Відповідь на проблемне запитання

Християнська релігія проймала все життя європейського суспільства, і тому заклики католицької церкви вплинули на усі верстви населення і стали основною рушійною силою хрестових походів.

VI. Домашнє завдання

1.  Опрацювати §8.

2.  Творче завдання. Складіть кросворд із десяти слів за темою «Хрестові походи».