Історія України. 11 клас                   

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема.  Рух Опору. Український визвольний рух.

Мета. Схарактеризувати рух Опору та його течії; розкрити внесок руху Опору в
перемогу над фашизмом; характеризувати та порівнювати діяльність
національного та партизанського антифашистських рухів, давати їм власну оцінку.

           Розвивати  навички аналізу й зіставлення історично­го матеріалу;  вміння
встановлювати причино-наслідкові зв'язки та вміння розглядати історичні
явища в конкретно-історичних умовах.

            Виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та  гідності.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація 
                      «Рух Опору в Україні», підручник,  карта «Окупаційний режим в
Україні 1941-1944 рр. Рух Опору», атлас, роздатковий матеріал,
документи, портрети історичних діячів.

Основні поняття і терміни: рух Опору, партизани, похідні групи, «Поліська
Січ», ОУН, УПА,  підпілля, каральні акції,
Центральний штаб партизанського руху, Український штаб партизансько­го руху, рейди, «рейкова війна» , « концерт ».

Основні дати: червень 1941 р. - початок розгортання радянського партизанського руху; 30 червня 1941 р. - проголошення у  Львові ОУН(Б) Акта відновлення Української держави; травень 1942 р. - створення Українського штабу партизанського руху; 14 жовтня 1942 р. - створення УПА.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Скласти асоціювання до теми « Окупаційна політика » .Пояснити.
         Орієнтовна відповідь .

                                        Окупаційна політика. 

2. Вправа « Відгадайте особу »

«Мене знають як жорстокого собаку. Са­ме тому мене призначено рейхскомісаром України. Наше завдання полягає у висмоктуванні з України усіх товарів, які лише можна захопити , без огляду на почуття і власність українців. Панове, я чекаю від вас найсуворішого ставлення до місцевого населення»  ( Е. Кох )

3. Розташуйте поняття у відповідності з їх визначеннями (готується як роздатковий матеріал )

1. Голокост                          а) явище , яке притаманне періоду другої  

                                                  світової війни: співробітництво урядів або

                                                  осіб з окупантами ;

2. Колабораціонізм            б) планомірне і організоване знищення 

                                                 єврейського населення в роки війни ;

3. Остарбайтер                    в) знищення окремих груп населення за расовими,          

                                                 національними , етнічними або релігійними

                                                 мотивами;

4. Геноцид                            г) знищення і залякування ворога насильницькими

                                                  засобами ;

                                              д) особа , яка була вивезена німцями зі східних

                                                  окупованих територій під час війни на 

                                                  примусові роботи до Німеччини .

III. Мотивація навчальної діяльності.

     Після нападу фашистської Німеччини на Радянський Союз величезні території були окуповані. Загарбникам уже в 1941 році відійшла територія України з населенням понад 40 млн. осіб. Гітлерівці рвалися до Москви, намагаючись водночас закріпитися на завойованих землях. Проте війна набула затяжного характеру. У взаєминах з новою німецькою владою перед українським населенням постала дилема: підкоритися окупації або чинити опір. Населення більшості окупованих нацистами країн Європи вирішило підкоритися загарбникам.

    Однак становище українців на початку Другої світової війни булоособливим і зумовили його такі фактори:

•   у спогадах старшого покоління німецька влада в Україні 1918 року супроводжувалася масовим пограбуванням, але меншими репресіями, ніж у сталінські роки;

•   здавалося, що праця в умовах німецького порядку була цікавішою і давала можливість жити краще, ніж у радянські часи. До того ж праця на німців була єдиним шансом вижити на окупованій території;

•   стрімкий наступ німецької армії переконував у непереможності вермахту, тому чинити опір німцям здавалося марним;

•   сталінський режим приніс стільки страждань і горя населенню України, що значна його частина не хотіла підтримувати радянську владу в будь-якій формі;

•   на настроях українців, безумовно, відбилася відсутність власної держави, що певною мірою визначало їхню пасивність.

    Тотальний німецький терор на теренах України принципово змінив суспільний настрій. За словами відомого українського історика М.Коваля, там, де німців 1941 року зустріли з хлібом та сіллю, у 1942 вже ставили міни.

    Особливістю українського руху Опору стала наявність двох  напрямків боротьби. У цей час в Україні діяли:

•   прибічники Радянського Союзу, які боролися проти вермахту;

•   українські націоналісти, що намагалися воювати на два фронти - як проти   

    нацистів, так і проти радянської влади.

 Визначення очікувань. (Учні обирають свої очікування з переліку                                                 запропонованих).
 

      Постановка проблеми:

У чому суперечливість і трагізм руху Опору в Україні?

IV. Вивчення нового матеріалу (оголошується тема і мета уроку, записується план уроку )

                                         План

1. Розгортання руху Опору та його течії в Україні .

2. Радянський рух Опору .

3. Український національний рух Опору .

1. Розгортання руху Опору та його течії в Україні.

Робота з терміном.
Рух Опору - це боротьба поневолених народів проти окупантів.
 

            «Мозковий штурм».

Причини розгортання руху Опору

1)   Окупація батьківщини загарбниками.   

2)   Жорстокість окупаційного режиму.

3)   Цілеспрямована діяльність радянського керівництва з органі­зації руху опору на окупованих територіях.

 Робота в парах.

Форми діяльності руху опору.

1)   Пасивні:

а)  різноманітна допомога партизанам;

б)  відмова співпрацювати з окупаційною владою;

в)  саботаж заходів окупаційної влади;

-  випуск неякісної продукції;

-  зрив поставок продовольства для окупаційної армії;

-  ухилення від робіт тощо.

2)   Активні:

а)  партизанський рух;

б)  діяльність підпілля:

-  диверсійна діяльність;

-  пропагандистська діяльність.

Розповідь учителя.

 Джерела формування партизанських загонів.

1)   Залишені в тилу ворога спеціально сформовані загони.  

2)   Окремі солдати і підрозділи, що опинилися в оточенні й не мали змоги прорватися для з'єднання з фронтовими части­нами.

3)   Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були здатні носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням готові були вести партизанську боротьбу.

4)   Примусове залучення до загонів, іноді під страхом смерті.
 

Робота з мультимедійної презентацією.

          Течії руху Опору.

  2.3.  Радянський рух Опору. Український національний рух Опору .

Робота в групах.

  І група. Радянський рух Опору

Завдання

1. Чому в перші тижні окупаційного режиму сотні непідготовлених до підпільної роботи комітетів і груп були викриті та розгромлені гітлерівцями ?

2. Назвіть райони , де партизанський рух був особливо інтенсивним ?

3. В чому полягає значення створення Центрального штабу партизанського руху і Українського штабу партизанського руху ? Хто їх очолив ?

4. Який вплив мав радянський партизанський рух в Україні на події , що відбувалися на фронтах ? 

Завдання до документів ( додаток 1 )

1. Чому окупантам не вдалося повністю знищити партизанський рух ?

2. Що спонукало населення до участі у партизанському русі , або,принаймні , його підтримки ?

II група. Український національний рух Опору

Завдання

1. Якими методами намагалися діяти провідники українського національно – визвольного руху ? Як ви їх оцінюєте ? Чи можна було в тих умовах діяти краще ?

2. Чому  провідники українського національно – визвольного руху покладали значні надії на Німеччину ? Чи були вони виправданими ?

3. Чи можна вважати провідників українського національно – визвольного руху колаборантами ?

Завдання до документів ( додаток 2 )

1. Згрупуйте наведені свідчення про діяльність ОУН – УПА , порівняйте і знайдіть спільне та відмінне у цих оцінках .

2. Як ви вважаєте , чому до ОУН – УПА вороже ставилися обидві ворогуючі сторони ?

3. З якою метою ОУН проголосило Акт відновлення Української Держави . Як ви оцінюєте цей вчинок членів ОУН ?

Перегляд  відеофрагментів «Партизанський рух», «ОУН – УПА».

 Що нового ви дізналися про радянський партизанський рух та діяльність ОУН-УПА?

V. Узагальнення та систематизація знань.
 

1. Вправа « Незакінчені речення »

 - В роки війни в Україні існували течії руху Опору…

 - Акт відновлення Української держави був проголошений …

 - УПА було створено …

 - УШПР очолив …

 - Найвідоміший командир радянських партизанських з’єднань …

 - ОУН напередодні радянсько – німецької війни розкололася на дві фракції : …

-   « Поліську Січ » очолив …

2. Завдання .

    Як ви ставитеся до того, що В.А. Ющенко присвоїв С. Бандері звання

    « Герой України  ? »

3. «Мозковий штурм».

       У чому суперечливість і трагізм Руху Опору в Україні?

 4.  Висновок .
           Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни поєднував у собі боротьбу як проти нацистської окупації, так і за відновлення Української держави. Радянський і націоналістичний партизанський та підпільні рухи наближали час перемоги. Проте вони залишалися на полярних політичних позиціях, тому радянські війська і партизани та УПА перебували в стані відкритої війни, що ослаблювало рух Опору.

VI Оцінювання учнів.

VII Домашнє завдання.

1. Опрацювати §5 /пп.1-3/.

2. Підготувати повідомлення «Українські збройні формування у складі німецької армії».

  Додаток 1

 Рух Опору в Україні.

Радянський партизанський рух
 

Документ 1. Свідчення очевидців

«Коли до секретаря Сніжянського рай­кому партії Сталінської області та на­чальника райвідділу НКВС звернулися керівники новоствореного партизан­ського загону із питанням, де перехову­ватися і чим озброюватися партизанам, вони почули у відповідь, що переховува­тися треба у кущах («не будуть же німці перевіряти кожен кущ»), а озброюва­тися треба сокирами («сокира також є зброєю»)» (Сторінки історії України. XXстоліття. - К., 1992.  С. 138-139).
 

Документ 2. Керівник партизанського руху в Україні І. Старинов

«У перший рік війни на окупованій її те­риторії було залишено 3 500 партизан­ських загонів і диверсійних груп. На чер­вень 1942 р. були відомості про наявність лише 22 діючих загонів. Решта — розпа­лася або була розгромлена» (Сторінки іс­торії України. XX століття. — К., 1992. — С. 139).
 

Документ 3. Запис у журналі бойових дій оперативного тилу групи армій «Південь» від 20 серпня 1941р.

«Для боротьби проти партизанів у районі Ємільчина на Житомирщині німецьке командування кинуло 213-ту охоронну дивізію та моторизовану бригаду СС «Герман Геринг». У результаті напруже­них боїв було вбито 200 партизанів, по­ранено 72, захоплено в полон 862» (Сторінки історії України. XX століт­тя. - К., 1992. - С. 139).
 

Документ 4. Директива з проведення умиротворення на Україні. Червень 1942р.

«Труднощі не зникають, воєнні пересу­вання постійно зазнають диверсій, ро­боті цивільної адміністрації, передусім у таких важливих галузях, як сільське господарство і промисловість, чиняться перешкоди» (Сторінки історії України. XXстоліття. -К., 1992. - С. 140).

Додаток 2

Рух Опору в Україні. ОУН-УПА
 

Документ 1. Акт відновлення Україн­ської Держави. Львів, 30 червня 1941р.

Акт проголошення відновлення Української держави. Львів, 30 червня 1941 р.

«1. Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.

Організація Українських Націоналістів, яка під проводом творця і вождя Євгена Коновальця вела в останніх десятиліттях кривавого московського більшовицького поневолення боротьбу за свободу, взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Держава...

2.На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядковується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України — Києві...

3.Відновлена Українська держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціалістичною Німеччиною, що під проводом Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська Національно-Революційна Армія, що твориться на українській землі, боротиметься далі проти московської окупації за Суверенну Соборну Державу, справедливий лад у цілому світі...

Льва-город, 30 червня, 1941 р.

Ярослав Стецько

Голова Національних Зборів»

Документ 2. Берлін, 27листопада 1942 р. Уривок із донесення гестапо про важливі поліцейські події № 8

«Не підтвердилося припущення, що арешт провідника ОУН Степана Банде-ри, як також і керівництва його організа­ції у Райху й у районі Львова, призведе до помітного і тривалого спаду активності цієї групи. Тон пропаганди Бандери, до­сить поміркований на початку, ставав де­далі гострішим. Розповсюджені останнім часом листівки вже недвозначно підбу­рюють проти Німеччини. Ця підбурю-вальна пропаганда вже довела до того, що прихильники Бандери здійснюють замахи проти німців, зокрема проти членів поліції безпеки» {Хрестоматія з історії України. Частина друга. — К., 1990. - С. 186).
 

Документ 3. З листівки У ПА

«За що бореться УПА?». Серпень 1943р.

«...УПА бореться проти імперіалістів та імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно й політично та ви­зискує економічно інші народи. Тому УПА бореться проти СРСР і проти ні­мецької «нової Європи». УПА з усією рі­шучістю бореться проти інтернаціоналіс­тичних і фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є знаряддям завойовницької політики імперіалістів.

УПА за повне визволення українського народу з-під московсько-більшовицько­го ярма, за побудову УССД без поміщи­ків, капіталістів та без більшовицьких комісарів, енкеведистів і партійних па­разитів» (Хрестоматія з історії України. Частина друга. — К., 1990. - С. 191).
 

Документ 4. З німецької листівки проти ОУН(червень 1943 р.)

«Слухай, український народе! Москва дає накази ОУН! З таємних наказів і листівок, що потрапили нам до рук, видно, що кремлівські жиди стоять у зв'язку з ОУН, яка нібито воює проти більшовизму. У проводі ОУН сидять агенти Москви, що отримують і викону­ють накази зажерливого Сталіна... ОУН і більшовизм — це одне, тому мусять во­ни бути знищені!»

( Лук'яненко Л.  Маршал Жуков і українці у Другій світовій війні. — Львів, 2000. — С. 24).

 

Документ 5. Погляд дослідника

«Порівняно з іншими підпільними руха­ми окупованої нацистами Європи, УПА являла собою щось унікальне, оскільки практично не мала чужоземної допомо­ги. Тому зростання її сили свідчило про дуже відчутну масову підтримку з боку українців» (Субтельний О. Україна: іс­торія. - К., 1993. — С. 582).
 

Документ 6. Погляд дослідника

«УПА не лише виступала проти нацистів і більшовиків, а й ув'язалась у надзвичайно жорстокий конфлікт із поляками на мі­шаних українських землях Волині, Полісся та Холмщини... за польськими джерелами, на Волині за 1943—1944 рр. українці, й насамперед загони СБ (служ­би безпеки ОУН), вирізали 60-80 тис. польських чоловіків, жінок і дітей. Ук­раїнці стверджують, що різанина їхнього народу розпочалася раніше, у 1942 року, коли поляки знищили кілька тисяч ук­раїнських селян у переважно польських районах Холмщини, а згодом продовжу­валась у 1944-1945 рр. серед безборонної української меншості на захід від р. Сян» ( Субтельний О. Україна: історія. — К., 1993. - С. 582).