Історія України 10 клас
Урок № _______ Дата ________________
Тема: «Індустріалізація в Україні. Промисловість України напередодні Другої світової війни.».
Мета: схарактеризувати хід індустріалізації 1921 – 1929 років в Україні; проаналізувати причини занепаду економіки України, політику партії щодо розвитку економіки України, причини та наслідки індустріалізації; розвивати навички аналізу історичних документів, вміння виділяти головне; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пов'язаної з державотворчими традиціями в Україні.
Сталінська індустріалізація України
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
визначати хронологічні межі періоду в Україні та співвідносити їх із подіями і процесами в країнах Європи та світу;
аналізувати позитивні та негативні результати перших п’ятирічок;
обґрунтовувати власну позицію щодо причин та наслідків індустріалізації;
показувати на карті основні індустріальні об’єкти.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент уроку
II. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда
Назвіть активного провідника політики « українізації».
У чому він вбачав завдання українізації?
У чому, на вашу думку, полягає історичне значення політики «українізації» ?
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель наводить учням декілька визначень поняття «індустріалізація».
— Яке з наведених визначень відповідає змісту нашої теми? Чому?
Індустріалізація — процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства і перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.
Індустріалізація —— розвиток великої машинної техніки та впровадження її в господарство країни. Запровадження в певну галузь виробництва великої машинної техніки.
Індустріалізація — перехід економіки країни на промислові рейки, суттєве збільшення частки промислового виробництва в економіці, створення великого машинного виробництва в усьому народному господарстві або в окремих його галузях.
IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Перехід до форсованої індустріалізації
У ч и т е л ь . У грудні 1925 р. XIV з’їзд ВКГІ(б) прийняв рішення прискорити розвиток промисловості. Навесні 1929 р. був затверджений план першої п’ятирічки, яка почалась 1928 року. Головне завдання — розвиток важкої промисловості. Планувалося подвоїти випуск валової продукції в народному господарстві. У сільському господарстві на кінець п’ятирічки планувалося колективізувати 30 % селянських господарств.
Метод «Мозковий штурм»
Як ви розумієте термін «форсована індустріалізація»?
Джерела індустріалізації
Залучення коштів із сільського господарства;
підвищення норм виробітку і збереження розцінок за вироблену продукцію;
подовження робочого дня;
запровадження примусових державних позик (облігацій).
Завдання
Прокоментуйте список наведених джерел індустріалізації.
Робота над діаграмами
Використовуючи наведені діаграми, обчисліть відсоток долі України в планах першої п’ятирічки.
Директивне господарювання
У ч и т е л ь . Наприкінці 1929 р. у ЦК партії перемогла сталінська лінія на форсовану індустріалізацію і прискорену колективізацію. «Партія, — говорив Й. Сталін на об’єднаному Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б) у січні 1933 р., — немовби підхльостувала країну, прискорюючи її біг уперед «. Капіталовкладення у народне господарство 1929 р. становили 438 млн крб, а в 1932 р. — 1 229 млн крб (у порівняльних цінах 1928 р.).
Із кінця 1929 р. почалася реорганізація управління промисловістю. Почали створювати об’єднання, від яких повністю залежали і виробництво, і збут, і постачання підприємств. Засоби виробництв і предмети споживання розподіляли у централізованому порядку. Селянам практично не дозволяли торгувати хлібом, у містах була запроваджена карткова система постачання.
Запитання
Як ви зрозуміли слова Й.Сталіна?
Як би ви пояснили термін «директивне господарювання»?
— Створена в 30-ті роки модель управління виробництвом була директивною. Державні органи видавали спеціальні постанови — директиви, у яких зазначалось, скільки і чого треба виробляти. В основу директивного господарювання було покладено п’ятирічне планування розвитку народного господарства
Радянське керівництво могло використовувати ресурси, як вважало за потрібне. Індустріалізацію країни воно здійснювало в інтересах військово-промислового комплексу та галузей, що його обслуговували.
Директивний характер радянської економіки так впливав на перерозподіл національного доходу, що на народне споживання залишалися досить обмежені ресурси, не спроможні забезпечити людям належного рівня проживання.
У 1929 р. на Луганському паровозобудівному заводі висунули ідею дострокового виконання п’ятирічного плану. Почалось соціалістичне змагання за перевиконання планів — «П’ятирічку — за чотири роки!».
Розгорнувся рух за оволодіння новою технікою і підготовку кваліфікованих робітників безпосередньо на виробництві. Він дістав назву ізотовського за прізвищем вибійника горлівської шахти «Кочегарка» М. Ізотова.
Запитання
Чим було вигідне соціалістичне змагання для радянської влади? Чи виник би термін «П’ятирічку — за чотири роки!», наприклад, у США?
Робота учнів з історичною інформацією
Випишіть міста, де було зведено новобудови першої п’ятирічки, та знайдіть їх на карті.
Результати першої п’ятирічки
За роки першої п’ятирічки в УСРР було збудовано близько 400 нових заводів, фабрик, електростанцій та інших підприємств.
У Донбасі було введено в експлуатацію 53 великі шахти. Було збудовано 12 доменних і 24 мартенівські печі.
У 1930 р. почали випускати труби у Харцизьку, Маріуполі.
У 1930 р. почалося спорудження в Маріуполі заводу «Азовсталь», у Запоріжжі — «Запоріжсталі»; 1931 р. у Кривому Розі — «Криворіжсталі».
Обсяг продукції машинобудування за роки п’ятирічки збільшився у 4,5 раза. Почали випуск продукції Запорізький комбайновий, Новокраматорський завод важкого машинобудування. Реконструйовано Луганський паровозобудівний завод. Частка імпорту у внутрішньому споживанні машин скоротилась у 2,4 раза.
Обсяг продукції хімічної промисловості в Україні за роки п’ятирічки збільшився в 4,3 раза. Було збудовано найбільші в Європі Донецький содовий завод «Донсода», Рубіжанський комбінат із виробництва анілінових барвників. У 1933 р. у республіці вже не було жодного приватного підприємства.
У ч и т е л ь . Харківський тракторний було споруджено упродовж 15 місяців. Перший трактор марки «форд» зійшов з конвеєра 1 жовтня 1931 р. Уже в 1932 р. завод випустив близько 17 тис. тракторів.
Запитання
Як, на вашу думку, у радянській пресі повідомлялось про надання спеціалістами-інженерами США допомоги у будівництві заводу?
Робота з таблицями та діаграмами
Обчисліть у процентному співвідношенні, у якій галузі промисловості України було найбільше зростання.
У ч и т е л ь . У січні 1933 р. Сталін заявив, що план п’ятирічки було виконано протягом 4 років і 3 місяців, програму загального промислового виробництва виконали на 93 %, а у важкій промисловості — на 108 %.
Обчисліть у відсотках недовиконання планів.
Робота з таблицею
Учитель пояснює наслідки застосування директивної економіки, учні заповнюють таблицю.
Орієнтовний вигляд таблиці
Чому, на вашу думку, не було виконано плани капітального будівництва?
Робота з історичною інформацією
Заходи щодо стимулювання виробництва (1932)
За один прогул на місяць звільняли з роботи, через що, відповідно, позбавляли квартири і продовольчих карток.
Обмежувався фонд заробітної плати. Не було стимулювання якісної роботи.
Запроваджено політичні відділи на підприємствах.
На основі тексту дайте відповідь на запитання: «Чи можна назвати такі дії заходами адміністративно-бюрократичного управління?
Друга п’ятирічка
У ч и т е л ь . Друга п’ятирічка для УРСР була опрацьована й затверджена у Москві.
XVII з’їзд КІІ(б)У у січні 1934 р. схвалив тези про другу п’ятирічку і прийняв рішення перенести столицю республіки з Харкова до Києва.
Із загальної суми капіталовкладень в народне господарство країни на другу п’ятирічку, що становила 133,4 млрд крб (у цінах 1933 р.), в економіку України планувалося вкласти 16,9 млрд крб, або 12,7 %. Протягом другої п’ятирічки в Україні було побудовано 1000 нових великих промислових підприємств.
На кінець п’ятирічки 80 % всієї продукції давали нові або реконструйовані підприємства.
Валова продукція всієї промисловості республіки 1937 р. збільшилася проти 1932 р. у 2,2 раза, а великої промисловості — у 2,3 раза.
Середньорічний темп приросту промислової продукції становив 17,4 %.
Питома вага засобів виробництва у продукції великої промисловості збільшилася з 58,4 % до 68 %.
Запитання
Чи більшими були капіталовкладення в економіку країни під час другої п’ятирічки порівняно з першою (у відсотках)?
У скільки разів було побудовано більше підприємств в Україні протягом другої п’ятирічки порівняно з першою?
— В Україні планом було передбачено 1937 р. виробити чавуну 9,8 млн г, а було вироблено 9,2 млн т (98,8 % за планом), прокату — відповідно 6,7 млн т і 6,5 млн т (97 %), електроенергії — 9,7 млрд кВт/год і 9,5 млрд кВт/год (98 %), вугілля — 70,5 млн т і 69,1 млн т (98 % за планом).
Запитання
Чи можна стверджувати, що друга п’ятирічка за результатами виконання була вдалішою, ніж перша?
— На шахті «Центральна-Ірміне» ум. Кадіївці на Донбасі у серпні 1935 р. було організовано змагання за звання кращого вибійника. Було вирішено удосконалити метод видобування вугілля. У 1935 р. О. Стаханову доручено поставити рекорд з видобутку вугілля, для того було створено для цього відповідні умови. У ніч на 31 серпня за 6-годинну зміну він нарубав відбійним молотком 102 т вугілля, виконавши 14,5 норми.
Запитання
З якою метою було вирішено поставити цей рекорд?
У чому полягала суть стаханівського руху? Чи можна вважати стахановський рух різновидом соціалістичного змагання?
Робота з документом
З інтерв’ю з донькою Олексія Стаханова Віолеттою
— Чому на роль передовика-героя було вибрано саме Олексія?
— Один був людиною похилого віку, другий добре працював, але так само добре й випивав, третій був недостатньо охайним у побуті, четвертий — політично неграмотним... Ідеально за всіма параметрами підійшли батько і Мирон Дюканов. Обидва були ініціативними, молодими, статними, мали відповідну біографію: росіяни, із селян... Батько ніколи не приховував, що в лаві в ніч з 30 на 31 серпня з ним були кріпильники Тихон Борисенко та Гаврило Щоголев, — говорить Віолетта Олексіївна. — Я вважаю, що тоді просто вперше було розумно організувано працю.
Чому, на вашу думку, так ретельно добиралась кандидатура на роль передовика?
У ч и т е л ь . 1940 p. Україна давала 50,5 % загальносоюзного видобутку вугілля, 67,6 % — залізної руди, 64,7 % — виробництва чавуну, 48,8 % — сталі, 49,7 % — прокату, 74,5 % — коксу, 25,4 % — магістральних паровозів, 33 % — тракторів, 73 % — цукру.
92 % продукції важкої промисловості давали нові або повністю реконструйовані підприємства. Валова продукція всіх галузей промисловості У PCP упродовж трьох років збільшилася на 41 %. 1940 року промисловий потенціал України в сім разів перевищував рівень 1913 року (Росії — у дев’ять разів).
Україна, котра за виробничими потужностями приблизно дорівнювала Франції, перетворилася на одну з найбільш передових промислових країн Європи.
За обсягом виробництва важкої промисловості Україна випередила ряд розвинених європейських країн, посівши друге місце в Європі з випуску машин (після Великобританії) і виплавляння чавуну (після Німеччини).
Робота в групах
Опрацюйте текст підручника і на основі здобутих знань складіть таблиці.
1-ша група. Підсумки першої п’ятирічки.
2 га група. Підсумки другої п’ятирічки.
3-тя група. Стахановський рух.
Життя і побут населення
Завдання
Опрацюйте відповідний текст підручника та визначте, яким було життя і побут українців за часів індустріалізації.
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
Назвіть рік, коли було взято курс на індустріалізацію.
Назвіть хронологічні рамки першої, другої та третьої п’ятирічок.
Назвіть дату, коли було започатковано стахановський рух.
Як називається процес прискореного розвитку промисловості?
За рахунок чого проводили форсовану індустріалізацію?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати конспект.
2. Опрацювати відповідний матеріал підручника. | 
