Історія України.  9 клас

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема: Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 року.

Мета: охарактеризувати  форми протесту населення  та  виступи  українського  селянства,  козаків  та  військових поселенців; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати причини історичних подій, працювати з  документами,  схемами,  таблицями;  на  прикладах  виступів  українського населення виховувати в учнів патріотичні почуття.

Обладнання: підручник  «Історія України»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 9 клас»

Тип уроку:  комбінований.

Історичні особистості: Устим Кармалюк

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;
• показувати  на  карті  території,  охоплені  антикріпосницьким рухом;
• визначати  та  характеризувати  передумови,  причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Якими сезонними й постійними турботами було сповнене повсякденне життя українських селян?

2. Яку роботу виконували діти в селянських господарствах?

3. Якими головними обставинами визначалося становище українських селян під владою Російської імперії?

4. Якими способами поміщики посилювали експлуатацію селян?

5. На які групи поділялося закріпачене селянство? Порівняйте їхнє становище.

6. Яким було становище військових поселенців? Чому імперський уряд сформував таку соціальну верству?

7. Як позначилося кріпацтво на моралі й гідності кріпаків?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

1. Чому давні грецьке й римське суспільства ми називаємо цивілізованими, незважаючи на властиве їм рабство?

 2. Чому українське суспільство першої половини XIX ст. не можна назвати цивілізованим?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Причини наростання селянського руху

Учні опрацьовують матеріал підручника та записують причини селянського руху.

2. Форми і характер протесту козаків, селян і військових поселенців

Форми селянського протесту

• Скарги царю та в урядові установи;
• відмова виконувати повинності й сплачувати податки;
• втечі з маєтків;
• підпали поміщицьких маєтків;
• непокора, збройний опір поміщикам;
• напади на маєтки, розподіл поміщицького майна;
• убивства поміщиків або управителів;
• масові повстання

3. Селянські виступи під проводом Устима Кармелюка

Метод «Чиста дошка»

• Як ви вважаєте, в чому полягає героїзм і трагізм особистості Устима Кармелюка?
• Чому, на вашу думку, образ Устима Кармелюка знайшов своє відображення у творах усної народної творчості?

Під час розповіді вчителя охарактеризуйте повстання під проводом У. Кармелюка за наведеним планом.

План

1) Назва та хронологічні межі повстання.

2) Причини повстання.

3) Завдання повстання.

4) Територія, охоплена повстанням.

5) Керівники. Рушійні сили.

6) Хід повстання.

7) Наслідки та історичне значення повстання.

Дискусійне питання

В історичній науці є два погляди щодо постаті Устима Кармелюка. Одні історики вважають, що український «Робін Гуд» У. Кармелюк був справжнім символом боротьби українського народу проти поневолювачів. Дослідник В. Дячок розвінчав міф про У. Кармелюка як ватажка селянського антифеодального руху. Він доводить, що У. Кармелюк був банальним злочинцем, який не гребував ні вбивствами, ні грабежами. Його жертвами ставали частіше за все не поміщики, а звичайні селяни, які не могли вчинити серйозного опору. «Меценатська» діяльність злочинної групи обмежувалась допомогою родичам та пособникам. Образ «народного героя» був створений радянською історіографією на основі народної творчості.

1) Висловіть власне ставлення до постаті У. Кармелюка.

2) Чи доцільним є порівняння Устима Кармелюка з Робін Гудом?

Історична довідка

«Кармелюк (Кармалюк, в докуменітах  Карманюк) Устим Якович народився в селі Головчинцях Подільської губернії Жмеринського району у селянській сім'ї. 1812 р. за свої дії був відданий поміщиком Пигловським у солдати. 1813 р. разом із Д. Хроном утік з уланського полку, який розміщався в Кам'янці - Подільському, і повернувся в рідні місця. 1814 р. очолив селянським рух. 1830—1835 рр. селянський рух під проводом Кармелюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії та Київщини. У повстанському русі брало участь близько 20 тис. чоловік. За 23 роки боротьби загони на чолі з Кармелюком здійснили понад, 1 тис. нападів на поміщицькі маєтки. Захоплені у поміщиків гроші і майно роздавали селянській бідноті. Для боротьби з повстанцям російський уряд у листопаді 1833 р. створив Галузинецьку комісію. Кармелюка чотири рази Заарештовували, засуджували до каторжних робіт і засилали до Сибіру. Але щоразу він тікав, повертався на Поділля й знову очолював повстанський рух. 10(22). 10.1835 р. Карме люк був убитий із засідки шляхтичем Рутковським.

Погляд очевидців

1. 1822 р. березня 27.- Свідчення в комісії Летичівського нижнього земського суду дружини Кармалюка Марії Антонівни Щерби. «...Уверял ее и детей своих, что принесенные вышепоясненные веши заработал своим ремеслом сапожническим. Не открывался пред ней никогда, где он проживал, а говорил только, что проживает между людьми и пропитание сыскивает себе сапожничеством».

2. 1822 р. березня 29. — Зі свідчень сіл Головчинців та Овсяників.

«... ночью Устин Карманюк с другим каким-то неизвестным человеком приходил в панскую пасеку, при коей показатель и Лукашенко для досмотра находились, ...намеревал спалить, но по просьбе его, показателя, и Лукашенка намерение свое оставил без действия, объявляя, «что де дабы не сделать вас несчастными». Однако требовал о сем помещику объявить и о том, что будут еще спалены винокурня и ток за то, что его отдал в рекруты, о чем сем тогда же донесено помещице».

3. 1826 р. грудня 4. — Наказ подільського губернатора графа Грохольського.

«Означенные (Кармалюк та його товариші) грабители ограбили и прибили посессора селения Комаровец, который, хотя требовал от тамошних крестьян для поимки их помощи, но ему в том отказали, ибо участвуя, по-видимому, с злодеями, дают им у себя пристанище...»

4. 1827 р. червня 17.— Зі свідчень в Летичівському нижньому земському суді співучасника Кармалюка — Ілька Сотничка.

«...он целым домом почти завсегда находился на работе помещичьей, чего не могши снести, проходит две недели из току господского бежал прямо в лес. Чрез все время таскался возле своего селения скрытным образом, ночевал большей частью в льоху, состоящем в лесу, где стояла пасека господская, сам один, и питался выпрошенным хлебом у пастухов и ягодами...»

5. 1827 р. червня 22. — 3 указу Летичівського нижнього земського суду.

«...помещик Янчевский явствует, яко при поимке преступников приказал крестьянам обступить избу, в которой они ночевали, чтобы первым знаком, им данным, тотчас выскочили ему на помощь. Однако они сие очень лениво делали, не знать, по боязни или по каким другим каковым причинам».

Перекази, легенди та пісні про У. Кармалюка

1. Т. Г. Шевченко:

Повернувся я з Сибіру,

Та не маю долі,

Хоть, здасться, не в кайданах,

Та не маю волі.

Слідять мене злії люди.

День, час і годину, —

Прийде туга до серденька.

То ледве не згину.

Комісари, ісправники

За мною ганяють;

Більше вони людей били,

Чим я грошей маю.

Зовуть мене розбійником

Кажуть, що вбиваю;

Я нікого не вбив ше,

Бо сам душу маю.

Візьму гроші в багатого,

Убогому даю,

І, так людей поділивши,

Сам гріха не маю.

Маю жінку, маю діток,

Однак їх не бачу,

Як згадаю про їх долю,

То гірко заплачу.

Треба мені в лісі жити,

Треба стерегтися,

Хоч, здається, світ широкий,

Та ніде подіться.

2. Селянин Марко Галушка так розказував (1894): «Багатих тільки та панів Кармалюк дуже не любив, обдирав їх і все те роздавав бідним, бо і сам колись був бідняком і перетерпів на своєму віку чимало горя та неправди».

3. М. Джуринський (1922): «Кармалюк, переказував мій дід, був не дуже високий, але плечистий і незвичайно сильний, дуже розумний, лицар. Не любив розбійників, сильно карав даремних злодіїв. У нього було після другої втечі з каторги біля 100 чоловік компанії. Як пани збиткувались над людьми, то люди звертались до діда, щоб переказав Кармалюку. А той завжди захистить, бувало, покривджених. По нім і чужі плакали,» коли його було вбито одним панком».

Орієнтовні питання до цієї частини документів

1. На кого нападав У. Кармалюк? Як оцінюються дії Кармалюка та він особисто в офіційних документах того часу? Чи можна, на вашу думку, трактувати діяльність Кармалюка як кримінальну?

2. Які емоції й почуття викликав У. Кармалюк у жертв своїх нападів?

3. Чи завжди можна виправдати дії У. Кармалюка?

Думки експертів

1. Гуржій І. О.

Устим Кармалюк, ім'я якого великий пролетарський письменник О. М. Горький назвав навіки овіяним славою, народився на Поділлі. Організувавши повстанський загін, він почав боротьбу проти експлуататорів, що тривала майже чверть століття. Очолені ним загони вчинили понад 1000 нападів на поміщиків, купців, шинкарів, царських урядовців і сільських глитаїв. Його люто катували, та завдяки міцному здоров'ю, залізній волі й непохитній вірі в справедливість своєї справи він витримав до 1000 ударів шпіцрутенами і канчуками, триразове заслання до Сибіру. Мужній народний месник, один з найпопулярніших селянських ватажків Устим Кармалюк загинув у ніч з 9 на 10 жовтня 1835 р. Його підло вбив із засідки шляхтич. (Історія У PCP. Т. 2-К., 1978. - С. 67.)

2. Сарбей В. Г.

Незламним борцем проти визискувачів трудящих мас виявив себе легендарний народний герой Устим Кармалюк. Пан, побачивши в Устимі небезпечного бунтаря, поспішив відправити його в солдати. Але він не захотів миритися з солдатською муштрою. Незабаром утік і повернувся в рідні місця, де з таких же втікачів-селян і солдат організував повстанський загін. Повстанці нападали на поміщицькі маєтки, шинки, двори селян-багатіїв, карали експлуататорів і роздавали їхнє майно і гроші бідним селянам. Любов народних мас до свого ватажка, постійна готовність простих людей допомогти герою сховатись від переслідувачів робили Кармалюка невловимим. На Кармалюка організували справжнє полювання, вистежували його наодинці. І, нарешті, в ніч з 9 на 10 жовтня 1835 p., дізнавшись куди мав прийти Кармалюк, вороги влаштували засідку і підступно вбили нескореного повстанця. (Сарбей В. Г. Історія України. Пробний підручник для 9 класу середньої школи. — К., 1994. - С 46.)

3. Турченко Ф. Г., Мороко В. М.

Устим Кармелюк - героїчна і водночас трагічна особистість. Його жертвами, траплялося, були й ні в чому не винні люди. Такі особистості найчастіше з'являються в умовах загострення соціальних суперечностей, коли суспільство ще не встигло виробити цивілізованих форм розв'язання конфліктів. (Історія України. Підручник для 9 кл. серед, загальноосв. навч. закл. - К.: Ґенеза, 2001. ~ С 47.)

4. Реєнт О.

Справжнім народним ватажком став уродженець Подільської губернії Устим Кармалюк, який впродовж 25 років керував повстаннями на Поділлі, Волині, Київщині. Повстанські загони налічували до 20 тис.чоловік. В народній пам'яті і донині ім'я У. Кармалюка оповите славою народного месника, борця за права знедолених і соціальну справедливість. (ППЗ «Історія України» 9 клас. Тов. «Дієз-продукт»)

Орієнтовні питання до цієї частини матеріалів

1. Яку із наведених інтерпретацій історичних фактів ви вважаєте більш об'єктивною? Чому?

2. Що об'єднує всіх істориків в оцінці діяльності У. Кармалюка? З якими твердженнями ви можете погодитися, а з якими — ні?

4. Робота в групах. Кожна група готує невеликі повідомлення.

І – група - «Київська козаччина» 1855 р.

ІІ- група -  «Похід у Таврію по волю»

ІІІ – група - Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

Завдання

1.  Які  соціальні  верстви  українського  населення  брали  участь у заворушеннях,  виступах  та  повстаннях  першої  половини ХІХ ст.?

2.  Чи можна стверджувати, що соціальні виступи першої половини ХІХ ст. набули масового характеру? Чому?

V.  Закріплення знань учнів.

1. Назвіть причини селянського руху протягом першої половини XIX ст.

2. Назвіть принципову відмінність селянського руху в Східній і Західній Україні.

3. Назвіть форми протесту (від найм’якших до найрадикальніших) соціально пригноблених верств.

4. Назвіть форми протесту селян Західної України.

5. Як впливало на настрої селян відсилання їх поміщиками на заробітки до міста?

6. Кому був вигідний наївний монархізм селян?

7. Чому образ Устима Кармелюка опоетизований селянами в переказах і героїзований у творах митців?

8. Чи завжди дії загонів Кармелюка велися в інтересах соціальної боротьби селянства проти феодально-кріпосницького гніту?

9. Визначте привід і причину «Київської козаччини» та «Походу в Таврію по волю».

10. Опишіть найяскравіші прояви в Україні селянського і козацького протестів в Україні в першій половині XIX ст.

11. Опишіть масштаби селянського руху протягом першої половини XIX ст.

VІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати матеріал §12 /пп.4 - 5/.

2.Підготувати виступ-характеристику образу У.Кармелюка.