Історія України.  9 клас

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема. Утворення Кирило-Мефодіївського братства.

Мета навчальна: схарактеризувати Кирило-Мефодіївське братство як першу українську політичну організацію. За допомогою навчальної та допоміжної літератури розкрити суспільно-політичні ідеали та конкретну діяльність кириломефодіївців – сподвижників української національної ідеї. Показати далекосяжність і актуальність їх ідей і сьогодні; розвиваюча: вчити учнів логічно мислити, знаходити причини і наслідки, робити самостійно висновки, розвивати вміння працювати з історичними документами, знаходити співзвучність ідей та подій з нашим сьогоденням; виховна: виховувати шану і повагу до діячів національного відродження першої половини XIX століття, виховувати почуття національної гордості, самосвідомості; формувати активну громадянську позицію, спонукати до праці на благо України.

Обладнання уроку: карта України, підбірка книжкової виставки по цій темі.

Тип уроку:  комбінований.

Поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга буття українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, Слов’янський собор.

Історичні особистості: М.Костомаров, Т.Шевченко, Г.Андрузький, В.Білозерський, М.Гулак, П.Куліш

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• охарактеризувати  програмові  документи  Кирило-Мефодіївського  братства  і  на  їх  основі  визначити  мету,  цілі  та  завдання,  які ставило перед собою товариство;
• з’ясувати  значення  Кирило-Мефодіївського  братства  для  розгортання національно-визвольного руху в Україні;
• вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;
• давати власну оцінку діяльності товариства.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

На початку уроку вчитель пропонує учням послухати пісню Теодора Кукурузи "До українців" і знайти думки, співзвучні з темою уроку.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці – Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми перестали гордитись, що ми українці! І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот. І що є у нас дума, яка ще й од Байди нам в'ється, І що ми в Україні – таки ж український народ, А не просто населення , як це у звітах дається.

Я до себе кажу і до кожного з нас: – Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати. Запитаймо у себе: відколи, з якої пори почали українці себе у собі забувати? Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття, У якому свідомості наші збагнути не змога, Чом солодший од меду нам видався час забуття Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок од порога.

Українці мої! Як гірчать мені власні слова... Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці, Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива, Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці, І тоді в мене ниє крамоли осколок тупий, Мене думка одна обсідає і душить на славу: Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи, Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил, Можна жити й хохлом, і не з гіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо прихилить до наших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...

Учні відповідають, що тривога автора за долю України небезпідставна. Слова пісні змушують замислитись кожного громадянина України про долю своєї держави. Адже сьогодні на 13 році незалежності у нас є багато невирішених проблем. І одна з головних – це мова, бо вона є відображенням українського менталітету, але не як окремий елемент, а в поєднанні з усіма культурними традиціями. Варто не забувати, що низька національна свідомість призводить до відсутності єдності серед громадян України.

Далі учні дають відповіді словами вірша:

Ні, не згине Україна

В печальній юдолі:

Ми відродим землю предків

Для кращої долі.

Розбудуєм, уквітчаєм

Україну гідно.

Чим пишається держава

Примножимо плідно.

Під знамено синьо-злоте

Як орли злітайтесь.

Брати й сестри, мови батьків

Ніде не цурайтесь!

Ще й тризубом освятимо

Незалежність краю

Імена борців за волю

Весь народ хай знає!

ІІ.. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Вчитель повідомляє тему уроку, мету, форми роботи, план уроку.

План

1. Утворення і склад Кирило-Мефодіївського братства.

2. Т. Г Шевченко як суспільно-політичний діяч, його участь у братстві.

3. Національна ідея в суспільно-політичних поглядах кириломефодіївців.

4 Значення діяльності кирило-мефодіївців у розвитку українського національного руху.

Основні поняття теми:

• політична організація;

• національна ідея;

• національне відродження;

• суспільно-політичний діяч.

Вчитель робить короткий вступ до теми. Однією з причин сьогоднішніх негараздів у нашому суспільстві, відсутності злагоди, єдності між різними політичними партіями є брак концепції сучасної національної ідеї, яка б об'єднала весь український народ, всіх громадян України на державно-політичному рівні, створила б умови для економічного і духовного відродження. Національна ідея має стати основою національного виховання, національної свідомості, національної гідності, самодостатності та впевненості нашої молоді. Українська національна ідея довгі часи була віковічною мрією українського народу. Ця мрія гуртувала навколо себе кращих представників українського народу, надихала їх на героїчну працю і боротьбу в часи поневолення України. Безумовно, в процесі історичного розвитку, українська національна ідея розвивалась, набувала вдосконалення. Серед українських істориків, учених, які вивчали національну проблему на початку нашого століття, слід згадати М. Міхновського, Д. Донцова, М. Грушевського С. Рудницького. Якщо ж ми звернемось до національного відродження першої половини XIX ст., то побачимо цілу плеяду сподвижників української національної ідеї: М. Костомарова, Т. Шевченка, Д. Антоновича, М. Максимовича, П. Куліша та ін.

У першій половині XIX ст. саме в кириломе-фодіївців національна ідея, як віковічна мрія українського народу, знайшла найвиразніше втілення. Програмні документи братства, ідеї, мрії мали далекосяжні наслідки і не втратили актуальності до сьогодні. Деякі з них уже стали реальністю в незалежній Україні, а деякі є програмою на майбутнє. В цьому ми переконаємось сьогодні на уроці.

Для кращого засвоєння теми пригадайте:

1. Суть антиукраїнської політики царизму.

2. Що таке національне відродження?

3. По яких напрямках йшло національне відродження?

4. Що таке національна ідея? Яка загальна спрямованість та складові частини української національної ідеї?

Учні відповідають на ці запитання і відмічають, що національна ідея – це глибокий духовний комплекс, що виражає сутність народу, гуртує й надихає його, це концентрація національної свідомості, усвідомлення народом своєї самобутності, існування своєї культури, майбутнього.

Для українців, насамперед, це Незалежність, Державність, Соборність. Українській національній ідеї притаманна людяність, гуманізм, миролюбність, демократизм, соціальна справедливість.

Вчитель підводить учнів до розуміння основного матеріалу і повідомляє, що в середині XIX ст. український національний рух набуває політичних рис. Українська інтелігенція поряд із культурно-просвітницькою діяльністю порушує питання реформ державного устрою, ліквідації кріпацтва та самодержавства, коротко знайомить із виникненням першої політичної української організації в Києві – Кирило-Мефодіїївського братства.

Послухайте повідомлення про діяльність учасників братства і в робочих зошитах окресліть соціально-політичні ідеали кириломефодіїївців як ствердження української національної ідеї. Учні зачитують повідомлення про М. Костомарова, П. Куліша, Т. Шевченка, В. Білозерського, М. Гулака.

Вчитель акцентує значення національної ідеї для українського народу, підсилене творчістю Т. Шевченка.

Безумовно, великий вплив на становлення української національної ідеї, пробудження національної свідомості справив Т. Г. Шевченко. Поява Шевченка в історії України невипадкова. Шевченко – це душа українського народу, його великий пророк. Біблією українського народу є "Кобзар" Т. Г. Шевченка, він відтворює весь український менталітет. Кожна риса українця відбивається у віршах поета. Саме з Шевченка почалось усвідомлення українським народом себе, як сім і єдиної, як нації. Кобзарю випало на долю страждальницьке життя, і його душа – це душа багатостраждального українського народу. "Караюсь, мучусь, але не каюсь". Твори Шевченка безсмертні.

Про те, що творчість поета допомагає нам пізнати самих себе, свою історію, що його погляди співзвучні з нашою дійсністю, ви переконались, прочитавши поему "І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм", яка є для нас заповітом.

Зачитайте рядки з поеми.

Учні зачитують:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра.

Як би ви вчились так як треба,

То й мудрість би була своя...

І всі мови слов'янського роду –

Ви знаєте. А своєї – Дасьби

Колись будем і по своєму глаголить.

І оживе добра слава,

Слава України.

Шевченко мріяв бачити Україну вільною:

І мене в сім'ї великій,

Сім "ї вольній новій...

Закликав український народ до миру і злагоди!

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

А ще заповітною мрією Шевченка і братчиків було:

Щоб усі слов 'яни стали

Добрими братами!

Хіба це не заповіт нащадкам!

Вчитель. Зачитайте з робочих зошитів те, як ви розумієте суспільно-політичні ідеали кириломе-фодіївців.

Учні зачитують:

1. Головна мета, заповітна мрія кирило-мефодіївців – визволення України, досягнення нею незалежності з демократичним ладом на зразок США або Франції.

2. Об'єднання всіх слов'ян і створення слов'янської федерації з центром у Києві, де кожна держава – окремий штат, має своє військо, де вводиться загальна військова повинність, початкове навчання, свобода віросповідання, відміна смертної кари.

І всі ці перетворення мають відбуватися на основі християнської моралі.

Вчитель повідомляє про програмні документи кирило-мефодіївців і ставить завдання (ксерокопії документів на партах).

Ознайомтесь з основними положеннями "Статуту слов'янського братства святих Кирила і Мефодія" і визначте, які положення "Статуту" вже реалізовані в

нашій країні, а які є програмою дій на майбутнє.

Учні зачитують положення 2, З – як реалізовані в нашій країні, та 1, 4, 5, 6 положення, які необхідно здійснити в незалежній Україні.

Вчитель. Ознайомтесь із "Маніфестом" і дайте відповідь, яку роль кириломефодіївці відводили Україні.

Учні. Україні кириломефодіївці відводили роль духовного лідера у відроджені слов'янських народів.

Вчитель підсумовує сказане рядками з "Маніфесту":

Встане Україна із своєї могили і знову озветься до братів-слов'ян, і почують заклик її, і повстане Слов'янщина...

Після цього пропонує послухати уривок із "Книги буття українського народу" та визначити органічну суть української національної ідеї. Учні роблять висновок, що внутрішню органіку української національної ідеї кириломефодіївці бачили в єдності народу, необхідності спільності і взаємоповаги серед самих українців.

Вчитель підсумовує сказане словами з "Книги буття"...

Не любила Україна ні царя, ні пана

і створила у себе козацтво, тобто братство.

Куди кожен вступаючи, був братом інших...

Після цього ставить завдання: користуючись підручником (сторінка 63), ознайомтеся з конкретною діяльністю кириломефодіївців і занотуйте найсуттєвіше в робочі зошити.

Учні працюють самостійно з підручником, потім зачитують відповіді, в яких відмічається культурно-просвітницький характер діяльності братства:

• пропагандистська діяльність;

• поширення прокламацій;

• спроба створити початкові навчальні заклади, де готувати спеціалістів для села;

• друкування підручників;

• видання книжок українською мовою.

Робота з таблицею «Кирило – Мефодіївське товариство»

З вступом до братства Т. Г. Шевченка діяльність кириломефодіївців набула радикального характеру. Т. Г. Шевченко, М. Гулак, І. Посяда виступали за народне повстання й активно пропагували революційні ідеї.

Учні відмічають, що діяльність кириломефодіївців не обмежувалась теренами України. Прагнучи до втілення ідеї слов'янського союзу, братчики встановили зв'язки з представниками польського визвольного руху, словацького, російського.

Вчитель стисло повідомляє про ліквідацію братства й покарання царатом учасників організації. Особливу увагу звертає на жорстоке покарання Шевченка. Зачитує документи слідства і демонструє ілюстративний матеріал. Після цього пропонує учням самостійно зробити висновки й дати відповідь на четверте питання плану.

Учні. Кирило-Мефодіївське братство було першою політичною українською організацією, яка порушила питання про ліквідацію кріпацтва і самодержавства революційним шляхом. У програмних документах братства була чітко окреслена українська національна ідея, яка знайшла свій подальший розвиток у діяльності української інтелігенції другої половини XIX століття. Діяльність кирило-мефодіївців сприяла активізації польського, словацького та російського революційних рухів.

V.  Закріплення знань учнів.

1. Чому дворяни-патріоти на початку XIX ст. й інтелігенти наступних десятиліть уявляли майбутнє українства по-різному?

2. Яку культурну імперську мету ставив царизм в Україні? Чому її результати виявилися протилежними?

3. Назвіть і охарактеризуйте головні напрями громадсько-політичної діяльності братства.

4. Визначте головні заслуги Т. Шевченка в справі українського національного відродження.

5. Поясніть історичне значення Кирило-Мефодіївського братства.

6. Які засоби перетворення суспільного життя «братчики» вважали дієвими, а які заперечували?

7. У чому російські жандарми вбачали головну небезпеку діяльності братства?

8. Як ви думаєте, чому австрійські та російські імперські чиновники називали подвижників українського національного руху «дурноголовими», «божевільними»?

9. Визначте головну політичну мету Кирило-Мефодіївського братства. Чому в «братчиків» виникла ідея слов’янської федерації? Чи означала вона злиття всіх слов’янських народів?

10. Чому лідери братства вважали, що Україна має відігравати провідну роль у майбутній слов’янській федерації?

11. Уявіть себе членом Кирило-Мефодіївського братства, опишіть початковий етап його формування й діяльності.

12. Опишіть історичні портрети провідників братства.

І V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ.

Вчитель нагадує коротко зміст уроку, обсяг опрацьованого матеріалу, називає учнів, які відповідали найкраще.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Повторити матеріал §13 підручника.
2. Завдання 2, 3 до документів (письмово).