Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

Тема. Вступ. Формування індустріального суспільства в українських землях.

Мета: дізнатися, який період історії України вивчатиметься цього навчального року; пояснювати, якою була територія і населення України на початку XX ст.; пояснювати поняття й терміни: «Новітня історія України», «коронний край», «губернія», «русифікація», «індустріалізація»; ознайомитися зі структурою і методичним апаратом підручник як передумовою подальшої успішної роботи на уроках і вдома; сприяти виникненню в учнів зацікавленості до навчального предмета.

Тип уроку: вступний.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українські землі на початку XX ст.», атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: Новітня історія України, коронний край, губернія, русифікація, індустріалізація.

Основні дати: початок XX ст. - 1939 р. - період Новітньої історії України, що вивчатиметься у 10 класі.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності.

Учитель знайомить учнів із загальними питаннями організації навчальної діяльності впродовж вивчення нового курсу.

II. Вивчення нового матеріалу.

1. Знайомство з підручником.

Учитель знайомить учнів зі структурою підручника в цілому, його темами і окремими параграфами.

Розповідь учителя.

У 10 класі ви продовжите вивчати курс історії України. Запорукою успішної роботи на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Перед цим необхідно за змістом підручника познайомитися з його структурою. Матеріал підручника поділено на п'ять тем, кожна з яких містить від трьох до семи параграфів, які, у свою чергу, складаються з окремих пунктів. У тексті ви зустрінете слова й дати, виділені особливим шрифтом. На них необхідно звертати особливу увагу. Історія України, як ви вже знаєте, має власну термінологію, яку необхідно розуміти. Підручник містить дати основних подій, визначення понять і термінів, персоналі! історичних діячів. Працюючи з матеріалом параграфів, обов'язково перевіряйте себе, щоб переконатися, чи правильно ви їх запам'ятали.

Краще засвоїти навчальний матеріал допоможуть історичні документи, ілюстрації, карти та схеми. Працюючи з параграфом, необхідно обов'язково прочитати включений до нього документ і відповісти на запитання до нього. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного. Формуванню уявлень про те, як саме розгорталися події, з якими ви познайомилися, допоможе історична карта. Схеми розкриють вам зв'язки між складовими історичних явищ, пояснять їх особливості тощо.

Наприкінці кожного параграфа наводяться висновки. Після них містяться запитання та завдання, спрямовані на формування різноманітних умінь і навичок. Звертайте увагу на умовні позначення поряд із ними. Вони підкажуть вам, що і як необхідно виконувати.

Завершивши вивчення теми, ви зможете підсумувати її матеріал за допомогою наведених у підручнику узагальнюючих запитань і завдань.

Зверніть увагу на значення умовних позначок, які ви зустрінете на сторінках підручника.

2. Новітня доба в історії України.

Бесіда за запитаннями.

1. Який період історії України ви вивчали минулого року? Назвіть його хронологічні межі.

2. Які події нової історії України вам запам'яталися найбільше?

3. Яким був регіональний поділ та адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій у XIX ст. ?

4. Яка політика здійснювалася імперськими урядами щодо українців у XIX ст. ?

Розповідь учителя.

Історія України, як ви вже знаєте, поділяється на певні історичні періоди - етапи її політичного, соціально-економічного й культурного розвитку, що характеризуються визначними подіями, явищами, процесами тощо. У попередніх класах ви вивчали давню, середньовічну й нову історію України. У цьому навчальному році ви розпочнете вивчення новітньої історії України.

Періоди історії України

Підручник, який ви тримаєте в руках, допомо­же вам дізнатися про події новітньої історії України. Період, який вивчатиметься в цьому році, містить багато важливих подій. Важливі зрушення відбувалися в соціально-економічному розвитку українських земель. Суперечності, спричинені розгортанням індустріалізації, поглиблювалися внаслідок політичного безправ'я і національного гноблення українців під владою Російської та Австро-Угорської імперій.

Робота з термінами і поняттями.

Індустріалізація — процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості, і перетворення на цій основі аграрної країни (або окремих її районів) на індустріальну.

Початок XX ст. ознаменувався пожвавленням суспільно-політичного руху в Україні. Одним із його проявів стало піднесення українського національно-визвольного руху та національної самосвідомості українців. Значний вплив на суспільне життя в Україні мали події Першої світової війни. Війна викликала загальнонаціональну кризу в Російській імперії, яка переросла в революцію, і повалення самодержавства. У цей період український народ відразу заявив про свої національні інтереси. Українська революція, яка розпочалася 1917 p., призвела до відродження традиції української державності. Хоча вона й завершилася поразкою, її уроки мали важливе значення для подальшої визвольної боротьби українського народу.

3. Територія й населення України на початку XX ст.

Колективна робота з підручником.

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа в усній або письмовій формі, складаючи таблицю «Українські землі на початку XX ст.».

Результати роботи учнів учитель систематизує та уточнює, використовуючи наведений матеріал.

Додаткова інформація.

На початку XX ст. український народ, як і в попередньому столітті, залишався під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км2. Із них близько 80% становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. На її території імперською владою було створено дев'ять губерній. На Лівобережжі й Слобожанщині - Чернігівську, Полтавську та Харківську, на Правобережжі - Київську, Подільську та Волинську, на Півдні - Катеринославську, Херсонську й Таврійську. Водночас значна частина українців проживала за межами цих губерній. Вони заселяли також великі райони Чорноморської губернії, Кубанської області, області Війська Донського, Курської, Воронезької, Мінської, Холмської та Гродненської губерній.

Під владою Австро-Угорщини перебувала Західна Україна, що становило близько 20% етнічних українських земель. Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об'єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Кожна країна мала окремий парламент: Австрія - у Відні, Угорщина - у Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина, незважаючи на неоднорідність етнічного складу, існувала як єдина централізована держава. Галичина й Буковина мали статус коронних країв Австрії, а Закарпаття входило до складу Угорщини.

Робота з термінами і поняттями.

Коронний край - адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 р. - Австро-Угорської) імперії у XVIII - на початку XX ст.

Губернія - основна територіально-адміністративна одиниця в Росії у XVIII - на початку XX ст.; поділялася на повіти.

Загальна кількість населення Наддніпрянської України, згідно з переписом 1897 p., становила 23,5 млн осіб. Із них українці становили 72%, росіяни та білоруси - 13,1%, євреї - 8%. Населення Західної України за переписом 1900 р. становило 5,96 млн осіб. Із них українці становили 68%, поляки - 13,6%, євреї - 13,5%. У Наддніпрянщині російська імперська влада, як і в попередньому столітті, здійснювала політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах. За переписом 1897 р., у Києві 54,4% жителів становили росіяни і лише 22,1% -українці, в Одесі відсоток українців у складі населення міста становив близько 16%. Такою самою була частка українців у промислових центрах Слобі­дської й Південної України.

На західноукраїнських землях місцеве українство потерпало від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену переважно українцями, і Західну Галичину, де переважали поляки. На Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була переважно українською, а південна (Сучавський округ) - румунською. У складі Австро-Угорщини, що була конституційною монархією, західні українці мали певні можливості для участі в суспільно-політичному житті країни. Так, вони обирали своїх представників до крайових сеймів, австрійського та угорського парламентів.

Робота з термінами і поняттями.

Русифікація - сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії.

III. Закріплення нових знань учнів.

Бесіда за запитаннями.

1.                  Якими є хронологічні межі періоду історії України, що вивчатиметься вами в цьому навчальному році?

2.                  Що таке індустріалізація?

3.                  Якою була загальна площа етнічних українських земель на початку XX ст. ?

4.                  Скільки губерній було створено російською владою на території Наддніпрянської України?

5.                  Якою була загальна кількість населення Наддніпрянської та Західної України наприкінці XIX ст.?

6.                  Що таке русифікація?

IV. Підсумки уроку.

У 10 класі ви розпочнете вивчення новітньої історії України та ознайомитеся з подіями, що відбувалися на її землях на початку XX ст. - у 1939 р.

Головним здобутком українського національно-визвольного руху цього періоду стала Українська революція.

На початку XX ст. українські землі, як і в попередньому столітті, перебували у складі двох імперій - Російської та Австро-Угорської.

Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений імперською владою на українських землях, не враховував особливостей розселення українців.

V. Домашнє завдання.

1)                Опрацювати § 1 підручника.

2)                Повторити матеріал про соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIX ст.