Історія України 10 клас
Урок № _______ Дата ________________
Тема: «III Універсал ЦР. Проголошення УНР»
Мета: схарактеризувати події кінця жовтня - початку листопада 1917 р. у Петрограді та Києві; проаналізувати причини прийняття і зміст III Універсалу ЦР; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.
Основні поняття: II Всеросійський з'їзд робітничих і солдатських депутатів; Раднарком; III Універсал; Українська Народна Республіка.
Основні дати: 24-25 (б-7 листопада) жовтня 1917 р.- падіння ТУ в Росії, прихід до влади більшовиків; 27 жовтня 1917р.- виступ ЦР, ГС проти підтримки петроградського повстання; 29-31 жовтня 1917 р. - збройна боротьба в Києві між більшовиками та юнкерами; 1 листопада 1917р.- перехід влади в Києві до ЦР; 7 (20) листопада 1917 р.- III Універсал ЦР.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
III. Вивчення нового матеріалу
1. Прихід більшовиків до влади в Петрограді.
2. Жовтневі події у Києві.
3. III Універсал ЦР.
IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів
V. Підсумки уроку
VI. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Опитування.
Здійснюється перевірка домашнього завдання за тестовими запитаннями і завданнями (додаються).
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Прихід більшовиків до влади в Петрограді.
Розповідь учителя.
24-25 жовтня 1917р. у Петрограді відбувся більшовицький переворот.
- Що вам відомо про події 24-25 жовтня?
Ці події до сьогоднішнього дня викликають палкі суперечки: одні переконані, що це була пролетарська (соціалістична) революція, згодом названа Великою Жовтневою, інші вважають, що це державний переворот (заколот). Отже, непросте проблемне питання.
Розповідь панорами стрімких подій осені 1917р. (повнота розповіді залежить від обсягу знань учнів): прихід більшовиків до влади у Петрограді, повалення ТУ, ІІ Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який прийняв декрети про землю і мир, створив більшовицький уряд - Раду народних комісарів (РНК) на чолі з В. Леніним.
- Чому більшовики порівняно легко скинули ТУ й прийшли до влади?
Історики звичайно говорять про три сили, які могли в тих умовах вести боротьбу за владу в Києві.
- На вашу думку, що це за сили?
Після відповідей учнів і можливої дискусії викладач малює на дошці схему.
1. ТУ 2. РНК 3.ЦР
2. Жовтневі події у Києві.
Розповідь учителя.
Після одержаного повідомлення про події в Петрограді на спільному засіданні Малої Ради з представниками Українського Генерального військового комітету і Рад робітничих депутатів, залізничників та інших організацій увечері 25 жовтня 1917 р. було засновано «Крайовий комітет для охорони революції в Україні» (ККОР), покликаний «розпоряджатися всіма силами революційної демократії». Йому підлягали всі органи влади. ККОР визнавав себе відповідальним перед ЦР.
27 жовтня Мала Рада, ЦР і ГС у зверненні «До всіх громадян України» засудили повстання в Петрограді, розуміючи, що більшовики домагатимуться всієї повноти влади не тільки в Росії, а й в Україні. На знак протесту проти такої оцінки повстання з боку ЦР керівники київських більшовиків В. Затонський, Г. П'ятаков вийшли зі складу ККОР.
- Які наслідки мав цей крок більшовиків? (Збройні сили більшовиків у Києві виводилися з-під контролю ККОР.)
29 жовтня більшовики піднімають у Києві збройне повстання проти прихильників уже неіснуючого ТУ, зосереджених в основному в штабі Київського військового округу. Військові частини ЦР, які спочатку були нейтральними, підтримали більшовицьке повстання. Прихильники ТУ залишили місто.
- Давайте поміркуємо, чому ЦР підтримала повстання більшовиків. (Існуючий державний апарат і генералітет мали реальну владу і були найбільш небезпечними для молодої демократії України).
- Чи змінилася ситуація в Києві після перемоги повстання?
Викладач пропонує одному з учнів внести відповідні зміни до намальованої схеми - закреслюються слова «Прибічники ТУ».
1 листопада ЦР ухвалила рішення про поширення своєї влади на всю територію, заселену переважно українцями, а саме: Херсонську, Катеринославську, Харківську, материкову Таврію, Холмську частину Курської та Воронезької губерній.
У ході розгляду питання учні працюють з картою атласу «Початок визвольних змагань українського народу. Утворення УНР (березень 1917 - березень 1918р.)» [1, с. 4].
4 листопада більшовики провели засідання Рад робітничих і солдатських депутатів, яке визнало повноту влади в Україні за ЦР. Разом із тим вони розпочали підготовку до скликання Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів для перетворення ЦР на більшовицький манер (тобто реорганізації в дусі Центрального виконавчого комітету - ЦВК Рад України).
У цих умовах 7 (20) листопада 1917 р. Мала Рада обговорила і прийняла III Універсал.
3. III Універсал ЦР.
Розповідь учителя.
III Універсал проголосив утворення Української Народної Республіки (УНР) як автономної державної одиниці Російської республіки з подальшими намірами налагодити федеративні відносини з тими державами, які сформуються на руїнах імперії.
Робота з історичним документом.
Знайомство учнів зі змістом III Універсалу можна організувати шляхом самостійного опрацювання тексту (§16, с. 159) і, як наслідок, складанням тез за наведеним планом.
Зміст III Універсалу
1. Державотворення.
2. Територія УНР.
3. Соціально-економічна галузь:
а) аграрне питання;
б) робітниче питання.
4. Культура.
5. Зовнішня політика.
У класі опрацьовування документа супроводжується складанням розгорнутого плану з основними тезами ЦІ Універсалу.
III Універсал накреслював широку програму дій:
1) скасування поміщицького землеволодіння;
2) запровадження 8-годинного робочого дня;
3) встановлення державного контролю над виробництвом;
4) надання національним меншинам «національно-персональної автономії»;
5) забезпечення українському народові демократичних прав і свобод;
6) скасування смертної кари;
7) амністія політв'язнів;
8) скликання 9 січня 1918 р. Українських установчих зборів.
Підсумкова бесіда.
Дайте оцінку III Універсалу і його значення в українському державотворенні.
Під час бесіди є принагідним коментар учителя: сучасні історики дають неоднозначну оцінку III Універсалу ЦР. З одного боку, проголошення УНР визнається видатною подією в житті українського народу, з другого ж, підкреслюється, що цим актом ЦР відмовилася від самостійності України і прив'язала її до старого імперського центру в новій, більшовицькій оболонці.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
Тестування.
Учні заперечують або стверджують наведені положення.
1. ТУ вчинив запеклий опір і повів рішучу боротьбу проти повстання більшовиків у Петрограді.
2. Більшовицький уряд називався РНК.
3. ЦР не підтримала повстання більшовиків у Києві.
4. Основним супротивником РНК у жовтні 1917р. була ЦР.
5. III Універсал прийнято після приходу до влади у Петрограді більшовиків
6. ІІІ Універсал був оголошений В. Винниченком.
7. III Універсалом проголошено самостійність України.
8. За III Універсалом УНР залишалась складовою частиною Росії.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Заключне слово вчителя.
Підсумком цього періоду розвитку Української революції було проголошення Української Народної Республіки, хоча сам процес українського державотворення полишився незавершеним.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати конспект і текст підручника § 16.
2. Відповісти на запитання і завдання [21, с. 36] або 2—6 [36, с. 74].
3. Закінчити складання тез (розгорнутого плану) «III Універсал».
4. Продовжити заповнення таблиці «Українська революція». | 
