П`ятниця, 29.03.2024, 14:03
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт вчителя історії Мальованого В.Ф.

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Освітній проект
Освітній проект «На Урок»
Освітній портал
Шкільне життя
Всеосвіта

Каталог файлів

Головна » Файли » Конспекти уроків » Історія України 10 клас

Тема: «Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини».
[ Викачати з сервера (51.5 Kb) ] 19.12.2016, 19:27

Історія України 10 клас

Урок № _______                                                       Дата ________________

Тема: «Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини».

Мета: схарактеризувати події 30-х років в Західній Україні; проаналізувати становище західноукраїнських земель у складі Румунії та Чехословаччини, їх внутрішню та зовнішню політику, причини та наслідки формування «Карпатської Січі»; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

· визначати хронологічну послідовність головних подій цього періоду;

· показувати на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені підпільним націоналістичним рухом;

· аналізувати, узагальнювати факти та різні точки зору, визначати причини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та культурного життя західноукраїнських земель, формулювати власні оцінки цих подій;

· обґрунтовувати власну позицію щодо причин виникнення та існування Карпатської України, викладати її у формі усної відповіді та історичного есе;

· визначати сутність проявів національної політики щодо українського населення в Румунії та Чехословаччині;

· визначати та обґрунтовувати зв'язки між особливостями правового статусу західноукраїнських земель та національною політикою іноземних держав і зрушеннями у повсякденному, культурному житті та масовій психології.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Як були поділені українські території за результатами Першої світової війни?

2. Що ви знаєте про соціально-економічний розвиток даних територій на початку XX ст.

3. У чому полягали особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Польщі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Запитання

· Чому український історик С. Кульчицький назвав Румунію відсталою з господарського погляду, а Чехословаччину розвиненою країною? Як це вплинуло на долю українців у цих країнах?

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Українські землі у складі Румунії

Учитель. Українське населення Буковини, Бессарабії, Марамуреша, що опинились у складі Румунії, становило від 580 тис. до 1 млн осіб.

Робота з картою

· Покажіть дані території на карті.

- Влада розглядала українців як «громадян румунського походження, які забули рідну мову». У Північній Буковині 1927 р. вже не залишалося жодної української школи.

Завдання

· За розповіддю вчителя складіть тези, що характеризують економічне становище Північної Буковини і Бессарабії.

Учитель. Промислові підприємства Північної Буковини і Бессарабії залишалися, як і раніше, дрібними і напівкустарними. Упродовж 1922-1929 рр. на Буковині було закрито 85 підприємств. Наявне з довоєнних часів промислове устаткування вивозилося в центральні регіони Румунії. В умовах кризи кількість промислових підприємств Північної Буковини скоротилася майже наполовину, а в Північній Буковині — на чверть. Робітники, яким вдалося зберегти роботу, одержували зарплату в половинному розмірі. Ще гіршим виявилося становище безробітних. Румунські власті після анексії Бессарабії не наважилися відразу відібрати експропрійовану в поміщиків власність. Замість цього вони встановили високі викупні платежі, щоб селянам стало невигідно користуватися цією землею. Поступово у селян було відібрано не менше половини поміщицької землі, яку повернули колишнім власникам. На Буковині у власність українських селян перейшло лише б % поміщицьких земель. Середній розмір ділянки, яку одержували селяни під час аграрної реформи, не перевищував двох третин гектара. Натомість для румунських колоністів аграрна реформа створювала особливо сприятливі умови. Вони одержували півгектара під садибу, гектар пасовищ і 4,5 гектара ріллі. У поміщиків і церкви після реформи залишилося більше половини ріллі і майже всі лісові масиви. За землі, які підлягали парцеляції, власники одержували державну компенсацію. Світова економічна криза 1929-1933 рр. тяжко вплинула на сільське господарство. Високі податки і несприятлива ринкова кон'юнктура призводили до розорення селянських господарств. Так, у Бессарабії були закладені майже всі господарства селян.

Таке становище призводило до розгортання партизанської боротьби, учасники якої через місцеві комуністичні осередки одержували зброю з радянської України. Збройні загони нападали на поміщицькі маєтки, приміщення сигуранци (таємної поліції) і жандармські пости, знищували засоби зв'язку. За 1918-1924 рр. відбулося понад 150 збройних виступів. Апогеєм цієї боротьби стало Татарбунарське повстання.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням про Татарбунарське повстання.

- Із 1918 до 1927 р. на Буковині і в Бессарабії тривав воєнний стан, в умовах якого розгорнути легальну діяльність українських організацій було неможливо. Період 1928-1937 рр. виявився ліберальнішим. Проте 1938 р. король заборонив політичні партії і встановив диктатуру військових. Буковина і Бессарабія були оголошені воєнною зоною.

Становище Закарпаття у складі Чехословаччини

Учитель. Закарпатська Україна офіційно називалася Підкарпатською Руссю, а після адміністративної реформи 1928 р. — Підкарпатським краєм. Назва «Закарпатська Україна» як така, що засвідчувала приналежність цієї землі «за Карпатськими горами» до України, була заборонена. Деякі діячі, так звані «локалісти», вбачали у самоназві українців «русини» вказівку на те, що вони є окремою нацією, і на цьому будували свої політичні розрахунки й гасла.

Понад 80 тис. чоловік населяли околиці Пряшева (Прешова) у Східній Словаччині, а переважна більшість — Закарпаття (500 тис.). 83 % українського населення тут займалося сільським господарством і лісництвом. Чеська влада доклала чимало зусиль для впровадження кращих методів сільського господарства, організовувала сільськогосподарські школи тощо.

За весь міжвоєнний період завдяки парцеляції великих маєтків і збільшення орної площі 85 тис. місцевих дрібних господарств викупили 35 тис. га землі. Але через перенаселеність, дефіцит ріллі у гірському краї та примітивну агрокультуру більшість селян бідувала. Під час депресії 1929-1933 рр. чимало з них були змушені брати банківські позички, щоб звести кінці з кінцями, але далеко не всі врятувалися від розорення. У неврожайні роки малоземельні селяни буквально голодували. Частка промислової продукції у сукупному суспільному продукті краю дорівнювала 2 %. Кількість зайнятих у промисловості, за переписом 1930 р., не перевищувала 16 тис. чоловік. Жодного нового великого підприємства за 20 років у краї не побудували.

У Закарпатті мережа українських шкіл була значною. У 1938 р. налічувалося майже півтисячі народних шкіл, п'ять гімназій, чотири учительські семінарії. Працював один вищий навчальний заклад — Богословський ліцей. Чехословаччина надала притулок і фінансову підтримку декільком українським вищим навчальним закладам — Українському вільному університету (1921) та Високому педагогічному інституту ім. М. Драгоманова у Празі (1923-1933), Українській господарській академії у Подєбрадах (1922-1935).

Найвпливовішою в країні політичною силою були українофіли, які гуртувалися в Українському національному об'єднанні. Українофіли боролися за пробудження національної самосвідомості русинів. Найбільш авторитетним лідером українофілів був доктор теології і видатний педагог отець Августин Волошин.

Повідомлення учня

Учень виступає з повідомленням про діяльність Августина Волошина.

- Губернатор Закарпаття у 1923-1933 рр. А. Бескид проводив русофільську політику, партію підтримувала державна адміністрація. Це дало їм можливість конкурувати на рівних з українофілами.

Третьою впливовою політичною силою у Закарпатті були комуністи. Крайовий комітет Компартії організував, де тільки міг, комсомольські осередки і групи «революційних профспілок», а 1930 р., коли розгорнувся селянський рух, створив «Спілку працюючого селянства». На виборах до чехословацького парламенту у 1924 р. за комуністів віддали голоси 40 % виборців. Через п'ять років, коли економічне становище стабілізувалося, вони дістали лише 15 % голосів. А на виборах 1935 р., які комуністи проводили під гаслом Народного фронту, — 26 %. Отже, через десятиріччя вони знову дістали в краї більшу підтримку, ніж будь-яка інша партія.

Карпатська Україна. «Карпатська Січ»

Учитель. На початку жовтня 1938 р. Німеччина зайняла передану їй за Мюнхенським договором Судетську область і змусила уряд Чехословаччини надати автономію Словаччині. Празький уряд затвердив першу автономну адміністрацію на чолі з русофілом А. Бродієм, яка швидко дискредитувала себе зв'язками з Угорщиною і Польщею. 28 жовтня до влади прийшов кабінет міністрів з українофілів на чолі з А. Волошиним.

2 листопада Віденський арбітраж передав угорському диктатору Хорті південні райони Словаччини і Закарпаття з переважно угорським населенням чисельністю в 1,1 млн чоловік. У Карпатської України відібрали міста Ужгород, Мукачеве і Берегове з прилеглою територією, її столицю довелося перенести в Хуст.

15 березня 1939 р. сейм прийняв закон про незалежність Карпатської України та обрав А. Волошина її президентом.

Робота з документом

Конституційний Закон Карпатської України

§ 1. Карпатська Україна є незалежна держава.

§ 2. Назва держави — Карпатська Україна.

§ 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Соймом Карпатської України.

§ 4. Державна мова Карпатської України є українська.

§ 5. Кольори державного прапора Карпатської України — синій і жовтий.

§ 6. Державний герб Карпатської України є дотеперішній краєвий герб.

§ 7. Державний гімн Карпатської України — «Ще не вмерла України...»

· Які основні ознаки державності визначені даним документом?

- За два дні до проголошення незалежності Карпатської України Німеччина дала зрозуміти М. Хорті, що не заперечуватиме проти її анексії. 17 березня останні захисники Карпатської України з боями залишили її територію.

  1. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Де жилось українцям краще - у Румунії чи Чехословаччині?

2. Які факти можна навести на підтвердження цієї думки?

3. Які українські течії існували серед українців?

4. Як ви вважаєте, чи була визначена заздалегідь доля Карпатської України?

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати конспект.

2. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

3. Підготувати порівняльний аналіз розвитку українських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини.

 

 

Категорія: Історія України 10 клас | Додав: Bo$$
Переглядів: 2780 | Завантажень: 180 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Календар свят. Мова, граматика, спілкування
Годинник

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz