Середа, 24.04.2024, 14:36
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт вчителя історії Мальованого В.Ф.

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Освітній проект
Освітній проект «На Урок»
Освітній портал
Шкільне життя
Всеосвіта

Каталог файлів

Головна » Файли » Конспекти уроків » Інтегрований курс. Всесвітня історія. Історія України 6 клас

№11Тема. Вплив природно­географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя.
[ Викачати з сервера (67.0 Kb) ] 12.12.2016, 23:01

Інтегрований курс. Всесвітня історія. Історія України. 6 клас.

 

Урок № _______                                                                     Дата ____________

 

Тема. Вплив природно­географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Повсякдення та господарське життя.

Мета: познайомити учнів з географічними і хронологічними межами історії давнього Сходу; розповісти про природні умови та розташування давнього Єгипту, основні заняття його населення; дати уявлення про владу фараона.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час утворення єдиної держави в Єгипті, заняття єгиптян;

показувати на карті долину ріки Ніл, територію Єгипетської держави, ра­йон пірамід;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «фараон», «папірус»;

пояснювати вплив природних умов на життя людей у Давньому Єгипті;

визна­чати особливості держави в Давньому Єгипті.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

ХІД УРОКУ

 

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда.

1)    Яку роль відігравав природний фактор у розвитку людини?

2)    Коли і як виникли рільництво і скотарство?

3)    Чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів від способу життя давніх збирачів і мисливців?

Бесіда допоможе закріпити вже наявне в учнів уявлення про те, що в епоху неоліту (6-4 тис. років до н. є.) у житті й розвитку людини відбулися значні зміни: перехід від полювання і збирання до рільництва та скотарства; поява ремесла; стали виникати міста як центри ремесла й обмінної торгівлі. Міста ставали і центрами перших цивілізацій, що виникали на берегах великих річок Азії й Африки.

III.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл.

2.  Населення Давнього Єгипту.

3.  Об'єднання Єгипту.

4.  Влада і культ фараона. Будівництво пірамід.

 

1.   Природно-географічні умови Єгипту. Ніл.

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

ВАРІАНТ І

Розгляд питання можна побудувати у вигляді коментованого чи­тання відповідного пункту параграфа! Під час читання вчитель ак­центує увагу учнів на поясненні значення нових слів, що зустрічають­ся в тексті: дельта, пороги, мул, папірус.

Підсумком роботи може стати бесіда за питанням:

 - Чи були природні умови в долині Нілу цілком сприятливими для розвитку рільництва та скотарства?

ВАРІАНТ II

Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і заповніть таблицю «Вплив природ­них факторів на розвиток рільництва та скотарства».

Заповнена таблиця може мати такий вигляд

Природні фактори, що сприяли розвитку рільництва та скотарства

Природні фактори, що заважали розвитку рільництва та скотарства

НІЛ - джерело вологи

Болотиста місцевість

На берегах річок осідав мул

Бурхливі розлиття Нілу

Велика кількість сонячних днів про­тягом року

Жаркий і посушливий клімат

 

Люди, що прийшли в долину Нілу з розташованих поруч пустель. Були вражені красою цієї землі: могутня найбільша у світі річка Ніл, багата рослинність. 

У липні Ніл розливався внаслідок тропічних злив у центральній Африці, де розташовувались озера, звідкіль брала початок річка. Води Нілу заливали дельту і долину. У листопаді повінь припинялася, щедро зволоживши землю і вдобривши залишками рослин, принесених водою з озер, які перемішавшись із гірськими породами, перетворювалися в родючий мул.

До наступного розливу на такому ґрунті, у жаркому кліматі Південно-Східної Африки, чудово розвивалися рослини.

На височині куди не доходила вода була неродюча пустеля.

У низинних місцях вода застоювалася, утворювалися болота, які заростали чагарником і кишіли крокодилами, зміями, хмарами комах. Але люди не злякалися небезпеки. Вони зрозуміли якщо вкласти в цю землю багато праці, вона стане придатною для землеробства.

Боротьба єгиптян із засухою і болотами

  • Вирубавши чагарник, побудували дамби – насипи з глини і рубаного очерету, відгородивши ними низини. У дамбах зробили ворота, через які під час розливу пропускали необхідну кількість води.
  • Прорили канали, по ним вода підводилася до ділянок , до яких не доходили води Нілу при розливі.
  • На підготовленому в такий спосіб грунті єгиптяни обробляли поля.

У долину Нілу люди прийшли 12-15 тис. років тому, а вже в VI тис. до н.е. долина була рясно заселена, на полях колосилася пшениця, ячмінь, зеленів льон, у містах зріли овочі, у садах – фрукти, виноград. Єгиптяни навчилися качати мед із вуликів, розводили худобу, торгували виробами ремісників, продуктами землеробства і скотарства, перевозячи товари по Нілу на човнах в інші райони.

На цей час в Єгипті почали формуватися держави.

 

2.   Населення Давнього Єгипту.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1)    Чому Єгипет називали «даром Нілу»?

2)    Як жителі Єгипту могли подолати несприятливі умови при­роди?

3.  Об'єднання Єгипту.

Робота зі схемою.

Учитель коментує схему (готується заздалегідь), що відображує формування єдиної держави на території Єгипту.

 

Дельта

Верхній Єгипет

                                         Близько 40

 

 

 
 

 

 

 

 

 

          

                                     Номи                                                                                      IV тис. до н.е.  

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                   ІІІ тис. до н.е.  

 

Скругленный прямоугольник: Єдина держава Єгипет                                                                                                                                                     2950 р. до н.е.

 

 

 

Додаткова інформація

Географічне положення Єгипту

Територія Верхнього Єгипту витягнута вузькою стрічкою вздовж єдиної водної магістралі - Нілу; лише в Нижньому Єгипті Ніл роз­ходиться віялом річищ - дельтою. Через те що номи Верхнього Єгипту примикали ланцюжком один до одного, стиснуті між Нілом і скельними обривами на краю пустелі, багатосторонні політичні угруповання, що могли б використовувати боротьбу сусідів і забезпечувати собі незалежність, тут були неможливі. Зіткнення між номами неминуче приводили до їхнього об'єднання «за ланцюжком» під владою найсильнішого, а то й до повного знищення норовисто­го сусіда. Тому вже в ранню епоху у Верхньому Єгипті з'являють­ся єдині царі з ознаками деспотичної влади над окремими номами і всією країною, які пізніше завойовують і Нижній Єгипет.

4.   Влада і культ фараона. Будівництво пірамід.

Розповідь учителя.

Слово «фараон», яке використовується для позначення царів Дав­нього Єгипту, походить від єгипетського словосполучення «pr-oh», що означає «великий дім». Фараон для єгиптян був не просто полі­тичним лідером: він був богом на землі, запорукою не тільки процві­тання, а й самого існування суспільства.

Уважалося, що фараон ще до свого народження отримує владу, а разом із нею - життєву силу країни, зосередженням якої він був. Із цим було пов'язане те, що все життя єгипетського царя було ре­гламентоване релігійними нормами і ритуалами, які забезпечували існування Єгипту.

Ім'я фараона було оточене особливою шаною. Узагалі кожен цар мав не одне, а цілих п'ять імен, кожне з яких мало свої функції: «ім'я Гора», «ім'я Золотого Гора», «ім'я двох богинь» (богині Верхнього Єгипту грифа Нехбет і богині Нижнього Єгипту змії Уаджет), «ім'я царя Верхнього і Нижнього Єгипту», «ім'я сина Ра». Уголос ім'я царя взагалі не промовлялося, його називали «він», «його величність», а кожну згадку про правителя супроводжували формулою «хай буде він живий, неушкоджений, здоровий».

Символами влади фараона були два скіпетри і корона. Остання символізувала об'єднання цієї країни фараоном Міною (Нармером) і складалася з Червоної корони Нижнього Єгипту і Білої корони Верх­нього Єгипту, уставлених одна в одну. Скіпетри являли собою ціпок землероба і посох пастуха, які символізували, що цар піклується про свій народ і є його захисником.

Особливо пишним був похорон фараона, адже в Давньому Єгипті фараона вшановували як живого бога сина Амона - Ра. Гробницями фараонів були піраміди. Тільки-но зайнявши престол, фараон починав будувати для себе житло і сам обирав для нього місце. У скелястому ґрунті вирубували похоронний склеп і коридор, що вів до нього, полірували стіни, розрівнювали чотирикутний майданчик - основу піраміди. Потім правильними рядами вкладали величезні камені, що скріплювали розчином із вапна і глини. Спочатку будівля зводилася як прямокутний паралелепіпед, розташований над склепом, потім навколо цієї споруди робилися кам'яні уступи, що звужувалися догори. Уступи заповнюва­лися каменем і щебенем, обмазувалися штукатуркою.

Найбільш відомі перша східчаста піраміда Джосера біля Саккара, перша піраміда Снофру класичної форми поблизу Дашура, піраміда Хеопса (Хуфу, близько 3730 р. до н. є.), Хефрена (Хафри, 3666 р. до н. є.) і Мікеріна (Менкаура, 3633 р. до н. є.). Найбільша з-поміж них, піраміда Хеопса, мала висоту 146 м і довжину однієї зі сторін осно­ви близько 230 м. За значно перебільшеними даними Геродота, над її спорудженням працювали 120 тис. людей протягом 20 років. До комплексу кожної піраміди належали заупокійні храми й гробниці знаті.

Єгипетські піраміди - єдине чудо із Семи чудес світу, що збере­глося до нашого часу.

Додаткова інформація

Що називають першим чудом світу?

Єгипетські піраміди - це гробниці давньоєгипетських царів - фараонів. Єгиптяни будували піраміди з 2800 до 1700 рр. до н. є., після чого почали використовуватися більш скромні усипальниці. Піраміди сконцентровані в долині Нілу від Каїру до Фаюма, загалом їх налічують 67. Уважається, що першим фараоном, який збудував піраміду, був Джосер (правив у 2609-2590 рр. до н, є.).

Найбільш відомою є піраміда Хеопса (Хуфу) в Гізі. Це одна з най­більших споруд стародавнього світу, більшою за яку є лише Велика Китайська стіна: її висота складає 146,6 м, а площа - 5,29 га. За оцінками вчених, піраміда важить близько 6,5 млн тонн.

Фараон Хеопс, як і його попередники, почав будувати свою гроб­ницю, як тільки зійшов на трон. 10 років і 4000 робочих знадобилося лише для того, щоб підготувати фундамент для піраміди. Грецький історик Геродот повідомляє, що подальші роботи тривали ще близь­ко 20 років, до них було залучено 100 тис. робітників.

На будівництві працювали, як правило, вільні селяни. Основні роботи велися під час щорічних розливів Нілу, коли землероби були вільні, а робота над спорудженням піраміди означала можливість прохарчуватися й заробити.

Разом із тим, робота на будівництві була дуже важкою і небез­печною . Спочатку необхідно було добути камінь на каменярнях, які розташовувалися на протилежному березі Нілу. Після цього шма­ток каменю обтесувався й перетворювався на кам'яний блок по­трібного розміру. Група з 8 чоловік за допомогою канатів і важелів установлювала блок на дерев'яні сани, на яких перевозила його до берегу Нілу. Там блок разом із людьми вантажився на човен і пере­правлявся на протилежний берег. Далі він по викладеним на дорозі колодам волоком доставлявся на будівельний майданчик, після чого починався найважчий етап роботи: по нахиленому в'їзду блок під­німався на верхню площину піраміди. Чим вищою ставала піраміда, тим важче й небезпечніше було доставляти блоки нагору. Учені вва­жають, що при встановленні верхівки піраміди, загинула величезна кількість робітників. За двадцять років зводилася основа піраміди, що складалася з 128 шарів каменю. Після цього уступи закладали каменем, що робило поверхню піраміди більш рівною. Зверху пі­раміда була обкладена плитами з білого відшліфованого вапняку, підігнаними одна до одної так, що, за свідченнями сучасників, між ними не можна було вставити й леза ножа. Однак, із часом цей декор був утрачений.

Сьогодні вчені беруть під сумнів той факт, що Хеопс був похо­ваний у своїй піраміді. По-перше, камера, у якій стоїть саркофаг, не прикрашена розписом; сам саркофаг, вочевидь, не готовий: він навіть не до кінця обтесаний. Не знайдені і скарби піраміди. Разом із цим, піраміда Хеопса - єдине з чудес стародавнього світу, що збе­реглося до сьогодні.

IV.  УЗАГАЛЬНЕННЯ 1 СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)    У чому полягають особливості географічного положення Єгип­ту?

2)    Які природні умови сприяли господарській діяльності люди­ни?

3)    Які природні умови заважали господарському розвитку?

4)    Чим займалося населення Єгипту в давнину?

5)    Коли і чому в Єгипті утворилася єдина держава?

6)    Кого називали фараоном?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

- У IV тис. до н. є. в Єгипті існувало близько сорока держав, близь­ко 3000 р. до н. є. виникла єдина держава Єгипет.

- Держава була системою, що допомагала знатним людям утри­мувати владу над селянами, ремісниками і рабами; організовувала громадські роботи; захищала населення від зовнішніх ворогів і вела загарбницькі війни.

- Уся влада в Давньому Єгипті була зосереджена в руках фараона і передавалася у спадок.                                                  

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Опрацювати § 10 підручника.

2.     Відповісти на завдання 1 (стор. 46) /усно/.

Категорія: Інтегрований курс. Всесвітня історія. Історія України 6 клас | Додав: Bo$$
Переглядів: 1417 | Завантажень: 125 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Календар
Календар свят. Мова, граматика, спілкування
Годинник

Copyright MyCorp © 2024
Конструктор сайтів - uCoz