Історія України. 8 клас                   

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема. Козацтво в 1-й чверті ХVІІ ст.  Петро Сагайдачний. Хотинська війна.

Мета: визначити  роль українського козацтва в першій чверті ХVІІ ст. в боротьбі з іноземними загарбниками на початку ХVІІ ст.; розглянути основні напрями морських походів козаків; поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва;охарактеризувати діяльність гетьмана Петра Конашевича - Сагайдачного; визначити мету та наслідки участі козацтва в Хотинській війні; формувати  в учнів навички роботи з джерелами інформації та їх основі робити певні висновки про історичні факти і події; розвивати творчі здібності учнів; вдосконалювати навички роботи з картою та відео джерелами; виховувати почуття поваги до історичного минулого українського народу та стійкий інтерес до історії.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• називати причини та наслідки морських походів козаків ХVІІ ст.
• характеризувати гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного як людину та історичного діяча.
• показувати на карті напрями основних походів козаків.
• визначати мету, хід та наслідки Хотинської війни.
• робити висновки щодо значення морських походів козаків та Хотинської війни

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: підручник, атлас, картки із завданнями, відеоматеріали, мультимедійна презентація, картки самооцінювання

Основні дати: 1577-1578рр. – 1622р. – роки життя та діяльності гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного;1602-1623рр. – період «доби героїчних походів» українського козацтва; 1616 р. – похід на Кафу; 1620 р. – похід на Стамбул; 1620 р. – битва під Цецорою; 2-28 вересня 1621 р. – Хотинська битва

Основні терміни і поняття: яничари, каторга, ясир, гарем, доба героїчних походів, Хотинська війна.

Історичні діячі: Петро Конашевич – Сагайдачний

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання з учнями, перевірка присутності та емоційного налаштування учнів.

Учитель пояснює дітям те, що оцінювання на уроці буде відбуватися за допомогою карток самооцінювання (додаток 1), які учні за кожне завдання будуть заносити відповідні бали.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Робота з картками ( завдання в картках за методом «Доповни речення»)

ІІІ. Мотивація начальної діяльності

Учитель пропонує учням ознайомитися з  українською народною думою і відповісти на запитання: (слайд 2)

Зажурилась Україна,

Що ніде прожити:

Гей, витоптала орда кіньми

Маленькії діти!

Ой, маленьких витоптала,

Великих забрала,

Назад руки простягла,

Під пана погнала.

За рікою вогні горять,

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатство розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли,

А в долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть.

Запитання:

1.В якому становищі опинилася Україна на початку ХVІІ ст.?

2.Хто ж стає на захист українського народу проти поневолювачів?

Учитель заслуховує відповіді учнів та зазначає, що козакам доводилося вести постійну жорстоку боротьбу з турецько-татарськими загарбниками. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІст. вони здійснили низку вдалих морських походів проти турків і татар.

  Учитель. Ми продовжуємо  вивчати тему 2 «Українські землі в першій половині XVII ст.». І тема нашого уроку  сьогоднішнього уроку «Морські походи козаків. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний. Участь козаків у Хотинській війні». (тема записана на дошці, слайд 3).

В історію період перших двох десятиліть ХVІІ ст. називають Добою героїчних походів. Чи дійсно це так нам і потрібно з’ясувати на сьогоднішньому уроці.

Проблемне питання

Чому козацькі морські експедиції ХVІІ ст. назвали Добою героїчних походів? (слайд 4)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Морські походи козаків

Учитель. Перше що ми розглянемо на уроці це те, якими були причина морських походів козаків та їх напрямки.

На початку  ХVІІ ст. козацтво набуває сили і відіграє важливу роль  не лише в Речі Посполитої а й у Європі. Воно стає перепоною для турецьких нападів на українські землі і водночас здійснює походи проти турків і татар. Саме в козаках вбачали захисника християнської цивілізації від наступу ісламу.

На українських землях татари брали ясир, захоплювали чоловіків, жінок та дітей, щоб продати на невільницьких ринках. Українські полонянки потрапляли до гаремів чи ставали служницями. Хлопчиків забирали до казарм, щоб виховувати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця або вони ставали гребцями на турецьких каторгах.

Робота з термінами і поняттями

Учитель зауважує, що з термінами ясир та яничари учні знайомилися на попередніх уроках, а також на уроках всесвітньої історії в 7-му класі. Тому доречно було б спочатку запитати в учнів відомі їм визначення.

Учитель. Які ж наслідки мала для українців турецько-татарська агресія?

Прогнозована відповідь учнів:  Турецько-татарські набіги жахливі наслідки і були великим лихом для українського народу.

Робота з відеоматеріалом (учням пропонується переглянути уривок з відео «Морські походи козаків», 4 серія)

Запитання

1.Назвіть. які турецькі фортеці були взяті козаками на початку ХVІІ століття? (Варна, Синоп, Перекоп, Кафа)

2.В чому полягало значення взяття Кафи? (Кафа – це найбільший невільницький ринок)

3.Завдяки чому морські походи козаків були такими вдалими? ( Завдяки мужності та військовій майстерності козаків)

Робота з датами (після прегляду відео та використовуючи карту в атласі учні мають відновити таблицю «Морські походи козаків»)

(Слайд 9)

Остаточний вигляд таблиці (слайд 10)

Учитель. Морські походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загарбницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли активізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів.

2. Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний та його значення в історії .

Учитель. Період морських походів українського козацтва став періодом діяльності відомого гетьмана українського козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного. (демонстрація портрету П. К. – Сагайдачного)(слайд 14)

Робота з підручником

Опрацювавши відповідний матеріал підручника визначити основні напрями діяльності гетьмана. Свої відповіді учні записують на окремих аркушах паперу (кольорових стікерах), які будуть прикріпляти до дошки. На дошці вчитель готує шаблон асоціативного куща. Учитель поділяє учнів попередньо на групи:

 1-а група (жовтий колір) – Сагайдачний-воїн,

2-а група (синій колір) – Сагайдачний - меценат.

3-я група (червоний колір)– Сагайдачний – політик.

Орієнтовані  відповіді учнів:

• Реформує козацьке військо, сворює дисципліновану козацьку армію.
• Домігся збільшення кількісного складу запорізьких флотилій
• Успішні морські походи 1616-1618рр.
• Запровадив легку й маневрену артилерію та добре озброєне і навчену піхоту.
• Перемога у Хотинській битві.
• Боровся за розширення козацьких вправ.
• Києв стає знову політичним осередком нової України.
• Козацтво вперше сформувало свою політичні програму
• Брав активну участь у тогочасній європейській політиці
• Навчався в Острозькій школі.
• Був ініціатором відновлення вищої ієрархії православної церкви
• За його с сприяння було засновано школу при Київському братстві.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням висловити власну оцінку діяльності П. Конашевича-Сагайдачного

Після обговорення питання учитель пропонує учням зробити записи в конспекти про діяльність гетьмана:

П. Конашевич Сагайдачний: (слайд 16)

• Дбав про вдосконалення військової майстерності козаків та збільшення чисельності козацького війська
• Дбав про зростання ролі козацтва на міжнародній арені
• Дбав про розвиток української культури та православної церкви

Іменем П.Сагайдачного названі вулиці в низці міст, флагманський корабель Військово-Морських сил України, пам’ятник гетьману встановлено в Севастополі. Смерть Сагайдачного була великою втратою для козацтва і України в цілому.

3.Участь козаків у Хотинській війні

Розповідь учителя, яка супроводжується мультимедійною презентацією та демонстрацією карти

У 1614—1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турецьких портів західного й південного Причорномор’я, а також підтримка польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії у відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на українські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614—1621 рр.

Після перемоги над польсько-шляхетським військом у Цецорській битві 1620 р. Туреччина почала готуватися до завоювання Речі Посполитої, яка після битви під Цецорою перебувала у політичній ізоляції.

 Потрапивши в скрутне становище, польсько-шляхетський уряд звернувся до українських козаків із закликом взяти участь у війні проти Туреччини, обіцяючи їм розширити права та привілеї. 

17 червня 1621 року в урочищі Суха Діброва козацька рада ухвалила взяти участь у боротьбі проти Туреччини і вислала у Варшаву делегацію на чолі з гетьманом Петром Конашевичем, щоб за свою участь, боротьбі забезпечити деякі привілеї для козацтва та права для Православної Церкви в Україні.

2-28 вересня 1621 р. – Хотинська битва, яка закінчилася козацько-польською перемогою над Туреччиною, у результаті якої турецький султан Осман II був змушений припинити війну.  

Учитель. Подумайте, яке значення мала Хотинська битва для України і для Європи?

Перемога в Хотинській Війні примусила Туреччину відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Туреччині до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов'янських та арабських народів проти турецьких поневолювачів.

Історичне фехтування

Учитель пропонує учням на основі його розповіді, а також матеріалу підручника скласти запитання, які потім будуть задані ними класу.

Завдання

Заповнити схему

V. Закріплення знань учнів

Тестова робота (слайд 27)

1.Коли датовано перший напад козаків на володіння османської імперії?

А. 1538 р.

Б. 1556 р.

В. 1600 р.

2.Найпотужнішого удару козаки завдали 1616 року. Коли було здобуто найбільший невільницький ринок. Яку назву мала ця фортеця?

А. Акерман

Б. Синоп

В. Трапездун

Г. Кафа

3. Встновідь відповідність:

4. Встановіть хронологічну послідовність

А. Цесорська битва

Б. Хотинська битва

В. Похід на Кафу

Г. Укладення Люблінської унії

Д. Відновлення православної ієрархії в Україні

Для перевірки завдання можна скористатися методом самоперевірки, або взаємоперевірки.

VІ. Підсумок уроку

1. Відповідь на проблемне питання

Учитель пропонує учням згадати все вивчене на уроці та дати відповідь на проблемне питання: «Чому козацькі морські експедиції ХVІІ ст. назвали Добою героїчних походів?»

2. Оцінювання

Учні заповнюють картки самооцінювання, виставлення оцінок за урок.

 VІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати § 11,вивчити дати і терміни – на 4-6 балів

2. Опрацювати §11, відповідати на запитання  - на 7-9 балів

3. Опрацювати §11, виконати творче завдання – взяти інтерв’ю у П. Конашевича-Сагайдачного

Додаток №1

Додаток №2