Історія України 10 клас
Урок № _______ Дата ________________
Тема: «Колективізація та Голодомор 1932 – 1933 років».
Мета: схарактеризувати хід колективізації 1928 – 1933 років в Україні; проаналізувати причини занепаду сільського господарства України, політику партії щодо розвитку економіки України, причини та наслідки Голодомору 1932 – 1933 років; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати сутність політики колективізації та форми її проведення;
називати основні способи здійснення колективізації;
називати дати переходу до прискореної колективізації, масового виходу з колгоспу, закінчення колективізації;
визначати хронологічну послідовність головних подій, пов’язаних з колективізацією;
показувати на карті місця, пов’язані з подіями періоду суцільної колективізації;
називати лісостепові та степові регіони України;
застосовувати та пояснювати поняття й терміни: «розкуркулення»; «колективізація»; «колгосп»; «радгосп»;
обґрунтовувати та висловлювати особисту позицію щодо політики колективізації;
визначати причини та наслідки голодомору.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
Який рік вважають початком індустріалізації в Україні?
Назвіть новобудови перших п’ятирічок.
Назвіть галузі промисловості, яким приділяли першочергову увагу в роки індустріалізації.
III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 рр. Перехід до суцільної колективізації
У ч и т е л ь . На листопадовому (1929 р.) пленумі ЦК ВКП(б) було офіційно проголошено курс на суцільну колективізацію.
Через місяць Сталін прямо заявив, що необхідно «насаджувати на селі великі соціалістичні господарства у вигляді радгоспів і колгоспів».
Запитання
Як ви розумієте це висловлювання?
Робота над поняттями
Колгосп (скорочення від «колективне господарство») — форма сільськогосподарського підприємства, за якою засоби виробництва (земля, устаткування, худоба, насіння тощо) перебували у суспільному управлінні його учасників і результати їх праці також розподілялись спільним рішенням.
Радгосп (скорочення від «радянське господарство») — державне сільськогосподарське підприємство з націоналізованими засобами виробництва і найманою робочою силою.
Завдання
За якої форми господарства селянську землю об’єднують?
Чим радгосп відрізняється від колгоспу?
Напишіть власне визначення терміна «колективізація».
У ч и т е л ь . У постанові ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву» Україну визначили як регіон, де колективізацію планувалось закінчити восени 1931 або навесні 1932 року.
Робота з підручником
На основі тексту підручника визначте головне завдання колективізації та якими засобами вона здійснювалася.
У ч и т е л ь . Під час кампанії з колективізації почали усуспільнювати корів, дрібну худобу, птицю, що спричинило рішучий опір селянських мас.
У статті «Запаморочення від успіхів», надрукованій у газеті «Правда» на початку березня 1930 р., порушення добровільності під час вступу до колгоспу та ігнорування присадибної ділянки колгоспника Сталін назвав «перегинами» і поклав відповідальність за це на місцеві власті.
Запитання
Чому та з якою метою з’явилась ця стаття?
— Із першої половини березня до вересня 1930 р. кількість селянських дворів у колгоспах України зменшилась більш ніж наполовину (з 64,4 % до 28,4 %).
Але на початку 1931 р. в Україні було колективізовано 34,4 % селянських господарств, у грудні — 69,8 %.
Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств
У ч и т е л ь . У ході колективізації постало питання про долю заможних селян. Офіційна ідеологія зображувала їх як куркулів, затятих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів. Насправді лише невелика частка їх використовувала працю найманий селян. Зазвичай добробут таких селян забезпечувала праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість. Ця частина селянства була міцно пов’язана із землею й не мала наміру вступати до колгоспів У 1927-1928 рр. держава посилила тиск на заможне селянство.
Було збільшено оподаткування, обмежено оренду землі, заборонено використовувати найману працю, купувати машини, реманент Заможні власники були змушені ділити землю між членами сім’ї, розпродавати майно й худобу та переїжджати до міста. Відбувалось вибіркове «розкуркулювання» — конфіскація майна та виселенню родин «куркулів» за межі колгоспу. Внаслідок цього кількість заможних господарств зменшилась.
«Розкуркулення» розпочалося з січня 1928 р., широкого розмаху набуло з початку 1930 року. Сталін 27 грудня 1929 р. заявив, ще «від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства ми перейшли до політики ліквідації куркульства як класу».
Найбільших масштабів терор проти заможних селян досяг у перші місяці 1930 року. На 1 червня було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % від їх загальної кількості. Конфісковано й передано в колгоспи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90-95 млн крб. Характерно, що піл «розкуркулення» потрапляли не лише заможні господарства, а й ті. хто відмовлявся вступати до колгоспу (їх називали «підкуркульниками»).
У 1931 р. ліквідація заможних господарств тривала. Навесні та влітку було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Загалом в Україні за роки колективізації було «розкуркулено» близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн осіб. Понад половину з них — близько 860 тис. осіб — виселили на Північ і до Сибіру.
Розкуркулення, формально спрямоване проти найбільш заможних селян, на практиці перетворилось у масові репресії проти середняків.
Запитання
• Як на вашу думку, у чому полягала основна мета розкуркулення?
Робота з документами
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
Й. Сталін, генеральний секретар ЦК ВКП(б), 21 січня 1930 р.
«Щоб ліквідувати куркульство, треба було зламати його опір і позбавити джерел існування і розвитку».
З директивного листа ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У (травень 1931 р.)
«Згідно з постановою ЦК від 20 травня цього року у вашій республіці має бути виселено ЗО 000 куркульських сімей в Уральську область. Беручи до уваги факти грубих помилок у справі виселення куркулів (механічний підхід до тих, кого виселяють, ряд випадків явно антисередняцьких перегинів), ЦК пропонує вам встановити ретельний нагляд за ходом виселення... Перевірте ретельно склад тих, хто підлягає виселенню, включаючи до нього лише справді куркульські елементи і не допускаючи виселення лише за формальними ознаками: позбавлення виборчих прав, наявність твердого завдання і т. ін. Особливу увагу зверніть на те, щоб заходи, які застосовуються до куркулів, зокрема виселення, не поширювались на середняка і бідняка, що, наприклад, не бажають вступати до колгоспів, виступають проти місцевих органів влади, тощо. Поряд з цим вам необхідно встановити контроль за забезпеченням куркульських господарств, які виселяють, тримісячним запасом продуктів, мінімальним реманентом».
За даними ЦСУ СРСР, частка куркульських господарств з 1927 р. по 1929 р. по Україні зменшилася з 3,8 % до 1,4 %.
1929 року куркульськими вважались 72,8 тис. господарств.
1930 року було розкуркулено 96 тис. господарств.
У першому півріччі 1931 року було розкуркулено 23,4 тис. господарств.
З’ясуйте загальну кількість розкуркулених у 1930-му — першій половині 1931 рр. Які висновки ви зробили?
У ч и т е л ь . За роки колективізації було ліквідовано близько 200 тис. господарств. Це становило приблизно 1,1-1,2 млн осіб сільського населення. Із них понад половина — до 100 тис. родин, або 600 тис. осіб, було виселено у віддалені місця СРСР.
Робота з документом
Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.
Промова тов. Сталіна на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП{6), 11 січня 1933 р. «Про роботу на селі»
«... Шукають класового ворога поза колгоспами, шукають його у вигляді людей зі звірячою фізіономією, з величезними зубами, тов¬стою шиєю, з обрізом у руках. Шукають куркуля, яким ми його знаємо з плакатів. Проте таких куркулів давно вже немає.
Нинішні куркулі і підкуркульники, нинішні антирадянські елементи на селі — це здебільшого люди «тихі», «солоденькі», майже «святі». Їх не потрібно шукати далеко від колгоспу, вони сидять у самому колгоспі й обіймають там посади комірників, завгоспів, рахівників, секретарів і т. ін. Вони ніколи не скажуть: «Геть колгоспи!» Вони «за» колгоспи.
Але вони ведуть у колгоспах таку саботажницьку і шкідницьку роботу, що колгоспам від них не буде добре...»
Про що свідчить промова Сталіна?
Робота з діаграмою
Оцініть темпи зростання колективізації за роками. Назвіть період найвищих темпів колективізації.
Голодомор 1932—1933 рр. в Україні — геноцид українського народу
Робота з діаграмою
Які очевидні диспропорції можна виявити, на вашу думку, за цією діаграмою?
Робота в групах
Опрацюйте документи і дайте відповідь на запитання.
1-ша група
Постанова Ради Народних Комісарів України від 20 листопада 1932 року «Про заходи до підсилення хлібозаготівель»
«1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933 р. <...>
5. Після оголошення цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель...
6. До колгоспів, що ...зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральні штрафи порядком додаткового завдання з м’ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м’яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників... Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання встановленого плану хлібозаготівель».
Якими засобами планувалось підвищувати хлібозаготівлі?
2-га група
«Закон про п’ять колосків». 1932 р.
Постанова ЦВК і РНК «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 7 серпня 1932 р. (витяг)
«Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні бути розглянуті як вороги народу... Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу PCP постановляють:
1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперативів до майна державного...
2. Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту — розстріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом’якшувальних обставин позбавленням волі на термін, не нижчий за 10 років з конфіскацією всього майна».
Яку мету переслідував цей «закон»?
3-тя група
Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення на чорну дошку сіл, які злісно саботували хлібозаготівлю
«Зважаючи на надзвичайно ганебний провал хлібозаготівлі в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконкомами та обкомами, райвиконкомами і райкомами завдання зламати саботаж хлібозаготівлі, організований куркулями та контрреволюційними елементами, зламати опір частини сільських комуністів, що стали фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несумісну зі званням члена партії пасивність до саботажників, забезпечити швидке зростання темпів, повне і безумовне виконання плану хлібозаготівлі.
РНК і ЦК постановляють:
За очевидний зрив плану хлібозаготівлі і злісний саботаж, організований куркулями і контрреволюційними елементами, занести села на чорну дошку.
Щодо цих сіл здійснити такі заходи:
3. Негайно припинити підвезення товарів, повністю припинити кооперативну і державну торгівлю на місці і вивезення з відповідних кооперативних та державних крамниць всіх наявних товарів.
4. Повністю заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспів, колгоспників, так і одноосібників.
5. Припинити будь-яке кредитування, провести дострокове стягнення кредитів та інших фінансових зобов’язань».
Чим можна реально пояснити появу цієї постанови?
Якими були наслідки реалізації цієї постанови для селян?
4-та група
Довідка ДПУ УСРР про голодування колгоспників (1933)
«Найбільша кількість фактів голоду зареєстровано наприкінці лютого і на початку березня. В окремих місцях це явище набуло масового характеру. Переважна кількість голодуючих — колгоспники. До них належать, головним чином, багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також факти голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудоднів, але не одержали в колгоспі продуктів харчування в результаті розбазарювання й розкрадання хліба в момент збирання. Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней.
Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася у третій декаді лютого і на початку березня... У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».
Чи погоджуєтесь ви із причинами голоду, які наводить ДПУ?
IV. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
Назвіть дату початку суцільної колективізації.
Як називається господарство, в якому засоби виробництва перебувають у суспільному управлінні його учасників?
Назвіть причини вступу селян до колгоспу.
Якою була мета створення колгоспів і радгоспів?
Назвіть, скільки тривав Голодомор 30-х років.
Коли було прийнято так званий «закон про п’ять колосків»?
V. Домашнє завдання
1. опрацювати конспект.
2. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
3. підготувати виступи про наслідки Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. | 
