Історія України. 7 клас
Урок ______ Дата _______________
Тема: Східні слов’яни та їхні сусіди.
Мета: охарактеризувати становище слов’ян під час Великого переселення народів, утворення племінних союзів східних слов’ян VIII–IX ст. на
території України; визначати території розселень східнослов’янських
племен; розвивати вміння критично мислити, аналізувати, порівнювати,
працювати з історичними джерелами, формувати навички самостійної
роботи на уроці історії.
Тип уроку: комбінований.
Поняття та терміни: «Велике переселення слов’ян», «Балканські війни», «східнослов’янські союзи племен», «етнічні процеси», «держава», «літопис».
Обладнання: Історія України - підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів, наочність.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати як відбувалося розселення слов’ян на заключному етапі Великого переселення народів;
- описувати за картою розселення східних, західних і південних слов’ян, а також східнослов’янських племен - предків українців;
- розповідати про сусідів східнослов’янських племен;
- називати особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов’ян у VIII-IX ст.;
- володіти термінами «Велике переселення слов’ян», «Балканські війни», «східнослов’янські союзи племен», «етнічні процеси», «держава», «літопис».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань
1. Що таке Велике переселення народів? Коли і як воно розпочалося?
2. Як відбувалося розселення слов’ян під час Великого переселення народів?
3. Що вам відомо про витоки українського народу?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Велике переселення народів, як ви вже знаєте, спричинило великі зміни на карті Європи. Його складовою стало Велике переселення слов’ян.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок великого переселення народів
Терміни та поняття
Велике переселення слов’ян - розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V-VII ст.
На заключному етапі Великого переселення народів у VI-VII ст. головну роль у переселенських потоках стали відігравати слов’янські племена антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і Вісли вони рушили до Подунав’я. Звідти ці племена стали здійснювати регулярні напади на Константинополь та візантійські володіння на Балканах, які дістали назву Балканських війн. Після перших успішних походів слов’яни почали залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом.
Робота з документами
Візантійський автор Іоанн Ефеський про походи слов’ян на Балкани
На третьому році по смерті імператора Юстина і правління державного Тиверія рушив проклятий народ слов’ян, який пройшов через усю Елладу і по країні Фессалоніці, і по фракійських провінціях. Здобув багато міст і фортець, спалив, пограбував і підкорив країну, сів на ній владно і без страху, як у своїй власній, і впродовж чотирьох років, доти, доки імператор був зайнятий персидською війною і вирядив усі свої війська на Схід, уся країна була віддана напризволяще слов’янам; останні зайняли її і розтіклися по ній на час, який призначив Бог. Вони... захопили всі імперські табуни й інше, вони живуть, сидять і грабують у римських провінціях без турбот і страху, убиваючи і спалюючи; вони стали багатими, мають золото і срібло, табуни коней і багато зброї. Вони навчилися вести війну краще за римлян, [і все ж вони] люди прості, які не сміли з’явитися з лісів і степів і не знали, що таке зброя, за винятком двох або трьох дротиків.
Запитання до документа
1. Які факти про походи слов’ян на Балкани наведені в документі? Яку інформацію за ними можна отримати і які висновки зробити?
2. Як автор ставиться до подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке враження?
3. Чи можна довіряти авторові документа? Чию позицію він представляє?
4. Визначте за документом, який вплив мали Балканські війни на розвиток слов’янського суспільства.
2. Вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян
Розповідь учителя
- Єдиний тип ведення господарства, в основу якого було закладено підсічне орне землеробство, в основу якого було закладено підсічне орне землеробство, що доповнювалося присадибним тваринництвом.
- Розвинуте ремесло і торгівля. Особливо помітні успіхи в залізовидобуванні й металообробці. Набула поширення внутрішня і зовнішня, особливо з Візантією, торгівля.
- Розташування поселень невеликими гніздами, кожне з яких складалося з кількох селищ, розташованих на невеликій відстані. Селища не укріплювалися. У них проживало від 5 до 15 сімей-домогосподарств.
- Основний тип житла — квадратна напівземлянка зі зрубними або стовповими стінами довжиною 3-4 м, у якій мешкала одна сім’я. Для приготування їжі та обігріву використовувалася кам’яна або глиняна піч, розташована в кутку оселі.
- Суспільство перебувало на етапі розкладу первісної рівності, формування племінної військової аристократії і перших племінних центрів
- На відміну від попередніх часів у V-VII ст. слов’яни стають більш войовничими, схильними до захоплення сусідніх земель.
3. Сусіди східних слов’ян
Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході були фінно-угорські та балтійські племена. Поступово ці племена розчинялися в слов’янському середовищі.
Землі на захід східнослов’янських теренів заселяли західні слов’яни. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен (полян, віслян, мазовшан та ін.). Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами.
На півдні, південному сході та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст. утворили в Приазов’ї свою державу Велика Болгарія. У середині VII ст. вона була знищена хозарами. Частина болгар переселилася після цього на середню Волгу, де заснувала нову державу - Волзька Болгарія (її територія в основному збігається з межами сучасної республіки Татарстан у складі Російської Федерації).
Інша частина болгарських племен, очолювана ханом Аспарухом, переселилася на Дунай і спільно з місцевими слов’янськими союзами племен створила державу Перше Болгарське царство. Його поява започаткувала історію сучасної європейської держави Болгарія.
На завойованих землях хозари в середині VII ст. утворили державу Хозарський каганат. У VIII ст. вони підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів і примусили їх сплачувати данину.
Важливе значення для розвитку східних слов’ян мало те, що через їхні землі пролягав один із провідних торговельних шляхів середньовічного світу «із варягів у греки», який поєднував Балтійське і Чорне моря.
V. Закріплення знань учнів
1. Як називали слов’ян античні історики?
2. Яка визначна подія на межі стародавніх часів і середньовіччя об’єднує такі історичні та географічні поняття: Європа, Центральна Азія, Скандинавія, гуни, готи, алани, анти, склавини, авари, Дунай, Дністер, Дніпро? Дайте йому визначення.
3. Дайте визначення термінам князь, дружинники. Яку роль у давньослов’янському суспільстві відігравали князь та його дружинники?
4. Назвіть і коротко охарактеризуйте сусідів східних слов’ян.
5. Покажіть на карті напрямки Великого розселення слов’ян.
6. Які східнослов’янські племена розселилися на теренах сучасної України?
7. Як ви вважаєте, чи однакові за змістом поняття «Велике переселення
народів» і «велике розселення слов’ян»? Відповідь обґрунтуйте.
8. Наведіть приклади впливу природно-кліматичних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян.
9. Охарактеризуйте відносини східних слов’ян з їхніми сусідами.
VІ. Домашнє завдання
- Опрацювати матеріал § 3 підручника.
- Користуючись додатковою літературою, підготуйте повідомлення про Нестора-літописця
| 
