Історія України. 7 клас
Урок ______ Дата _______________
Тема: Практичне заняття. Князь Святослав та його походи за історичними джерелами.
Мета: скласти уявлення учнів про місце і значення діяльності князя Святослава в розвитку Київської держави; закріпити теоретичні знання учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння виступати з повідомленнями перед класом; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і вмінню шукати з ними порозуміння.
Обладнання: підручник, атлас, карта « Київська держава за перших князів», матеріали підготовленні вчителем і учнями до практичного заняття, ноутбук, проектор.
Тип уроку:застосування набутих знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда за запитаннями:
- Що таке історичне джерело?
- Які ви знаєте історичні джерела?
- Хто такий Нестор-Літописець?
- У чому унікальність «Повісті минулих літ», як історичного джерела»?
ІІІ. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Робота з фрагментами історичних джерел
- Що відомо з історичних джерел про зовнішність (І група)і характер (ІІ група) князя Святослава? (робота в групах)
Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 року, літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з'ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, то він не глянув на них, а повелів сховати їх… І мовив один : «Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві». І прийшли посланці до цесар, і повідали все, що було. І сказали: « лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину»…
Літописець так оповідав про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус, багато воєн він чинив. Возів же зо собою він не возив, ні казана не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізав конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І послав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».
Цікаві свідчення про Святослава бережуть і чужоземні джерела. Приміром, візантійський історик Лев Диякон, який бачив руського князя, залишив його словесний портрет: «Імператор згодився на переговори в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив річку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова у нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».
Кожна група дає відповідь на запитання. (показ відео про Святослава) https://www.youtube.com/watch?v=lhIAd8wd-XE.
Робота з контурною картою.
На карті учні позначають:
- Столицю Київської Русі (Русі-України).
- Кордон держави
- Стрілками покажіть походи князя Святослава
Робота в зошиті
Учні малюють лінію часу, позначають роки правління князя Святослава, роки його походів.
- Про які подробиці походів князя Святослава довідуємося з літописних джерел?
А. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «не любо мені є в Києві жити. Хочу я життя в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків – паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів – срібло й коні, із Русі ж – хутро, і віск, і мед, і челядь».
Б. І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти Русі. І коли побачили це руси, то убоялися вельми множества воїв. І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, - то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, - тоді самі подумайте про себе. І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
В. Рушив Святослав на Дунай на Болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у городі Переяславці, і беручи данину з греків.
Г. І послали кияни гінця до Святослава, говорячи: «Ти княже чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, - то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?». Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою , і дітей своїх, і журився тим, що сталося од печенігів.
- У якому з уривків викладено зовнішньополітичну програму Святослава?
- У чому була її суть?
- Як ставився автор уривків до Святослава?
Перегляд відеофрагменту про меч Святослава.
- ://www.youtube.com/watch?v=-r2Pjm3qbpk
Робота із джерелом
Прочитайте вірш Олександра Олеся та дайте відповіді на запитання.
1. Про які події йдеться у вірші Олександра Олеся?
2. Де був князь Святослав під час облоги Києва печенігами?
3. Хто прийшов на допомогу киянам?
4. Дайте власну оцінку вчинку хлопчика, який урятував киян.
«Постать князя Святослава в історії України» Учень робить розлогий висновок, наступний учень почутий висновок скорочує до 1-2 речень, третій учень – 2-3-4 слова.
1. Опрацювати §6 підручника.
2. Повторіть матеріал §§ 1-5 з вивченої теми.
3. Підготуйтесь до уроку узагальнення стор. 41 – 44.
