Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

Тема: «Українські землі у складі Польщі».

Мета: схарактеризувати події 30-х років в Західній Україні; проаналізувати становище західноукраїнських земель у складі Польщі, її внутрішню та зовнішню політику, причини та наслідки формування та діяльності УВО, УНДО та ОУН; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

· визначати хронологічну послідовність головних подій на західноукраїнських землях цього періоду та співвідносити їх із подіями і процесами в країнах Європи та світу;

· показувати на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу Польщі, регіони, охоплені підпільним націоналістичним рухом;

· характеризувати й порівнювати явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя на західноукраїнських землях із проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за часів непу та закріплення радянської влади;

· визначати причини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та культурного життя західноукраїнських земель, причини створення УВО та ОУН, формулювати власні оцінки цих подій;

· визначати сутність політики осадництва й «пацифікацій» та інших проявів національної політики щодо українського населення в Польщі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Епіграф: Як Пруссії не вдалося задушити польський націоналізм, так і Польщі не вдасться задушити український націоналізм. Прем'єр Польщі С. Грабський.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Яким чином після Першої світової війни західноукраїнські землі опинились під владою Польщі?

2. Чим характеризувався соціально-економічний розвиток цих земель на початку XX ст.?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Чому український націоналізм ставав на заваді польському уряду?

Що робили польські урядовці, щоб задушити український націоналізм?

Яким чином українці відстоювали свої національні права?

4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі

Робота з таблицею

Опрацюйте матеріал, наведений у таблиці, й знайдіть на карті зазначені території.

Учитель. За переписом 1931 р., на західноукраїнських землях у складі Польщі проживало 8,9 млн чоловік, з них 5,6 млн — українців,

17 березня 1921 р. була прийнята Конституція Польщі, в якій ішлося: «Окремі державні закони забезпечать меншинам у Польській державі цілковитий та вільний розвиток їх національних властивостей шляхом діяльності органів автономних меншин публічно-правового характеру, зокрема органів загального самоврядування». У березні 1923 р. Рада послів держав Антанта визнала приналежність цієї території Польщі.

Польський сейм у грудні 1920 р. ухвалив два земельних закони: про передачу або пільгове надання землі інвалідам та ветеранам польського війська (осадництво).

У 1921-1923 рр. у Львівському воєводстві було створено 4661 господарство осадників у 285 осадах, які постали на стратегічних напрямках — вздовж найважливіших залізничних ліній та автошляхів.

Запитання

· Чому осадників деякі дослідники називають «п'ятою колоною»?

— До 1939 р. у сільській місцевості оселилося близько 200 тис. поляків, у містах — близько 100 тис. У Канаду і США виїхало близько 200 тис. українців.

Уряд у 20-х роках XX ст. офіційно поділив країну на дві господарські території: А (корінні польські землі) і Б (українські та білоруські землі).

На Львівське, Станіславське, Тернопільське і Волинське воєводства припадало 25 % території та 28 % населення Польщі, проте лише 16,6 % промислових підприємств і 9,8 % робітників. У 1921 р. питома вага малоземельних, напівпролетарських селянських господарств площею до 5 га становила в Західній Україні 81,1 %, а в Центральній Польщі — 53,7 %.

Запитання

· Про що свідчить дана інформація?

— Найбільш потужним кооперативним об'єднанням був Ревізійний Союз Українських Кооперативів (РСУК) у Львові, що контролював понад 80 % українських кооперативів.

Паралельно збільшувалася і чисельність їх членів: від близько 400 тис. у 1933 р. до 643 тис. у 1939 р. 700 тис. членів української кооперації становили 20 % кількості кооператорів у загальнопольському масштабі (1937 р.). Більшість кооперативів були малими виробництвами.

Запитання

· Чим було спричинене зростання кооперативного руху?

Робота з документом

Опрацюйте документ і з'ясуйте, які висновки можна зробити з цих спогадів.

М. Сивіцький  «3аписки сірого волиняка»

«67 % волинської землі належало поміщикам. Зачислялися до них землевласники, що мали понад 50 га. То були в основному поляки, винятково траплялися наші, як Маркевичі та Страшевські. Фільварки трималися найманою працею, але умови найму доводили до трагедій. 1935 р. Луччиною та північною Дубенщиною прокотилися страйки.

У Смордві на Дубеніцині граф Ледуховський найняв селян з Букійми садити дерева по золотівці за день. Виплатив по 40 сотиків. Селяни застрайкували. Граф привіз страйколомів з Полісся, але люди їх не допустили до праці. Приїхав Лубенський староста, поліція, покликали на розмову делегатів. Ті згодилися взяти по 80 сотиків, якщо їх звільнять з шарварку і надмірних податків, але на це не згодився староста. Коли наступного дня страйколомів знову не допустили до праці, поліція почала стріляти. Частина страйкарів і селян була озброєна, то вбито 9 поліцаїв. На допомогу прибули улани з Кременця, Букійму і два сусідні села зрівняно із землею».

Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення УВО та ОУН

Учитель. Серед українських партій демократичного спрямування найбільш впливовим було Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО). Це політичне угруповання утворилося 1925 року. З часом важливим чинником у політичному житті Західної України став український націоналізм. Ця політична течія була започаткована 1920 р. утворенням Української військової організації (УВО). Завданням УВО було розгортання збройної боротьби проти польської окупації. Організацію очолив командир українських січових стрільців Є. Коновалець.

Організація українських націоналістів (ОУН) виникла у січні-лютому 1929 р. у Відні. Разом з УВО її утворили студентські організації — «Асоціація української націоналістичної молоді» (Львів), «Українська націоналістична молодь» (Прага), «Легіон українських націоналістів» (Подєбради, Чехословаччина).

Робота з документом

Опрацюйте документ і виконайте завдання.

Із постанови спільного засідання Президії Українського національно-демократичного об'єднання і Української парламентарної репрезентації (13 липня 1934 р.)

«...Під впливом шкідливої, безвідповідальної і безконтрольної діяльності конспіративної Організації Українських Націоналістів (ОУН) анархівується, атомізується і забагнюється щораз більше внутрішнє українське життя... Засада перманентної національної революції, акти індивідуального терору... та акти саботажів як засоби боротьби у службі цієї ж засади, стосовані через ОУН, наносять необчислимі шкоди життю і розвиткові української нації. Втягання не літньої молоді в підпілля, стосування неморальної засади, що всі засоби добрі в боротьбі зі своїми і чужими, довели до розкладу і повної анархізації самого підпілля. Масове самовинищування людей, без ніякої користі для нації в теперішности та зі шкодою для неї у майбутности, поширення провокації — отеє страшні жалюгідні наслідки діяльності ОУН. Поведінка ОУН утруднює, а то й унеможливлює конструктивну працю українських освітніх, господарських і політичних організацій, йде на руку польським екстермінаційним течіям у відношенні до українського народу і веде націю на небезпечний шлях політики катастроф. Діяльність ОУН є з національного погляду позбавлена всякого політичного змісту та є в своїх наслідках шкідлива».

· Чому УНДО виступила з осудом діяльності ОУН?

Учитель. Представники ОУН вдалися до саботажу проти польських державних установ та приватних маєтків з метою зірвати вибори до сейму, що були призначені на листопад 1930 р. та викликати паніку у польського населення Галичини. Було перерізано телефонні та телеграфні лінії, створено перешкоди на залізниці, здійснено підпали будинків та майна польської меншини краю.

Пацифікація (каральні акції) проводилась восени 1930 р. й охоплювали 450 населених пунктів у 16 районах Галичини. Вона мала на меті не стільки виявити винуватців саботажу, скільки організувати загальний терор проти цивільного населення.

Під час акції було арештовано 1 739 чоловік, переважно студентів та учнів шкіл, закрито осередки «Просвіти», «Соколу» та заборонено діяльність «Пласту». У декількох містах були розпущені українські школи та гімназії — на кінець 1930 р. у цілій Галичині залишилося лише 4 державні школи з українською мовою навчання.

Під час пацифікації із селян силою вибивали зобов'язання голосувати за провладний безпартійний блок. Кількість українських депутатів у сеймі зменшилася з 46 до 20.

Запитання

· Як, на вашу думку, вплинула пацифікація на чисельність ОУН?

— 1939 р. ОУН налічувала 20 тис. осіб. ОУН намагалася стимулювати в українському суспільстві стан «постійного революційного бродіння», «підтримати і розвинути постійний дух протесту проти властей» — понад 60 замахів та вбивств, організованих членами ОУН (вбивство 1934 р. міністра внутрішніх справ Б. Пєрацького).

Прояви культурного життя

Повідомлення учня, решта класу роблять записи у зошиті.

5. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

Учитель. За повідомленням польської газети «Ілюстрованого Кур'єра Польського», польські політики будували свою державу не з її фундаменту, а з даху, не зі згоди й солідарності всіх складових елементів держави, а з безоглядного панування польського елементу над місцевою людністю, над українцями.

1. Якими фактами можна підтвердити або спростувати дану думку?

2. Якими були наслідки цієї політики?

3. Назвіть заходи, до яких вдавались українські організації в боротьбі проти політики польського уряду.

6. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект.

2. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

3. Підготувати повідомлення про Татарбунарське повстання та Августина Волошина.