Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

       Тема. Мирний договір із центральними державами у Брест­Литовську. Гетьманський переворот. П. Скоропадський.

Мета: після цього уроку учні зможуть:

· визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;

· показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни.

На основі аналізу різних джерел інформації:

· визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;

· описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;

· складати політичні портрети видатних діячів Української революції.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Назвіть основні події початку Української революції.

2. Охарактеризуйте передумови, зміст та наслідки І і II Універсалів ЦР.

3. Чим було зумовлене протистояння між ЦР та ТУ влітку 1917 р.?

4. Розкрийте зміст «Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату».

5. Поміркуйте і назвіть прорахунки ЦР на першому етапі Української революції. До чого вони призвели?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР та ТУ добігало кінця літо 1917 року. Складне становище у центрі Російської імперії (наростання економічного розвалу держави, загострення політичної боротьби, невдачі на фронті) у поєднанні з національними рухами на її окраїнах вели державну владу до цілковитого паралічу. Зрозуміло, що в цій ситуації зростало невдоволення діяльністю Тимчасового Уряду. Наприкінці серпня спробу захопити й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал Корнілов. Завдяки рішучій протидії всіх організацій і партій революційної демократії заколот не вдався. Проте ця перемога ще більше ускладнила ситуацію, призвівши до посилення впливу більшовиків. Використовуючи різноманітні методи щодо дестабілізації політичної ситуації, більшовики починають готуватися до захоплення влади.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

III Універсал ЦР

Учитель.

На початку осені 1917 р. у Росії суспільна криза ще більше загострилася. Цим скористалися більшовики, які 12 жовтня утворили штаб з підготовки збройного повстання - Військово-революційний комітет (ВРК). У ніч з 25 на 26 жовтня майже безкровно (загинуло всього 6 осіб) було захоплено Зимовий палац - резиденцію Тимчасового уряду.

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. у Петрограді більшовики повалили Тимчасовий уряд. До влади прийшов новий уряд - Рада народних комісарів на чолі з В. Леніним. Прийшовши до влади, більшовики затвердили Декрети про мир та про землю. Уже вранці відкрився II з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, де Ленін та його прихильники проголосили перемогу соціалістичної революції та ухвалили документи, в яких було продекларовано суть радикальних суспільних змін.

«Декрет про мир» проголошував революційний вихід Росії з війни, висував гасло терміново укласти мир без анексій (насильницького приєднання чужих територій) та контрибуцій, фіксував базові принципи зовнішньої політики Радянської держави - принцип пролетарського інтернаціоналізму і принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом.

«Декрет про землю» констатував ліквідацію поміщицького землеволодіння, скасування приватної і встановлення всенародної державної власності на землю, передання землі у розпорядження селянських організацій, зрівняльне землекористування.

З метою захоплення влади більшовиками в Україні 29-31 жовтня 1917 р. було влаштоване збройне повстання у Києві. Але в цей критичний для України час Центральна Рада мала достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину України. Продовжуючи власну державотворчу лінію, вона ухвалює III Універсал 7 листопада 1917 року.

.Також з’їзд обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет Рад (ВЦВК) на чолі з Л. Камєнєвим і сформувавперший радянський уряд — Раду народних комісарів (РНК), який очолив В. Ленін, а до його складу увійшли В. Антонов-Овсієнко, П. Дибенко, М. Криленко, А. Луначарський, В. Мілютін, О. Риков, Й. Сталін (Джугашвілі), Л. Троцький (Бронштейн) та ін.

Події в Петрограді вплинули на політичну ситуацію в Україні, адже після Жовтневого перевороту більшовики взяли курс на утвердженя радянської влади по всій території колишньої Російської імперії, в тому числі і в Україні. Але більшості в радах навіть великих українських міст більшовики не мали, тому прийти до влади мирним шляхом їм не вдалося. Щоби захопити владу, вони 29–31 жовтня 1917 р. організували збройне повстання в Києві. Але в цей критичний для України час Центральна Рада мала достатньо сил, впливу та авторитету, щоб узяти під свій контроль більшу частину України. Продовжуючи власну державотворчу лінію, вона 7 листопада 1917 р. ухвалила ІІІ Універсал.

Робота з документом

. Всі вони працюють з текстом ІІІ Універсалу і визначають його основні положення.

Із ІІІ Універсалу ЦР

 «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою.

Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність ії, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб вся республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів.

До Установчих зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони і правити надлежить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству - Генеральному Секретаріатові України.

Отож, оповіщаємо:

До території Народної Української Республіки належать землі, заселені у більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Остаточне визначення границь Української Народної Республіки щодо прилучення частин Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміжних губерній і областей, де більшість населення українське, має бути встановлено по згоді організованої волі народів».

 «Всіх же громадян сих земель оповіщаємо:

Віднині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств сільськогосподарського значення, а також на удільні, монастирські, кабінетські та церковні землі скасується. Признаючи, що землі ті є власність всього трудового народу і мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна рада доручає генеральному секретареві по земельних справах негайно виробити закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Українських Установчих зборів. Праця робітництва в Українській Народній Республіці має бути негайно упорядкована. А зараз оповіщаємо: на території Народної Республіки України з цього дня установлюється по всіх підприємствах вісім годин праці. Тяжкий і грізний час, який перебуває вся Росія, а з нею і наша Україна, вимагає доброго упорядкування виробництва, рівномірного розпреділення продуктів споживання і кращої організації праці. І через те приписуємо Генеральному секретарству праці від цього дня разом з представництвом від робітництва встановити державну контролю над продукцією на Україні, пильнуючи інтересів як України, так і цілої Росії.

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею і іменем Українскої Республіки ми, Українська Центральна рада, станемо твердо на тому, щоб мир було встановлено якнайшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через центральне правительство примусити і спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори».

 «Оповіщаємо:

Однині на землі республіки Української смертна кара касується. Всім ув’язненим і затриманим за політичні виступи, зроблені до цього дня, як уже засудженим, так і незасудженим, а також і тим, хто ще до відповідальності не потягнений, дається повна амністія. Суд на Україні повинен бути справедливий, відповідний духові народу.

Генеральному секретарству внутрішніх справ приписуємо: Вжити всіх заходів до закріплення і поширення прав місцевого самоврядування, що являються органами вищої адміністративної влади на місцях, і до встановлення найтіснішого зв’язку і співробітництва його з органами революційної демократії, що має бути найкрайщою основою вільного демократичного життя. Так само в Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібраннів, союзів, страйків, недоторканності особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов в зносинах з усіма установами.

…Оповіщаємо, що народам великоруському, єврейському, польському та іншим на Україні признаємо національно-персональну автономію для забезпечення їм права і свободи самоврядування в справах їх національного життя…

Громадяни! Іменем Народної Республіки в федеративній Росії ми, Українська Центральна рада, кличемо всіх до рішучої боротьби з усяким безладдям і руїнництвом та до дружнього великого будівництва нових державних форм…Вироблення тих форм має бути переведене на Українських і Всеросійських Установчих зборах. Днем виборів до Українських Установчих зборів призначаємо 27 грудня (декабря) 1917 року, а днем скликання - 9 січня (января) 1918 року».

Завдання

· На основі тексту підручника визначте основні положення III Універсалу.

Орієнтовний варіант відповіді

Основні положення III універсалу

• Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії.
• УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат — вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України.
• Включення до УНР земель, де більшість населення складали українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму), у майбутньому — приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій.
• Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств. Земля — власність трудового народу, що має перейти до нього без викупу (до Українських Установчих зборів землею порядкуватимуть Земельні комітети, обрані народом). Запровадження 8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю над виробництвом.
• Підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни.
• Скасування смертної кари; надання амністії політв’язням.
• Упорядкування судової системи.
• Розширення прав органів місцевого самоврядування.
• Проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи й помешкання та інше.
• Визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію.
• Визначення дня виборів та скликання Українських Установчих зборів.

Боротьба більшовиків із УЦР

Учитель. Зрозуміло, що радянське керівництво було невдоволене самостійницькою політикою УЦР та рішучим несприйняттям спроб установити більшовицьку владу в Україні. Конфлікт ЦР і Раднаркому РСФРР досяг апогею. 4 грудня 1917 р. В. Леніним і Л. Троцьким був підписаний «Маніфест до українського народу», якій містив ультимативні вимоги до ЦР.

Робота з таблицею

· Поміркуйте, яку мету переслідували більшовики, публікуючи цей Маніфест.

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

1. Порівняйте три Універсали Центральної Ради і зробіть відповідні висновки. Який із Універсалів мав найбільше значення для державотворення в Україні?

2.  Складання узагальнюючої таблиці

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати §16 підручника.

2. Зробити порівняльний аналіз змісту і значення І та ІІІ універсалів ЦР.