Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

Тема: «Голод 1921-1923 років. Неп в Україні. Початок індустріалізації народного господарства».

Мета: схарактеризувати події 1921 – 1922 років в Україні; проаналізувати причини запровадження в Україні нової економічної політики, її зміст та досягнення, причини та наслідки голоду 1921 -1923 років; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні;
• співвідносити їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, визначати хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
• показувати на карті та пояснювати зміни територіально-адміністративного устрою України;
• аналізувати, узагальнювати факти щодо входження України до складу СРСР та обґрунтовувати власну позицію з цього питання, викладати її у формі усної відповіді та історичного есе.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Коли було запроваджено політику «воєнного комунізму»?
2. Які її основні ідеї?
3. Поясніть термін «продрозкладка».
4. Що стало причиною голоду в Україні 1921-1923 рр.?

III. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь . Політика «воєнного комунізму» найбільше вплинула на село.

Продрозкладка призвела до трагічних наслідків. В Україні розпочався голод, від якого в Україні померло понад 2 млн осіб. Щоб утриматися при владі, більшовики вимушені були змінити свою політику. Політика, яку запровадили більшовики, дістала назву «нова економічна політика».

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Впровадження непу в Україні

У ч и т е л ь . У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком. Це перший і найважливіший крок до нової економічної політики.

Робота над поняттям

Нова економічна політика (неп) — новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений X з’їздом РКП(б). Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Сутність непу полягала у використанні елементів ринкових відносин і різних форм власності. Головним заходом непу стала заміна на селі продрозкладки продподатком.

У ч и т е л ь .  Одним із суттєвих факторів, що підштовхнув більшовиків до зміни внутрішньої політики, стало Кронштадтське повстання. Виступ балтійських матросів показав, що більшовицька влада почала втрачати підтримку навіть серед тих верств суспільства, які від самого початку були опорою радянської влади. Більшовикам загрожувала повна втрата контролю над країною.

Завдання

За діаграмою та документом визначте причини переходу до непу.

Показники розвитку економіки України

З архівів ВУЧК — ГПУ — НКВД — КГБ

«На початку 1921 р. в Україні та Криму діяло 464 повстанських загони чисельністю від 20 до 500 бійців.

Армія Н. Махна на кінець 1920 р. нараховувала до 15 тис. осіб. На боротьбу з «махновщиною» було кинуто регулярні частини Червоної армії загальною чисельністю до 60 тис. чоловік.

За офіційними даними, у повстанських формуваннях на території України перебувало до 100 тис. осіб».

У ч и т е л ь . Суть непу полягала в переході до соціалізму через державний капіталізм в умовах пролетарської держави з допущенням в усі сфери виробництва товарно-грошових відносин.

Робота в групах

Учитель ділить клас на дві групи і дає завдання.

1-ша група. Використовуючи знання, набуті під час вивчення теми уроку «Україна у 1919 року», занести до таблиці основні заходи «воєнного комунізму».

2-га група. На основі тексту підручника визначити суть непу та занести до таблиці головні заходи непу.

Орієнтовний варіант таблиці

У ч и т е л ь .  У галузі сільського господарства неп характеризувався:

·         заміною продрозкладки продподатком, розмір якого був меншим і досить конкретним. Продподаток встановлювався на початку сівби і був заздалегідь відомий селянину. Це посилювало зацікавленість у зростанні продуктивності праці, господарства;

·         правом селянина продавати надлишки сільгосппродукції через кооперативні організації, базари, ринки;

·         орендуванням землі та використанням найманої праці.

Запитання

• До яких наслідків могли призвести такі заходи в сільському господарстві? (Це стимулювало його розвиток.)

— Відмова від політики «воєнного комунізму», денаціоналізація частини торговельно-промислових закладів, дозвіл створювати нові підприємства стимулювали економічну активність населення, сприяти ліквідації товарного голоду, відбудові промисловості та транспорту.

У промисловості неп також характеризувався:

·         збереженням державної власності на велику і значну частину середньої промисловості;

·         денаціоналізацією, масовою передачею в оренду кооперативам, колишнім власникам, іншим юридичним особам дрібних і частини середніх підприємств (Чи легко, на вашу думку, було отримати право на приватну власність?);

·         об’єднанням підприємств у госпрозрахункові трести;

·         утворенням синдикатів — організацій із закупівлі сировини, планування торгівельних операцій і збуту однорідної продукції;

·         проведенням децентралізації управління промисловістю, звільнення підприємств від контролю ВРНГ;

·         скасуванням загальної трудової повинності, запровадженням добровільного найму та звільнення робочої сили;

·         переходом від зрівнялівки до підрядної зарплати за результатами праці (Які наслідки могли мати такі заходи в промисловості?);

·         зростанням економічної активності, продуктивності праці, конкуренції.

У торгівлі та фінансах неп характеризувався:

·         поверненням до приватної торгівлі, вільної купівлі-продажу як через кооперативні організації, так і на базарах, ринках;

·         появою бірж, які працювали з цінними паперами;

·         проведенням грошової реформи (нові гроші червінці тепер були забезпечені золотом);

·         запровадженням податків як джерела поповнення державного бюджету та платних комунальних послуг;

·         регулярними держпозиками, відкриттям у 1923 р. перших ощадкас.

Запитання

• До яких наслідків могли призвести такі заходи у сфері торгівлі та фінансів?

Особливості непу в УСРР

У ч и т е л ь . Неп в Україні запроваджувався з великими труднощами порівняно з Росією. Реальний перехід до непу відбувся пізніше, ніж в інших радянських республіках. Перехід до непу ускладнювався голодом 1921-1923 рр. У керівництві КП(б)У виявилося більше опонентів. Комуністи не могли погодитися із цими змінами, навіть заради виведення економіки із кризи. Домінувала думка про те, що неп містить у собі капіталістичні прояви. (У чому саме?) Проте партійна дисципліна примусила визнати необхідність непу.

Таким чином, ринок України досить швидко наповнився товарами, селяни були зацікавлені у своїх результатах праці.

Але головною суперечністю непу було те, що в політико-ідеологічній сфері панував жорстокий однопартійний режим, а в економіці запроваджувалась адміністративно-ринкова система господарювання.

·         Про що свідчать дані таблиці?

— Неп досяг свого розквіту 1926 р.: на цей час оплата праці в промисловості зросла в 1,6 раза (порівняно з 1924 р. ), заробітну платню вчителям підвищили в 3,6 раза, розвивалися масове будівництво і капітальний ремонт житла, обов’язковою стала 14-добова відпустка для працівників у містах, прибутки селян на третину перевищили довоєнні. Протягом 1922-1924 рр. червінець, що дорівнював 10 царським карбованцям, витіснив радянські грошові знаки й обмінювався на шість доларів СЩА.

V. Узагальнення та систематизація знань (бесіда)

1. Назвіть хронологічні рамки непу.
2. Дайте визначення поняттю «неп».
3. Назвіть відмінність непу від політики «воєнного комунізму».
4. Неп — вимушена чи цілеспрямована політика?
5. Чи не загрожував неп існуванню радянської влади?
6. Які заходи непу не втратили актуальності й сьогодні?

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати конспект та відповідний параграф підручника.