Історія України. 7 клас                   

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема: Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого.

Мета: ознайомити з особливостями зовнішнього і внутрішнього становища за часів князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та критичного мислення учнів; розвивати вміння працювати з текстом, використовувати різноманітні історичні джерела, висловлювати власну думку.

Обладнання: підручник  ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 7 клас»

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «феодальна роздробленість», «федеративна монархія», «удільне князівство»

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

1.  Назвіть відомі вам факти із життя Володимира Мономаха.

2. Висловіть припущення щодо того, чому після смерті свого батька, Всеволода  Ярославича,  він  відмовився  посісти  київський стіл.

IІІ. Вивчення нового матеріалу

        Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха.

Робота з візуальним і текстовим джерелами.

        Розглянути  портрет  Володимира  Мономаха  і  порівняти  його з описом, наведеним істориком Василем Татіщєвим.

    «Він був гарним обличчям, очі в нього були великі. Волосся рудувате й кучеряве, лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний».

         Працюємо з джерелом – невідомий літописець про Володимира Мономаха.

«… і любили його всі навколишні і підвладні йому. Він не був гордим, не возносився у своїх добрих ділах, а славу і честь за всі побідини воздавав насамперед Богові, на нього одного надіявся, і за те Бог йому престол помимо інших дарував і багатьох супротивників покорив.»

1. Яке було відношення до Володимира Мономаха у літописця?Чому?

         На основі розповіді вчителя і тексту підручника учні складають

таблицю «Внутрішня і зовнішня політика Володимира Мономаха».

Правління Мстислава Володимировича.

       Мстислав I (Великий) Володимирович (у св. хрещені - Федір) (1 червня 1076 - 14 квітня 1132), Святий, Великий князь Київський, син Володимира II Мономаха та Ґіти - дочки англійського короля Гарольда ІI, останній князь, що утримував єдність Київської держави.

        За життя батька посідав новгородський та переяславський княжі столи, співправив з батьком у Києві. 1096 розбив війська чернігівського князя Олега Святославича і примусив його взяти участь у Любецькому з'їзді 1097. Брав участь у воєнних походах на половців 1093, 1107 і 1111. Здійснив два успішні походи на естів 1113 і 1116. Після смерті батька (1125) посів київський стіл і продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів. 1130 повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава. 1130 воював з литовцями. Розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк. Про величезний міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами.

 Помер 14 (за іншими даними 15 квітня) 1132 року. Похований у збудованому ним Федорівському монастирі у Києві. Після його смерті Київська держава остаточно розпалася на окремі політично незалежні князівства.

Ще будучи переяславським князем, Володимир Мономах виступав із закликами про єднання руських князів та за припинення міжусобних війн. Також він уславився походами проти половців, завдавши їм низку нищівних поразок. Усього Мономах здійснив 83 великі походи, узявши в полон 300 половецьких ханів. Один із великих походів відбувся в 1103 р., під час якого половці не витримали натиску руських князів і кинулися тікати з поля бою. Ще успішнішим був похід 1111 р., коли руські війська, підійшовши аж до Сіверського Дінця, захопили багато половецьких міст. Володимир Мономах відіграв неабияку роль і в укріпленні кордонів Київської Русі та спорудженні оборонних укріплень на півдні по річках Сула, Рось та Дніпро. Таким чином, Володимир Мономах був не тільки організатором, а й активним учасником боротьби з половцями, чим здобув неабияку славу і популярність серед населення Київської Русі. Недарма київське віче в 1113 р. запросило його на київський престол. 

Робота з історичним джерелом.

 Учні знайомляться з уривком із літопису, після чого дають відповіді на запитання до нього.

Із «Літопису Руського» про прихід Володимира Мономаха до влади А представився благовірний князь Михайло, званий Святополком... А назавтра в сімнадцятий день кияни вчинили раду... послали до Володимира, говорячи: «Піди, княже, на стіл отчий і дідній». Це почувши, Володимир вельми тужив, але не пішов, горюючи за братом. Кияни тим часом розграбували дім Путяти, тисяцького, і пішли на жидів, і розграбували їх. І послали знову кияни до Володимира, говорячи: «Піди, княже, до Києва. Бо якщо ти не підеш, то знай, що багато зла підніметься... І будеш ти одвіт мати, княже, якщо ото монастирі розграбують». Отож, це почувши, Володимир пішов у Київ.

Запитання. 1)  Які події розгорталися в Києві в 1113 р.?

2)  Чому кияни вирішили звернутися по допомогу до Володимира Мономаха?

3) Як цей документ характеризує Володимира Мономаха як особистість і державного діяча?

Робота зі схемою : Діяльність Володимира Мономаха  (Наступним завдання вашим буде робота з даною схемою яку ми заповнюємо в процесі розгляду)

Розповідь учителя. Надії киян справдилися: Володимир князював розумно, розважливо,  справедливо.   Він  знову зосередив у своїх руках усі українські землі,  крім Галичини,  оскільки там уже самостійно князювали галицькі князі.  Він завдав остаточної поразки половцям, тому кочовики   більше не турбували Русь, і можна було зосередитися на внутрішніх державних справах. Правління Мономаха стало часом розквіту Київської Русі. Він знову відродив владу великого князя київського, відновив порядок у Києві, підніс його престиж як столиці Київської Русі. Силою свого авторитету він зміг завоювати підтримку бояр та багатих купців.

Робота з джерелом

          На нараді в селі Берестовому, участь у якій брали, крім дружини Мономаха, високі військові чини з Києва, Білгорода, Переяслава, а також представники чернігівського князя, було схвалено «Устав», що являв собою доповнення до «Руської правди». Нові статті обмежували дії лихварів та землевласників,значно поліпшуючи становище міщан і селян.

«Устав» заохочував також купців. Передбачалися, приміром, пільги тим із них, хто втратив майно під час війни чи пожежі. Також не забував про бідних, дослуховувався до їхніх скарг, закріпив у своєму кодексі їхні права і цим ще більше заслужив поваги серед простих людей. Він любив правду і судив сам у своєму дворі. Його суд завжди приймав справедливі рішення.

 Володимир Мономах дбав про піднесення міжнародного авторитету Київської Русі. Із цією метою він одружився з донькою англійського короля, а його син Мстислав узяв за дружину дочку шведського короля

Тезисна характеристика, складена учнями, може мати такий вигляд

•   об'єднав дві третини земель Київської Русі, що вже розпадалася на окремі князівства;

• завдав остаточної поразки половцям;

•   відродив владу великого князя київського;

•   відстояв престиж Києва як столиці Київської Русі;

•   уніс доповнення до «Правди Ярославичів»;

•   дбав про зв'язки Київської Русі з іншими державами;

•   є автором «Повчання дітям». 

 Володимир Мономах князював 12 років. Помираючи, він залишив своїм дітям заповіт, у якому осмислив свою діяльність і передав досвід нащадкам. Цей заповіт дістав назву «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям». За правління Володимира Мономаха Київська Русь востаннє зазнала піднесення.

Із «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям»

«Усього ж паче - убогих не забувайте, але, наскільки є змога, по силі годуйте і подавайте сироті... Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його...

Старих шануйте, як отця, а молодих - як братів.

У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться. На війну вийшовши, не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод.

Лжі бережіться, і п'янства, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло.

А куди ви ходите в путь (за даниною) по своїх землях, - не дайте отрокам шкоди діяти ні своїм (людям), ні чужим, ні в селах, ні в хлібах, а то клясти вас начнуть.

А куди підете і де станете, - напоїте, нагодуйте краще стороннього; а ще більше вшануйте гостя, звідки він до вас не прийде, - чи простий, чи знатний, чи посол, - якщо не можете дарунком, то їжею і питвом. Вони-бо, мимо ходячи, прославлять чоловіка по всіх землях - або добрим, або лихим.»

     Вчитель майже доповнили ми наш пазл не вистачає тільки двох зображень, що зображено на фото «Шапка» давайте переглянемо відео про неї.

Випереджувальне завдання про шапку  (Відео про шапку Мономаха)

        Існує легенда про так звану «шапку Мономаха». Так називали царський вінець, який разом з іншими регаліями царської влади (хрест із животворящого дерева, золоті барми єгипетських царів, священний ланцюг аравійського золота) подарував Володимиру Мономаху візантійський імператор Константан Мономах. Цією шапкою вінчалися на престол усі наступні князі, а потім і царі Московської держави аж до Петра І.

  - Чому часи правління В.Мономаха прирівнюють до часів правління Я.Мудрого? Що спільного ?

(Обидва припинили усобиці, встановили одноосібну владу. Я.Мудрий створив звід законів, В.Мономах їх доповнив. В обох були сильні династичні зв’язки з правителями європейських держав. Час правління обох – час миру, внутрішніх гараздів і розквіту). (фото №4)

Вчитель: Володимир Мономах помер в 1125р. на 73-му році життя в зеніті своєї могутності й слави. Похований у церкві Св. Софії. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Ярослава Мудрого і Володимира Великого. Протягом кількох століть він залишався недосягнутим ідеалом правителя, геніального полководця, який усунув внутрішні недоліки.

Уривок з Літопису Руського  «У рік 6634 (1126 ) Преставився благовірний князь, христолюбивий великий князь всеї Русі Володимир Мономах, що просвітив Руськую землю, наче сонце, промені пускаючи, і слава його розійшлася по всіх землях   Смерть його означала завершення цілої епохи в історії Київської Русі. Через кілька років держава втратила цілісність, почався період політичної роздробленості.

2. Правління Мстислава Володимировича

Після смерті Володимира престол зайняв його старший син Мстислав.

• Діяльність Мстислава
• Продовжує політику батька;
• Боровся із князівськими чварами;
• Успішні походи на половців;
• Підтримка ремісничого виробництва і торгівлі;
• Добрі стосунки з Візантією та європейськими державами.

(Перегляд відео про Мстислава)

Випереджувальне завдання про  Династичні зв’язки

       Ці шлюбні зв’язки свідчать про місце України серед європейських держав.

  Помер Мстислав у 1132 р. З ним закінчився черговий етап історії Русі, коли традиція збирання земель довкола єдиного центру – Києва - ще боролася з тенденцією відокремлення земель, що її підтримували князі з роду Всеволода.

Мстислав користувався серед сучасників великою пошаною за успішну боротьбу з половцями. В історії залишився він з епітетом Великий, а церква незабаром після смерті визнала його Святим. Літописець каже, що Мстислав, передавши Київ братові Ярополкові, зобов’язав його передати столицю по смерті старшому племінникові.

Після смерті Мстислава Володимировича на Русі розпочалася доба роздробленості. Мстислав Великий утверджував одноосібну владу монарха, запобігав міжусобицям. Смерть Мстислава 15 квітня 1132 року поклала край могутності династії Мономаховичів.

У середині ХІІ ст. за київський стіл розпочали боротись онук Володимира Мономаха – Ізяслав Мстиславич, його дядько – син Володимира Мономаха – ростово-суздальський князь Юрій Долгорукий та другий син Володимира –Ярополк.

 Згодом цю боротьбу продовжили їх спадкоємці.

  У 1169 р. володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський вчинив страшний розгром Києва та його розорення, спаливши місто та знищивши велику кількість населення. З цього моменту Київ втратив своє значення як центр руських земель. З 2-ої половини ХІІ ст. розпочинається новий період в історії Руської землі – існування удільних самостійних

Словникова робота

Феодальна роздробленість – зміцнення самостійності удільних князівств;

Федеративна монархія – сукупність самостійних чи напівсамостійних князівств, що проводять незалежну політику.

3. Причини феодальної роздробленості:

• Відносна слабкість центральної влади та відсутність усталеного порядку престолонаслідування.
• Поява нових економічних та політичних центрів, ріст суперництва між ними та Києвом.
• З під влади Києва виходять удільні князівства.
• Об’єдані великі території, які різнилися кліматом, економічним розвитком, населені різними етносами, які мали власні культури, менталітет, традиції.
• Перетворення умовного земельного володіння у спадкове земельне володіння бояр та князів.
• Зростання феодальної власності на землю та посилення місцевої землевласницької знаті.
• Економічне та військово-політичне зміцнення удільних князівств.
• Занепад торгового шляху “ Із варяг у греки ”.
• Київ втрачає значення столиці Русі.
• Для різних територій країни були різні вороги.
• Подальший етнічний розвиток земель, процес розвитку народностей у різних частинах держави.

Усе це призвело до перетворення Київської Русі із централізованої монархії на федеративну. Протягом ХІ ст.. утворилося до 15 самостійних князівств.

ІV.  Закріплення знань учнів.

           Зробіть висновок щодо діяльності Володимира Мономаха та його сина Мстислава.

           У чому полягає суть феодальної роздробленості держави? Розкрийте причини цього історичного процесу.

V. Домашнє завдання

1.  Опрацювати матеріал §13.

2. Підготуйте характеристику князівств Русі-України.