Історія України. 11 клас                   

Урок  ______                                                                 Дата _______________

Тема:  Вступ Радянського Союзу у війну. Радянізація західних областей України.

Мета: охарактеризувати роль «українського питання» наприкінці 30-х років у міжнародній політиці; визначиш, у складі яких держав опинилися українські землі у 1939 –1941 р.;  продовжити роботу над поняттями: окупація, сталінізм, націоналізація, колективізація, депортація, «українське питання»; формувати у учнів уміння логічно висловлювати свої думки, давати оцінку історичним подіям.

Тип уроку – урок засвоєння нових знань.

Основні методичні прийоми: міні-лекція; дискусія; самостійна робота.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вчитель повідомляє тему уроку та пропонує ознайомитися з основними питаннями, що будуть розглядатися.

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. «Українська карта» в європейських передвоєнних відносинах.

Вчитель. Врегулювання територіальних проблем після Першої світової війни було втіленням несправедливого підходу до встановлення нових кордонів. Проголошений державами-переможницями етнічний принцип визначення кордонів не був дотриманий. У найгіршому становищі опинився український народ. Версальська система договорів призвела до роз'єднання українських земель між кількома державами.

Запитання учням

До складу яких держав увійшли українські землі після Версальського договору?

Яке було становище українського населення у складі Росії, Польщі, Румунії, Чехословаччини?

Вчитель. Значна частина українських земель: Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Лемківщина опинилися в складі польської держави.

Радянсько-польська війна закінчилася підписанням Ризького договору. Цей договір розділив Україну на дві частини, кордон між якими проходив далеко від лінії Керзона. Одна частина України була приречена на асиміляторську політику нового більшовицького режиму. Друга віддана на відкуп санаційному режиму Польщі.

Не в кращому становищі опинилося українське населення Буковини і Бессарабії, Мараморощини та інших районів Румунії, де традиційно з часів Османської Порти культивувалась асиміляція українців з Румунією.

Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, де не було такої жорсткої політики денаціоналізації.

Між українськими общинами різних європейських держав складалися тісні братерські відносини, налагоджувалися зв'язки у національно-культурній, науковій сферах. Співробітничали між собою політико-демократичні центри, об'єднавшись навколо ідеї возз'єднання в єдиній соборній країні. Українське питання стало європейським.

Рано чи пізно німецькі інтереси мали зіткнутися з інтересами тих держав, у яких проживала основна маса українців.

Геополітичне розташування цих земель зробило їх об'єктом зіткнення інтересів СРСР і Німеччини. Гітлер прагнув приєднати багаті нафтою райони Дрогобича і Борислава. Зі згоди Німеччини Закарпаття було окуповане Угорщиною в березні 1939 року.

Радянський Союз прагнув об'єднати всі українські землі в єдиній державі під владою СРСР.

В 1939 році була фактично розіграна карта України.

Запитання учням

Як вирішувалася доля українських земель за пактом Молотова – Ріббентропа?

Вчитель. Напавши на Польщу 1 вересня і939 року і окупувавши її західну частину, німецькі війська перейшли ту лінію, що передбачалася радянсько-німецьким договором від 23 серпня 1939 року, і зупинилися за 100 – 150 км від кордону СРСР.

Радянський Союз змушений був ввести свої війська на територію Східної Європи.

Біля західних кордонів СРСР було зосереджено близько 600тис. осіб, 4 тис. танків, 2 тис. літаків.

2. Вступ Червоної армії на територію Західної України

Проблемне запитання

Вступ Червоної армії в Західну Україну – це визвольний похід чи порушення інтересів суверенної польської держави?

Робота в групах

Перша група захищає тезу: «Вступ Червоної армії в Західну Україну – це визвольний похід».

Західні українці возз'єдналися зі східними в єдиній соборній Україні. Багатовікові прагнення українського народу здійснилися.

Німецькі війська, які почали наступ на Польщу І вересня 1939 p., до 15 вересня перейшли демаркаційну лінію (обумовлену договором 1939 року) і зупинилися за 150 км від радянського кордону.

Червона армія змушена була ввести своїх війська для захисту українського населення.

Німецькі танкісти Гудеріана захопили Брест, почалося грабування міського майна і підготовка його до транспортування на Захід.

Червоним командирам Чуйкову і Кривошеїну довелося просити Гудеріана відійти до демаркаційної лінії.

Німецькі війська прагнули захопити Львів. Львівський гарнізон хоробро протистояв їм. З приходом радянських військ комендант гарнізону, польський генерал В. Лангнер здав місто радянському командуванню.

В Галичині панувало національне гноблення, політичне переслідування націоналістів і комуністів, дискримінація українського населення.

Друга група захищає тезу «Похід Червоної армії в Західну Україну – це порушення інтересів суверенної польської держави».

Дізнавшись, що радянські війська перейшли кордон, польське керівництво вжило заходи, щоб більше мирного населення, державних і політичних установ, військ відправилися в нейтральну Румунію через єдину дорогу, що залишалася вільною — на Косів — Кутів.

Німецьке командування звернулося до радянського керівництва з вимогою завдати удару в бік Кутів і перекрити дорогу біженцям та польським частинам, що відступали. Радянське командування виконало цю вимогу.

Після взяття Варшави відбувся спільний парад переможців - радянсько-німецьких військ у Бресті.

В Польщі не було політики національного геноциду, не було республіки «ГУЛАГ», куди одразу після «звільнення» були відправлені тисячі українців. Була проведена депортація.

За даними митрополита А.Шептицького, з однієї тільки Галичини радянські органи депортували 400 тисяч українців. А польський уряд у вигнанні опублікував дані про депортацію на Схід біля 1,2 млн. самих тільки поляків.

Вчитель. Після приєднання Галичини українське питання залишилося в центрі радянсько-німецьких відносин.

28 вересня 1939 року відбулися суперечки про нафтові поклади Борислава і Дрогобича. (Сталін пообіцяв компенсувати Німеччині втрату цих районів поставками нафта до річного обсягу видобутку, що мало становити 300 тис. тонн, які німці сподівалися збільшити до 500 тис. тонн. В обмін Німеччина повинна була поставити в СРСР вугілля і стальний прокат.)

23 червня 1940 року, наступного дня після капітуляції Франції, радянське керівництво повідомило, що прийняло рішення щодо бессарабського питання і Буковини. Румунський уряд погодився на передачу цих районів СРСР. У червні радянські війська перейшли румунський кордон.

Завдання учням

Користуючись підручником (§§ 1-2 п. 5), учні самостійно визначають позитивні й негативні аспекти радянізації.

Відповідаючи, слід зупинитися на таких позитивних аспектах:

1) українізація;

2) створення системи соціального захисту;

3) введення безкоштовної медичної допомоги;      

4) розвиток освіти (ліквідація неписьменності).

Які негативні наслідки радянізації?

Слід розглянути такі негативні аспекти:

1) заборона усіх партій та громадських організацій, крім комуністичної партії;

2) націоналізація промисловості, прискорена індустріалізація;

3) колективізація сільського господарства;

4) репресії, арешти, депортації, розстріли.

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати .

2.Питання 5 (стор.16) /письмово/.