Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

Тема. Воєнні дії на території України у 1914-1917 роках.

Мета: Після цього уроку учні зможуть:

· показувати на карті території України, де у 1914-1917 рр. відбувались воєнні події Першої світової війни;

· визначати хронологічну послідовність подій Першої світової війни на території України.

На основі аналізу різних джерел інформації:

· характеризувати воєнно-політичні події 1914-1917 рр. та визначати їхні наслідки для України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Коли розпочалася Перша світова війна? Якими були її причини і характер?

2. Які плани мали країни Антанти та Троїстого союзу щодо України?

3. Як війна вплинула на український національний рух?

4. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні?

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Галицька битва. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини

Учитель. У російській армії перебувало 3,5 млн українців, а сама Росія прагнула завоювати Галичину, Буковину і Закарпаття.

Тисячі галичан (як москвофілів, так і не москвофілів) було заарештовано за підозрою в нелояльності й вислано до спеціальних таборів у глибині Австрії, де їх роками тримали без суду й слідства. Лише у Львові 20 серпня 1914 р. влада заарештувала майже 1200 осіб, більшість із яких опинилася в сумнозвісному концентраційному таборі Талергоф. Кількість в’язнів у цьому таборі сягала ЗО тисяч осіб, з яких від важких умов та хвороб померло майже 2 тисячі. Особливо посилювалися репресії проти українців під час наступу російських військ. Військові трибунали за щонайменшою підозрою виносили смертні вироки.

На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км від Івангорода до Кам’янця-Подільського. Командуючим був генерал М. Іванов, а з березня 1916 р. — О. Брусилов.

На Південно-Західному фронті розгорнулася грандіозна Галицька битва, яка тривала з 10 серпня до 13 вересня 1914 р.

Робота з таблицею

Учні починають складати таблицю «Воєнні дії на території України у 1914-1917 рр.».

Повідомлення учня

Заслуховується повідомлення учня про Галицьку битву.

Галицька битва

Вона тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. осіб російських військ і понад 830 тис. осіб австро-угорської армії. Російські війська перейшли в наступ, спираючись на потужну підтримку артилерії. 21 серпня російські війська зайняли Львів, а 22 серпня — Галич.

У наступних боях 24-30 серпня біля містечка Городок (40 км на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на р. Сян, а на початок вересня до р. Дунаєць. Російські війська оточили й блокували добре укріплену фортецю Перемишль. На 13 вересня російська кіннота вийшла на р. Віслока за 80 км від Кракова.

Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400 тис. осіб, у тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху.

Робота з картою

1. Покажіть на карті територію, де у 1914 р. розгорталася Галицька битва.

2. Які землі в результаті Галицької битви були зайняті російськими військами?

Учитель. На початку зими 1914 р. російські війська вели важкі, кровопролитні бої в передгір’ях Карпат. У результаті їм удалося опанувати значною частиною Карпатського хребта. Таким чином, у грудні 1914 р. у руках росіян опинилися майже всі землі Австро-Угорщини, населені українцями (не лише Галичина й Буковина, а й частина Закарпаття). До початку 1915 р. армії Південно-Західного фронту розташувалися уздовж Карпатського хребта. Вони вели оборонні бої з австрійськими військами, що прикривали шляхи на Угорську рівнину. Складні гірські умови і сувора зима суттєво ускладнювали становище. Наприкінці липня 1914 р. у Чорне море через Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовтня 1914 р. німецько-турецький флот раптово обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ.

Робота з документом

Опрацюйте документ і визначте основну думку маніфесту великого князя.

З маніфесту головнокомандувача армії Великого князя Миколи Миколайовича

Після вступу російських військ до Галичини головнокомандувач армії великий князь Микола Миколайович оголосив маніфест.

«Хай не буде більше під’яремної Русі! Володіння Володимира Святого, земля Ярослава Осмомисла і князів Данила та Романа, скинувши ярмо, нехай піднімуть прапор єдиної, неподільної і великої Росії. Хай здійсниться Промисел Божий, що благословив справу великих збирачів землі руської. Хай допоможе Господь царюючому своєму помазанику, імператору Миколі Олександровичу всія Русі завершити справу великого князя Івана Калити».

Учитель. Російський генерал-губернатор Галичини граф О. Бобринський, виступаючи перед представниками громадськості Львова, заявив, що Східна Галичина й Лемківщина є частинами єдиної Великої Русі і що в цих землях корінне населення завжди було російським. Тому тут устрій повинен ґрунтуватися на російських засадах. Відповідно, передбачалося запровадження російської мови та права.

Українські громадські діячі зазнали жорстоких переслідувань. Лише у Львові російською владою було здійснено понад 1200 арештів і 1000 обшуків. Значна кількість заарештованих, до числа яких потрапив і митрополит греко-католицької церкви Андрій Шептицький, були депортовані в Росію. Число вивезених становило понад 12 тисяч чоловік.

Воєнні дії на території України в 1915—1917 рр.

Завдання

Під час розповіді учителя закінчіть складання хронологічної таблиці «Воєнні дії на території України у 1914-1917 рр.».

Учитель. На початку квітня 1915 р. до Львова навіть приїхав Микола II — російський імператор, який відвідав і Перемишль.

Тим часом німецьке командування зосередило на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові сили, готуючись розгромити російські війська в Галичині. Уже 17 лютого було відвойовано Чернівці.

Увечері 18 квітня 1915р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу. 19 квітня німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. 2-5 травня 1915 р. стався Горлицький прорив німецько-австрійських військ (на Південно-Західному фронті). Російські війська залишили Галичину. З червня 1915 р. німецько-австрійські війська зайняли Перемишль, 22 червня — Львів. Російські війська втратили 500 тис. полоненими

Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-Подільський — Тернопіль-Кременець-Дубно. Таким чином, до осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії. Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і п’ять повітів Волині.

Робота з картою

1. Покажіть на карті українські землі, які 1915 р. були окуповані німецько-австрійськими військами.

2. Покажіть, де проходила лінія фронту восени 1915 р.

3. Які наслідки для населення України мала воєнна кампанія 1915р.?

«Брусиловський прорив»

Учитель. Наступ Південно-західного фронту під командуванням О. А. Брусилова (Брусиловський прорив). Австро-німецькі війська втратили понад 1 млн осіб вбитими та пораненими, більше 400 тис. осіб полоненими. Російські війська втратили близько 500 тис. осіб.

Повідомлення учня

Заслуховується повідомлення учня, який отримав випереджальне завдання.

1. Якими були наслідки «Брусиловського прориву» для України?

2. Покажіть на карті українські землі, які після цієї військової операції були захоплені російськими військами.

3. Де проходила лінія фронту наприкінці 1916 р.? Покажіть на карті.

Учитель. Лінія фронту після цих подій залишалася незмінного майже цілий рік. 1917 р. виявився теж багатим на військово-політичні події. Військові дії влітку 1917 року призвели до розгрому російських військ у Галичині і на Буковині. До кінця 1917 р. німецько-австрійська армія просунулася на схід українською територією ще далі, ніж вони були наприкінці 1915 р.

Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях

Робота в групах

1-ша група. На основі аналізу документа й діаграм визначте прояви економічної кризи в Російській імперії.

Документ

В Україні до січня 1917 р. погасло 36 доменних печей. На 200 млн пудів, порівняно з 1913 p., зменшилися посівні площі, знизився валовий збір зерна, почалися перебої з продовольством. Вже в перші місяці військових дій на Україні було закрито понад 400 промислових підприємств, а протягом 1915-1917 pp. — понад 1400. Обсяг промислового виробництва скоротився на 30-75 %, розвалювався транспорт. Зростали ціни. Не вистачало продовольчих продуктів, знизилася продуктивність праці. Валовий збір зерна, порівняно з 1913 p., знизився на 200 млн пудів. Почалися перебої з постачанням продуктів харчування, зростала інфляція. На 1915 р. офіційний курс карбованця знизився до 80 коп., а на кінець 1916 р. — до 55 коп. Суттєво знизилась купівельна спроможність карбованця, яка, за офіційними даними, на 1 березня 1917 р. зменшилась майже в 4 рази (1 крб = 27 копійок).

Була паралізована зовнішня торгівля. Негативно вплинув на господарство брак кваліфікованої робочої сили. Постійні мобілізації забирали і ставили під рушницю робочу силу. В Україні від виробництва було відірвано 4 млн осіб. Лише в кам’яновугільній промисловості Донбасу було забрано на фронт майже 40 % робітників. Також, без чоловіків залишилося 1/3 селянських господарств України.

Діаграми

· За даними кожної з діаграм встановіть відсоток зменшення виробництва продукції.

2-га група. На основі тексту підручника визначте прояви політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях.

Орієнтовний варіант відповіді

Економічні прояви кризи:

• Значні людські і матеріальні втрати;
• руйнація народного господарства, відсутність товарів широкого вжитку і продовольства;
• занепад селянських господарств;
• зростання цін;
• брак кваліфікованої робочої сили;
• безробіття;
• голод.

Політичні прояви кризи:

• Царський уряд звинувачували у некомпетентному керівництві;
• посилювались опозиційні настрої в Державній Думі: лунали вимоги здійснити демократичні реформи і припинити репресії щодо українців;
• розпуск Думи;
• наростання страйкового руху робітників, селянські бунти.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Перевірка складеної учнями хронологічної таблиці «Воєнні дії на території України. 1914-1917 рр.».

Орієнтовний вигляд таблиці

Історичний диктант

Дайте заперечну або ствердну відповідь.

1. Галицька битва — одна із найбільших битв Першої світової війни.

2. На території України воєнні дії вів Південно-західний фронт.

3. Командувачем Південно-Західного фронту в Галицькій битві був О. Брусилов.

4. Галицька битва розпочалася 20 серпня 1914 р., а завершилась 23 вересня 1914 р.

5. Галицька битва тривала 33 дні.

6. 21 серпня російські війська зайняли місто Львів.

7. Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці.

8. У ніч з 15 на 16 листопада 1914 р. німецько-турецький флот раптово обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ.

Бесіда за запитаннями

Які наслідки для України мала воєнна кампанія 1915 р.?

Які наслідки для України мала воєнна кампанія 1916 р.?

Які наслідки для України мала воєнна кампанія 1917 р.?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 11, § 12 підручника.